Наукова бібліотека ТНПУ — Художній світ Миколи Хвильового (до 125-річчя від дня народження)

Художній світ Миколи Хвильового
(до 125-річчя від дня народження)

«Я належу до того художнього напрямку,

який зараз не в моді, — я…романтик!

Саме звідси йде розхристаність і зворушливість шукання самого себе.»

Микола Хвильовий

Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.

   Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 р. в селищі Тростянець на Харківщині (сьогодні райцентр Сумської області). Брав участь у Першій світовій та громадянській війнах, з 1921 р. – жив і працював у Харкові, де активно заявив про себе як один з організаторів літературно-художнього життя, член-засновник багатьох тогочасних літературних організацій – «Гарт», ВАПЛІТЕ, «Пролітфронт». Цикли памфлетів Миколи Хвильового – «Камо грядеши?», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», – а також полемічний трактат «Україна чи Малоросія?» сконденсували в собі все багатоманіття думок та ідейно-естетичних шукань періоду літературної дискусії в Україні (1925–1928 рр.). Ці публіцистичні твори (а також його роман «Вальдшнепи») викликали гостру реакцію вульгарно-соціологічної критики та партійних ортодоксів.
   Центральною для Хвильового – полеміста та публіциста – була проблема історичного буття України, української культури. Заперечуючи москвофільські тенденції частини тогочасних літераторів, Хвильовий проголошував орієнтацію на Європу, на стилі та напрями європейського мистецтва: «Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати.
   Поляки ніколи б не дали Міцкевича, коли б вони не покинули орієнтуватись на московське мистецтво. Річ у тім, що російська література тяжить над нами в віках як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування... Наша орієнтація – на західноєвропейське мистецтво, на його стиль, на його прийоми».
   Перші поетичні збірки Миколи Хвильового – «Молодість» (1921 р.), «Досвітні симфонії» (1922 р.), поема «В електричний вік» (1921 р.), які були позначені впливами неоромантизму та імпресіонізму, отримали доволі високу оцінку тогочасних літературознавців, але якнайповніше свій талант Микола Хвильовий розкрив у жанрі новели. Збірка його прозових творів «Сині етюди» (1923 р.) стала якісно новим етапом тогочасної української літератури, відкрила для неї нові естетичні обрії.
   У людській масі письменник виокремлює найперше людську індивідуальність з її пориваннями до високої, часом недосяжної мети, однак він не заплющував очей і на драматичну невідповідність проголошуваного високого ідеалу та його реального втілення.    Романтично забарвлені герої Хвильового найчастіше вступають у гострий конфлікт зі своїм часом, його одновимірною буденністю. Для Миколи Хвильового було характерне руйнування традиційних сюжетно-оповідних моделей української прози. Система розірваних фраз, мальовничі епітети, своєрідна ритмічна організація прози – це ознаки його лірико-орнаменгальної манери письма. Саме такий cтиль характерний для більшості його новел та оповідань, він допомагає авторові радикально розірвати з елементами народницько-просвітянської традиції.
   Однак письменник змушений був існувати в умовах творчої несвободи. Хвильового звинувачували в антипартійності, «українському буржуазному націоналізмі», «намаганні відірвати українську культуру та літературу від культури російської». В атмосфері шаленого цькування, передчуваючи наближення тотального терору, на знак протесту проти арешту М. Ялового, Микола Хвильовий покінчив життя самогубством 13 травня 1933 р.

Інформаційно-бібліографічний відділ
Бібліографічний огляд літератури

	Хвильовий М. Твори : в 5 т. Т. 1 / М. Г. Хвильовий ; упоряд., ред. і вступ. ст. Г. Костюка. –2-е вид. – Нью-Йорк ; Балтімор ; Торонто : Слово : Смолоскип, 1984. – 437 с. У перший том, крім загальної вступної статті редактора, ввійшли всі новелі першого тому видання 1927 року, а також оповідання «Пудель» і «Лілюлі», перенесені з другого тому. Тобто, сюди ввійшли всі твори, написані в першу добу творчости Миколи Хвильового (1921–1923). Хвильовий М. Г. Твори : в 5 т. Т. 2 / М. Г. Хвильовий ; упоряд. і заг. ред. Г. Костюка. – 2-е вид. – Нью-Йорк ; Балтімор ; Торонто : Слово : Смолоскип, 1984. – 409 с. У другий том увійшли твори, писані між 1923 і 1927 роками, тобто, твори, що накреслювали вже виразний стильовий злам у творчих шуканнях Хвильового й перехід його до ширшої форм – повісти й роману. Сюди належать: «Повість про санаторійну зону», «Сантиментальна історія», «Наречений», «Бандити», «Зав'язка», «Вальдшнепи». Том відкриває вступна стаття Мирослава Шкандрія «Про стиль прози Миколи Хвильового». Хвильовий М. Твори : в 5 т. Т. 3 / М. Г. Хвильовий ; упоряд., передм. і заг. ред. Г. Костюка. – Нью-Йорк ; Балтімор ; Торонто : Слово : Смолоскип, 1982. – 505 с. Третій том має два розділи. Розділ перший випoвню-ють твори, написані 1927–1930 рр. і мають психологічно-трагедійний («Злочин», «Мисливські оповідання») та сатиричний («Іван Іванович», «Ревізор») характер. Розділ другий відкривається поетичною спадщиною Миколи Хвильового із вступною статтею Святослава Гординського. Далі йдуть різні оповідання, нариси й замітки Хвильового останніх років життя (1930–1933): «Щасливий секретар», «Останній день», «Майбутні шахтарі», «Про любов», та інші. Хвильовий М. Твори = Works : в 5 т. Т. 4 / Микола Хвильовий ; заг. ред. Г. Костюка ; вступ. ст. Ю. Шевельова ; упоряд. матеріялів, комент. та приміт. П. Голубенка, Г. Костюка. – Нью-Йорк : Слово ; Балтімор ; Торонто : Смолоскип, 1983. – 662 с. Четвертий том, крім вступної статті Юрія Шевельова, містить всі памфлети, літературно-критичні та публіцистичні писання, нотатки й деякі фрагменти з загублених чи конфіскованих цензурою статтей М. Хвильового. Хвильовий М. Твори : в 5 т. Т. 5 / М. Г. Хвильовий ; заг. ред. Г. Костюка. – Нью-Йорк ; Балтімор ; Торонто : Слово : Смолоскип, 1986. – 834 с. П'ятий том виповнюють різні статті, документи і матеріяли, що стосуються життя і творчости Миколи Хвильового, показник імен та бібліографія творів Хвильового і про Хвильового, що її опрацював Олег Ільницький.
	Хвильовий М. Г. Твори : в 2 т. Т. 1. Поезія. Оповідання. Новели. Повісті / М. Г. Хвильовий. – Київ : Дніпро, 1990. – 650 с. У 1933 році пішов з життя український радянський письменник, пристрасний полеміст і активний організатор літературного процесу на Україні Микола Хвильовий. Понад 50 років ім'я цього талановитого письменника було викреслене з історії української літератури. Його твори не перевидавалися, а прижиттєві видання були заборонені. До першого тому входить поетична спадщина Хвильового, а також проза 1921–1927 рр. Хвильовий М. Г. Твори : в 2 т. Т. 2. Повість. Оповідання. Незакінчені твори. Нариси. Памфлети. Листи / М. Г. Хвильовий ; упоряд: М. Г. Жулинського, П. І. Майдаченка. – Київ : Дніпро, 1990. – 925 с. До другого тому входять художні твори 1927–1930 рр., незакінчені твори, зокрема роман «Вальдшнепи», другу частину якого було свого часу знищено цензурою, памфлети («Камо грядеши», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія?» та ін.), листи до Миколи Зерова й Аркадія Любченка.
	Хвильовий М. Новели. Оповідання. «Повість про санаторійну зону». «Вальдшнепи». Поетичні твори. Памфлети / Микола Хвильовий ; вступ. ст., упоряд. і прим. В. П.Агеєвої. – Київ : Наукова думка, 1995. – 816 с. – (Бібліотека української літератури. Українська новітня література) До тому ввійшли кращі твори визначного письменника, одного з найяскравіших діячів «розстріляного відродження» 20-х років. Це значна частина новелістичної спадщини М. Хвильового, дещо з його ранньої поезії, а також «Повість про санаторійну зону» та роман «Вальдшнепи». Вміщено й кілька памфлетів, написаних у ході літературної дискусії 1925–1928 рр., – «Думки проти течії», «Ахтанабіль» сучасності, або Валер'ян Поліщук у ролі лектора комуністичного університету» та «Україна чи Малоросія»?
	Хвильовий М. Сині етюди : новели, оповідання, етюди / Микола Хвильовий ; упоряд. і передм. І. Ф.Драча ; приміт. та комент. П. І. Майдаченка ; ред. Я. В. Гончарук. – Київ : Радянський письменник, 1989. – 423 с. Це книга творів одного з основоположників української радянської літератури – прозаїка, поета, публіциста. Друкувалися новели ще за життя автора у періодиці й дво- і тритомних виданнях. Знаним був письменник і як натхненник, пропагандист активного романтизму, що яскраво відобразилося і в його новелістиці. Збірник супроводжується примітками з коментарями, передмовою.
	Хвильовий М. Г. Україна чи Малоросія? : памфлети / М. Г. Хвильовий. – Київ : Смолоскип, 1993. – 290 с. До 100-річчя від дня народження М. Хвильового виходять окремою книгою памфлети письменника: "Камо грядеши?", "Думки проти течії", "Апологети писаризму", "Україна чи Малоросія?". Видання відкривають вступні статті М. Г. Жулинського, упорядника двотомника М. Хвильового (Київ, 1990) і Г: О. Костюка (США), головного редактора п'ятитомного видання творів М. Хвильового ("Смолоскип", США, 1978-86).
	Руденко М. Наративна типологія художньої прози Миколи Хвильового : монографія / Марта Руденко ; наук. ред. М. П. Ткачук. – Тернопіль : [ТДПУ], 2003. – 88 с. У монографії досліджується типологія оповідачів у художній прозі М. Хвильового, зокрема гетеродієгетичного (третьоособового) наратора, який перебуває в екстрадієгетичній розповідній ситуації, тобто не бере участі в подіях, про які оповідає, в інтрадієгетичній ситуації, тобто оповідач має відношення чи діє в розповідуваній ним історії, а також гомодієгетичного (першоособового), який виступає як персонаж в дієгезисі.
	Ющенко О. Зоря Миколи Хвильового : публіцистика, поезії / О. Ющенко. – Київ : Смолоскип, 1997. – 96 с. У цій книжці зібрані спогади й поезії відомого українського письменника О. Ющенка про М. Хвильового.