Історична проза Юліана Опільського
(135 років від дня народження тернопільського письменника,
майстра історичної прози, філолога, педагога)

 

07   Бібліотека історичної прози не може бути повною без творів Юліана Опільського. Під таким псевдонімом увійшов в історію української літератури гімназійний учитель Юрій Львович Рудницький.
   Тернополянин з народження, Юрій Рудницький обрав собі псевдонім на честь рідного краю – від Опілля, мальовничого куточка на Тернопільщині, поміж Золотою Липою та Стрипою.
   Одна з вулиць м. Тернополя носить тепер ім’я Юліана Опільського. На будинку в Тернополі на вул. Камінній, де проживала сім'я Рудницьких, в 1989 році встановлено меморіальну дошку.

06

 

Історія є подібна до великої залі, повної занавісок, що за ними укриваєсь

много цілком нових, цікавих речей… Багато правд історичних,
що їх всі вважають доказаними, показуються нагло брехнями і наоборот.
В руках зручного філолога та історика фантазійне подання стається
незбитим фактом і правдою не до заперечення.

/Ю. Опільський/
[Житє. Родинний архів письменника. – С. 93]

 

   Юліан Опільський (справжнє ім’я Юрій Львович Рудницький) народився в Тернополі 8 грудня 1884 року в багатодітній родині. Попри те, що його дату народження енциклопедії подають у грудні, є письмові джерела, які стверджують, що Юліан народився у жовтні.
   У 1891 році – через деякий час після смерті матері – сім’я переїжджає до Львова. Там глава родини Лев Денисович викладає історію та географію, а також слідкує за навчанням дітей. У цей час Юрій навчається в Академічній гімназії, освоюючи природничі науки та іноземні мови.
   У 1898 році після інсульту помирає батько, залишаючи чотирьох дітей. Найстаршому синові Левку тоді 23, Степанові – 22, донці Софії – 14, а Юрію – всього 13 років.
   Дружність та родинна любов спонукали подальшому розвитку сім’ї. За Юрієм найбільше доглядала старша сестра, а також шкільна рада, особливо слідкуючи за його навчанням.
   Після закінчення Академічної гімназії хлопець вступає до Львівського університету. Студії він закінчив у 1907 році вже у Ґраці (Австрія).
   Варто зазначити, що Рудницький багато подорожував під час навчання в університеті. Хлопець відвідав Єгипет, Грецію та Італію. У ті ж часи він почав писати прозу українською та німецькою мовами, а також робив переклади з англійської.
   Кілька років до та під час Першої світової війни Рудницький викладає історію та німецьку мову, а також активно пише прозу. З 1917 року – редагує шкільні підручники та очолює педагогічний журнал «Українська школа».
   Зазначу, що саме Юліан Опільський – перший український письменник Тернопільщини. В його творчому доробку історичні романи, розповіді про події на українських землях, повісті та оповідання про Стародавній Вавилон, Грецію, Єгипет, Рим, Київську Русь.
   Окрім художньої літератури Рудницький активно працював над створенням наукової. Так, у 1946 році у «Просвіті» вийшов «Підручник до науки німецької мови».
   Для творчості Юрій завжди знаходив час, незважаючи на постійну зайнятість. У 1919 році він завершив роботу над своїм найбільшим твором – романом «Опирі» («Упирі»). Вже наступного року світ побачив його першу частину – «В царстві золотої свободи». За всіма ознаками «Опирі» – це історичний роман у якому автор вдало змалював татаро-турецькі напади на рідну землю, польських шляхтичів, які тільки й думали про те, аби загарбати найбільше землі та люду, злигодні «ясиру» тощо. У романі автор також показав своє відмінне знання історії – події та місця описані з максимальною точністю, які до того ж вдало введені в гострий пригодницький сюжет. Опільський не боявся давати оцінки та робити узагальнення, тим самим чітко показуючи певну проблему чи трагедію.
   Не менш знатною вважають повість «Сумерк», яку після виходу в 1922 році одразу ж заборонили. Лише майже через 50 років – у 1970-му – її переклали російською мовою та видали у Москві. Літератори відмічають, що у творах «Сумерк» та «Упирі» Опільський вів палку полеміку з романом «Вогнем і мечем» Генрика Сенкевича.
   «Історичній прозі Юліана Опільського передувала наполеглива і багаторічна праця. Вже з дитинства його батько-історик збуджує у сина інтерес до вивчення важливих подій у долях слов’янських народів. Збережена досі бібліотека батька письменника, де зібрані книги з давньої історії багатьох вітчизняних та зарубіжних авторів, які, безперечно, збагачували знання майбутнього письменника», – у свій час пише про брата Софія.
Письменника не стало 1937 року – він помер у Львові, де й похований на Личаківському цвинтарі.
   Юліан Опільський посідає заслужене місце в історії української літератури як один з перших майстрів історичної прози, як поборник єдності українського народу. Він досі залишається неперевершеним у тематичному діапазоні своїх творів, першопрохідником тих шляхів, якими пішли українські письменники – С. Скляренко, Зінаїда Тулуб, П. Загребельний, Р. Іваничук. Відрадно, що з появою нових творів, присвячених історичним періодам, які оживляв Ю. Опільський, його образи не потьмяніли, а концепції не відпали.


Інформаційно-бібліографічний відділ
Бібліографічний огляд літератури

 

01 

  Опільський Ю. Твори : в 4 т. Т.1. Іду на вас ; Ідоли падуть ; Вовкулака / Юліян Опільський ; упоряд., вступ. ст. М. М. Ільницького. – Львів : Каменяр, 1994. – 424 с.


   До першого тому чотиритомного видання Юліяна Опільського ввійшли повісті: «Іду на вас», де автор звернувся до епохи Київської Русі, обравши, зокрема, сюжетом останній похід князя Святослава та його загибель; «Ідоли падуть» – про часи князя Володимира й прийняття християнства на Русі; «Вовкулака», в якій змальовано життя на західних землях Давньоруської держави в останні роки князювання Володимира.


  Опільський Ю. Твори : в 4 т. Т. 2. Золотий Лев ; Сумерк / Юліян Опільський ; упоряд. М. М. Ільницького. – Львів : Каменяр, 1994. – 352 с.


   До другого тому ввійшли історичні повісті «Золотий Лев» та «Сумерк».

   Опільський Ю. Твори : в 4 т. Т. 3. Опирі : трилогія / Юліян Опільський ; упоряд. М. М. Ільницького. – Львів : Каменяр, 2000. – 478 с.


   До третього тому ввійшла трилогія «Опирі», яку складають історичні повісті із XVII ст. «В царстві золотої свободи», «Чорним шляхом» та «Івашко». Це – найбільший твір Ю. Опільського, перша частина якого – “В царстві золотої свободи” побачила світ 1920 р. Першодрук двох останніх з’явився у 1991 і 1993 рр. Його підготували дочка письменника Анна Рудницька (Львів) та професор Роман Гром’як (Тернопіль).
   У трилогії змальовано татаро-турецькі напади на українські землі, сваволю польської шляхти як ненаситних і підступних упирів.
   Образи здирщика і запроданця Бялоскурського, його розбещеної дружини Беати, зманіженої дочки Агнешки, перевертня міщанина Івашка були втіленням тих соціальних сил, які плюндрували край, висмоктували разом з татарами із трудового люду останні соки, а гонорова шляхта хотіла з цього мати власний зиск.
   Письменник уже в цьому романі, доволі традиційному для української літератури, виявив добре знання історії, вміння вибудовувати гострий, майже пригодницький сюжет, але гніву свого стримувати не міг і раз у раз вдавався до відкрито публіцистичних оцінок, узагальнень. Тут його симпатії и антипатії були очевидними: шляхта не зацікавлена чинити опір татарам, вона боялася мужиків і православного панства, зрештою, конфліктувала за маєтності поміж собою. Так, перед описом татарського розгулу письменник подав таку публіцистичну «інтродукцію».

 

   Опільський Ю. Твори : в 4 т. Т. 4. Оповідання, повісті / Юліян Опільський ; упоряд. М. М. Ільницького. – Львів : Каменяр, 2005. – 584 с.


   До четвертого тому ввійшли твори, події яких відбуваються або за межами території нашої батьківщини («Поцілунок Іштари», «Школяр із Мемфісу», «Танечниця з Пібасту»), або зв’язані з нею лише епізодично («Під орлами Роми», «Аллах!», «Тінь велетня»). У кожному з них звучить той, за словами автора, «загальнолюдський підклад», завдяки якому історія кожного народу постає часткою світового історичного процесу.

 02

   Опільський Ю. Золотий Лев : повісті / Юліан Опільський ; упоряд., авт. післямови Р. Т. Гром'як. – Київ : Дніпро, 1989. – 414 с.

 

   Перший історичний твір письменника "Іду на вас" надруковано в 1918 році. Автор звернувся в ньому до епохи Київської Русі, до часів держави і обрав сюжетом останній похід князя Святослава та його загибель. У книжку вміщено також повісті "Ідоли падуть" – про часи князя Володимира й запровадження християнства на Русі та "Золотий Лев" – про княжіння Данила Галицького. Твори приваблюють яскравими й динамічними сценами побуту, колоритними картинами раннього середньовіччя, задушевно-ліричними інтонаціями в описі інтимних почуттів героїв.
   Та основне в повістях – осудження війн і загарбництва, інтерес до життя народу.

 03

   Опільський Ю. Іду на вас ; Ідоли падуть / Юліан Опільський ; [передм. М. Гнатюка]. – Львів : Вища школа, 1988. – 280 с.

 

   У центрі повісті «Іду на вас» (1918) – образ могутнього київського князя Святослава Ігоровича. У 60-х роках X ст. він розгромив Хазарський каганат. У 967 і 968 роках виступив воєнним походом на Болгарію, де захопив ряд міст і сіл на Дунаї. Візантія була налякана успіхами Святослава й підкупила печенігів, щоб напали на Київ. Князь повертається до рідної столиці, відганяє ворога й віддає владу в Києві синові Ярополку, а сам повертається на Дунай і в союзі з болгарами йде походом на Візантію, з якою згодом змушений укласти мирний договір. Під час повернення до Києва з малочисельною дружиною Святослав був підступно вбитий печенігами.
   У повісті майстерно відтворено й життя різних соціальних груп часів князювання Святослава – бояр, княжих гриднів, кметів, ремісників, селян.
   Тема могутньої Київської Русі знайшла своє продовження в повісті «Ідоли падуть». У творі в белетристичній формі змальовано події часів князювання Володимира Святославовича. Князь завершив об’єднання всіх східнослов’янських земель. Після введення християнства в 988 році він здійснив переможні походи на польських князів і литовців, що зазіхали на східнослов’янські землі. Далекоглядний Володимир розвивав політичні, економічні та культурні стосунки з Візантією, Болгарією, Польщею. Він одружився із сестрою візантійського імператора Василя II. Цей шлюб зміцнив позиції Київської Русі на міжнародній арені.
   Прийняття християнства сприяло централізації влади в руках князя Володимира. Падуть язичницькі ідоли, народжується нова культура у святих книгах, у будівництві величних храмів і церков, у яких домінують кращі зразки архітектури й мистецтва тодішньої Візантії.

 04

  Опільський Ю. Сумерк : роман / Юліан Опільський ; авт. вступ. ст. М. М. Ільницький ; худож. І. М. Крислач. – Львів : Каменяр, 1988. – 261 с.

 

   "Сумерк" – роман відомого українського письменника, що найбільш примітний у художньому плані і якнайповніше виражає історичні погляди автора. Дія його відбувається на західноукраїнських землях на початку 30-х років XV століття, коли знову загострилась боротьба між місцевим боярством, литовськими і польськими феодалами, які прагнули утвердити своє панування на Волині і Поділлі. Це захоплюючий твір про українське лицарство, його боротьбу, почуття честі, православну віру, пристрасне кохання. Боротьба українського боярства на чолі з князем Свидригайлом за відновлення колишньої могутності України – основний мотив повісті.
   Для широкого кола читачів.

 05

  Опільський Ю. Танечниця з Пібасту : нарис із ХІІІ віку до Хр[иста]. / Юліян Опільський. – Львів : Видавнича Спілка, 1921. – 47 с.

 

   Повість про протистояння моральних альтернатив, що визначають лінію поведінки персонажів.
   Грек Евтахас, який служив у війську єгипетського фараона, наперекір усім підступам жерців зумів вирвати кохану Герзет, яку жреці прирекли на повію – танцівницю храму, і повернутися на батьківщину.
   Перемогою чесних людей закінчуються майже всі повісті письменника.

 

Інформаційний список літератури
«Життя і творчість Юліана Опільського»

 

1 Гром’як Р. Історична проза Юліана Опільського / Р. Гром’як // Золотий Лев / Ю. Опільський. – Київ, 1989. – С. 398–411.


2 Гром’як Р. Т. Історична проза Юліана Опільського // Давнє і сучасне / Р. Т. Гром’як. – Тернопіль, 1997. – С. 59–175.


3 Гром’як Р. Луна минувшини / Р. Гром’як // Друг читача. – 1988. – 9 черв.


4 Гром’як Р. Роман Юліана Опільського “Упирі” і його довгий шлях до українського читача / Р. Гром’як // Тернопіль. – 1991. – № 1. – С. 16.


5 Дзюрман С. Історіософське світобачення Юліана Опільського / С. Дзюрман // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Літературознавство. – 2001. – Вип. 1 (9). – С. 119–133.


6 Дзюрман С. Людина в історичній прозі Юліана Опільського / С. Дзюрман // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Літературознавство. – 2001. – Вип. 2 (10). – С. 405–412.


7 Дзюрман С. Твори Юліана Опільського "Упирі", "Сумерк": своєрідність жанру / Світлана Дзюрман // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Літературознавство. – 1999. – Вип. 2 (5). – С. 129–140. – Бібліогр. в кінці ст.


8 Дзюрман С. С. Поетика історичної прози Юліана Опільського : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук : 10.01.01 - українська література / Дзюрман Світлана Степанівна ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2002. – 19 с.


9 Життєвий та творчий шлях Юліана Опільского. Ідеї патріотизму і любові до рідної землі в повісті “Ідоли падуть” // Література рідного краю : 5–11 кл. : хрестоматія / упоряд.: Н. Ю. Біловус, Л. С. Боруцька, М. М. Кондирєва. – Тернопіль : Мандрівець, 2011. – С. 178–181.


10 Золотнюк А. Юліан Опільський – майстер історичної прози : [до 130-річчя від дня народження Юрія Рудницького (справжнє ім'я прозаїка)] / Анна Золотнюк // Вільне життя. – 2014. – 17 жовт. (№ 84). – С. 6.


11 Ільницький М. М. Опільський Юліан (08.12.1884–09.02.1937) – письменник і педагог // Енциклопедія історії України. – Київ, 2010. – Т. 7. Мл–О. – С. 604.


12 Ільницький М. Панорама століть / М. Ільницький // Сумерк / Ю. Опільський. – Львів, 1988. – С. 3–12.


13 Ільницький М. Історія мисляча : про твір Ю. Опільського “Вовкулака” // Людина в історії / М. Ільницький. – Київ, 1989. – С. 89–92.


14 Кушнірук Н. Творчість Юліана Опільського на уроках літератури рідного краю / Н. Кушнірук // Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. – 2011. – Вип. 26. – С. 45–47. – Бібліогр. в кінці ст.


15 Мафтин Н. Жанр історичної белетристики у творчості А. Чайковського, В. Будзиновського, Ю. Опільського, К. Гриневичевої / Наталія Мафтин // Бібліотечка "Дивослова". – 2013. – № 4. – С. 19–28.


16 Ониськів М. Юліан Опільський і його “Івашко” / М. Ониськів // Вільне життя. – 1994. – 18 січ. – (Рядок з біографії краю).


17 Панчук І. Опільський Юліян (спр. ім’я і прізвище – Юрій Рудницький; 8. 10. 1884 – 9. 02. 1937) // Тернопільщина в іменах : довідник / І. Панчук. – Тернопіль, 2006. – С. 123.


18 Приходько І. Юліан Опільський (Юрій Рудницький) (1884–1937) // Творчі портрети українських письменників XX ст. / І. Приходько. – Тернопіль, 1993. – С. 64–69.


19 Рудницька А. Юліан Опільський у спогадах / А. Рудницька // Жовтень. – 1985. – № 6. – С. 65–68.


20 Сергуніна Т. Лексико-семантична група прикметників-кольоропозначень у повісті Юліана Опільського "Золотий лев" / Тетяна Сергуніна, Валерій Нарольський // Studia Methodologica. – 2014. – Issue 39. – С. 198–202. – Бібліогр. в кінці ст.


21 Ткачук М. Крізь призму сучасності : творча біографія Ю. Опільського / М. Ткачук // Історичний календар ’97. – Київ, 1996. – С. 51–52.


22 Хома В. 130 років від дня народження Юліана Опільського : [укр. письменник] / В. Хома // Література до знаменних і пам`ятних дат Тернопільщини на 2014 рік : бібліогр. покажч. / Департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка; уклад. М. Пайонк. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. – Вип. 24. – С. 87–89.


23 Хома В. Повернути ім’я майстра / В. Хома // Вільне життя. – 1991. – 15 жовт.


24 Черемшинський О. Шана Юліана Опільському / О. Черемшинський // Свобода. – 2004. – 26 жовт. – С. 4.


25 Ящук П. Міст із минулого в сучасне / П. Ящук // Жовтень. – 1985. – № 6. – С. 64–67.

 

Підготувала І. В. Беновська 
грудень 2019 р., бібліографічний огляд літератури - 8 джерел,
інформаційний список літератури - 25 джерел.

Додати коментар


Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Всеукраїнські ресурси

Світові бази даних

Наукометрія

Бібліотеки України