Наукова бібліотека ТНПУ — «Український Гомер ХХ століття» (120 років від дня народження Уласа Самчука (1905–1987), письменника, публіциста, журналіста)(2025)

«Український Гомер ХХ століття»
(120 років від дня народження Уласа Самчука (1905–1987),
письменника, публіциста, журналіста)

Уласа Самчука називають українським Гомером ХХ століття. Його твори – це як трансляція нелегкої долі українського народу – від жахіття Голодомору до образу молодого українця 20–30-х років минулого століття. Він зумів стати яскравим письменником, журналістом, публіцистом, навіть членом уряду УНР у вигнанні. Його ім’я ще при житті було відоме в письменницьких колах Європи та Америки, дивуючи силою свого таланту, який був настільки потужним, що квітнув попри несприятливі обставини.

Улас Самчук належить до найвидатніших українських прозаїків. На відміну від багатьох українських письменників-класиків того часу, які змушені були так чи інакше служити радянській владі, він відрізнявся послідовною євроцентричністю.
Улас Самчук народився 7 (20) лютого 1905 року в селі Дермань Дубенського повіту Волинської губернії (нині – Рівненський район Рівненської області) в родині, як на той час, заможних селян – Олексія Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків.
Світогляд майбутнього письменника формували родина і довкілля.
Згадуючи дитинство, він писав: «Дермань для мене центр центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився... Але також тому, що це справді «село, неначе писанка», з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами».
У 1913 р., коли Уласу вже виповнилося 8 років, родина переїхала до Тилявки Кременецького повіту, але з Дерманем зв'язки не втрачалися. Саме там, у 1917–1920 роках він навчався у чотирикласній вищій початковій школі, яка була розташована при Дерманській Свято-Феодорівській учительській семінарії.
У 1921 році Улас вступив до Крем’янецької української мішаної приватної гімназії імені Івана Стешенка і навчався там до 1925 р. Про ці роки він зробив запис: «… мені приємно ствердити, що Крем'янець був гідним місцем для мого юначого визрівання, так само, як і Дермань був щедрою колискою дитячих вражень. Ці місця сильно позначені печаттю духа давньої творчої культури і творять той клімат, в якому найкраще може розвинутись неспокійний інтелект, який чогось шукає і до чогось прагне».
Перед самим закінченням гімназії Уласа Самчука призвали до польського війська, звідки 23 серпня 1927 року він із ідейних міркувань дезертирував й утік до Німеччини. Згодом – оселився у місті Бреслау (Вроцлаві), працював і паралельно навчався як вільний слухач у Бреславському університеті. Зокрема, вивчав німецьку класичну філософію, читаючи її твори в оригіналі. Іммануїл Кант став улюбленим філософом Самчука. Можливо,він і сам міг би стати філософом, але обрав художню літературу, яку трактував як «популярну філософію».
У 1929 році Улас Самчук перебрався до Праги, де до 1931 року навчався в Українському вільному університеті, плідно співпрацював з українськими часописами, став співавтором «Науково-літературного вісника» Дмитра Донцова – філософа, літературного критика і теоретика українського інтегрального націоналізму, познайомився з українськими митцями, що перебували в еміграції: Олександром Олесем, Оленою Телігою, Олегом Ольжичем, Олексою Стефановичем.
«У житті кожної людини, – зазначав Самчук, – є час і місце, що творять вісь її буття. У моєму житті таким місцем була Прага». Саме там він визрів як письменник, пізнав людей однорідного мислення, і під їхнім впливом формувався не лише як митець, а й як політик-мислитель. «Я не належав до породи пристрасних політиків, але силою фактів був втягнутий в цю атмосферу молодих людей, яким здавалося все можливим і які майстрували фантастичні плани свого майбутнього», – писав Самчук. Тривалий час він присвятив роботі над епопеєю «Волинь» (1934–1937), а також створив ще два романи – «Кулак» (1932) і «Марія» (1934).
Під час війни Улас Самчук переїхав спочатку до Львова, а потім – до Рівного, де працював редактором газети «Волинь». Після публікації в ній своєї статті «Так було і так буде» з ідеями українського патріотизму був заарештований нацистами і більше місяця перебував у в’язниці. Після звільнення – продовжив письменницьку й журналістську діяльність.
У 1943 році Самчук виїхав до Німеччини, де прожив до 1948 р. і став одним із засновників, а потім – головою Мистецького українського руху (МУР) – організації українських митців в еміграції.
Починаючи із 1948 року, Самчук проживав в Канаді, в місті Торонто. У 1954 році він став одним із засновників Об’єднання українських письменників «Слово». У Торонто були написані й видані нові твори, статті та змістовні спогади письменника, передусім про події Другої світової війни, бо, як він сам признався, хотів «… бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю».
Останні роки життя Улас Самчук зі своєю дружиною провів в «Домі для старших людей» імені І. Франка в Торонто. Помер 9 липня 1987 року.
Похований на Українському цвинтарі святого Володимира у місті Оквілл, Канада.
З своїх 82 років в Україні письменник прожив лише 22 роки, решту часу перебував за кордоном, але сумував за Батьківщиною дуже сильно. Своє рідне село Самчук вважав центром Всесвіту. Загальновідомо, що тільки людина, що сприймає свою батьківщину як центр усього світу, може стати дійсно видатним творцем.

Відділ комплектування фонду та інформаційно-бібліографічного обслуговування
Бібліографічний огляд літератури

	Самчук У. Волинь : роман-хроніка : у 3 ч. Ч. 1. Куди тече та річка / Улас Самчук. – 3-тє вид. – Торонто : [б. в.], 1952. – 314 с. Самчук У. Волинь : роман : у 3 ч. Ч. 2. Війна і Революція / Улас Самчук. – 3-тє вид. – Торонто : Київ, [19-?]. – 398 с. Самчук У. Волинь : роман : у 3 ч. Ч. 3. Батько і син / Улас Самчук. – 3-тє вид. – Торонто : Київ, 1969. – 396 с. Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905–1987) – художній літопис української історії XX століття. У центрі роману-епопеї – широка панорама селянського життя, побуту, тяжкої праці, показана через історію українського роду Довбенків.
	Самчук У. Гори говорять! : роман : у 2 ч. / Улас Самчук. – Винипег : Манітоба : Накладом Нового Шляху, 1944. – 196 с. Представлено канадське видання роману Уласа Самчука «Гори говорять» (у двох частинах). Роман, написаний у 1932–1933 роках, розповідає про Гуцульську Республіку. Відображено події, що відбувались у Західній Україні в 1918–1919 роках. Твір побудовано у формі розповіді одного з чільних представників гуцульського повстання Дмитра Цокана. Автор широко використав діалект гуцулів, описав їх психологію і народний побут.
	Самчук У. О. Кулак ; Месники ; Віднайдений рай : роман, оповідання, новели / Улас Самчук ; відп. ред. і упоряд. О. Баган. – Дрогобич : Відродження, 2009. – 486 с. – (Вісниківська бібліотека). До книги вибраних творів визначного українського прозаїка Уласа Самчука ввійшли: соціяльно-психологічний роман «Кулак» (1937), цикл героїко-реалістичних оповідань «Месники» (1932), збірка модерністських новел «Віднайдений рай» (1936), – які досі не перевидавалися в Україні. Кожне з них висвітлює маловідомі грані творчої палітри У. Самчука – автора інтелектуально-волюнтаристського дискурсу, майстра ускладненої форми малої прози. Пропонована книжка заповнює істотну лакуну в творчости письменника, який потужно вплинув на українську літературу і культурну свідомість міжвоєнної доби.
	Самчук У. Марія : повість / Улас Самчук. – Київ : Знання, 2015. – 175 с. – (Скарби ; № 5). Головна героїня повісті – звичайна сільська жінка. Але в центрі уваги Уласа Самчука не сільський побут, а багатоманітність і повнота життя української людини, висока моральність, благородство, шляхетність, працелюбство, інші чесноти, які таїло в собі українське село. Доля Марії – яскраве свідчення згубності нав’язаного колекти-візацією способу життя, втрати Україною свободи. Щирість і розважливий стиль оповіді дають можливість читачеві не тільки збагнути розумом, але й відчути серцем трагічність голодомору, беззахисність людини перед цим злом.
	Самчук У. О. На білому коні : cпогади / У. О. Самчук. – Львів : Атлас, 1999. – 287 с. У творі «На білому коні» У. Самчук створив образ історичної батьківщини довоєнного періоду, «радянського життя». Автор розповідає про зустрічі з поетами Оленою Телігою, Олегом Ольжичем, Євгеном Маланюком, кінорежисером і скульптором Іваном Кавалерідзе, письменником Віктором Петровим (Домонтовичем), актрисою Тетяною Праховою, Степаном Скрипником (єпископом Мстиславом), отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем. «На коні вороному» – це щемливе, тужливе прощання автора з рідною землею, де його надії не справдилися, прощання назавжди.
	Самчук У. О. На твердій землі = On solid land : роман / У. О. Самчук. – Торонто : Українська Кредитна Спілка, 1959. – 390 с. Життя українських емігрантів у Канаді є темою роману «На твердій землі». Герой роману Павло Данилів – сильний тип чоловіка-українця, який позбавлений комплексів меншовартості, яскраво виражений індивідуаліст, що хоче жити, а не існувати.
	Самчук У. Плянета ДІ-ПІ: нотатки й листи ; П'ять по дванадцятій: записки на бігу / Улас Самчук. – Острог : Острозька академія, 2017. – 394 с. Два автобіографічні твори Уласа Самчука написано у форматі щоденникових записів. У них ідеться про життя письменника в еміґрації наприкінці Другої світової війни («П’ять по дванадцятій: записки на бігу») та відразу після неї («Плянета Ді-Пі: нотатки й листи»). Ці твори є цінним документом культурного життя української еміґрації в післявоєнний час. Обидва віддзеркалюють особливості автобіографічного стилю Самчука: деталізація подій, подання багатьох фактів та імен, опис місць переплітаються з авторовим досвідом, настроєм і переживаннями.
	Самчук У. О. Плянета Ді-Пі = Planet of DP's : нотатки й листи / У. О. Самчук ; Ін-т дослідів Волині. – Вінніпег : Волинь, 1979. – 356 с. Залишили Герсфельд на Гессенщині погожого серпня дев'ятого о годині пів постої передвечора. Того самого дня в Японії на місто Нагаскі скинуто другу атомову бомбу. Кінець Другої світової війни і початок нашої плянети таборів ДіПі, тобто Displaced Persons, по нашому, позбавлених місця осіб.
	Самчук У. О. П'ять по дванадцятій: записки на бігу / У. О. Самчук. – Буенос-Айрес : Вид-во М Денисюка, 1954. – 232 с. Мандрівка української людини чужими просторами представлена в творі «П’ять по дванадцятій» з надзвичайним реалізмом: близькість життя і зовсім живі постаті діють на читача в цих автобіографічних записках з нечуваною силою і свіжістю. Переживаємо воєнну атмосферу Берліна, а в ньому життя української громади. Перед нами пливуть дні, тижні й місяці, в яких просте людське існування було постійно загрожує нальотами, і ніхто не знав, чи доживе до завтрішнього дня. Людина стала порошинкою, безсилою і безвольною у вирі знищення, людяна почала існувати – животіти серед голоду й бомб тільки завдяки сприятливим випадкам. Кінець війни не приносить спокою. Навпаки, мандрівка з тугою за батьківщиною продовжується: тепер оволодів людьми страх перед московською диччю, її безправ’ям і її ненавистю до всього, що українське. Нічим тепер видаються голод і бомби перед владними тепер п’ятиколонниками, захованими під одностроями вільного світу. «П’ять по дванадцятій» – документ нашої доби. Документ, що діє на нас чистою правдою, списаний з переживань автора, без прикрас і перебільшень.
	Самчук У. О. Чого не гоїть огонь : роман / У. О. Самчук. – Нью-Йорк : "Вісник", 1959. – 288 с. У горнилі Другої світової війни Українська повстанська армія веде жертовну боротьбу за Україну поміж двох неукраїнських сил – радянської і нацистської. Стрімко розгортається сюжет твору. Гасло героїв роману «Чого не гоїть огонь», воїнів УПА: «Боєць – не той боєць, хто мететься, а той, хто боронить право, правду й закон». Провідний мотив твору – народження нової української людини, лицаря – сильного, незалежного, готового до самопожертви. Вражають глибина і пророцтво роздумів Уласа Самчука про долю України, вірою в майбутнє якої пронизана його творчість.
	Самчук У. О. Юність Василя Шеремети : роман / Улас Самчук ; підгот. до друку М. Борейка ; передм. В. Шанюка. – Рівне : Волинські обереги, 2005. – 328 с. Автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді в 20-х роках XX ст. Перед читачами постануть незабутні роки навчання сільської молоді у Кременецькій українській гімназії, де закладалися підвалини українського духу, у горнилі національно-визвольних змагань визрівали нові людські якості, що впливали на становлення української інтелігенції.
	Самчук У. О. Ost : трилогія. Т. 1. Морозів хутір / У. О. Самчук ; редкол.: М. Г. Жулинський, Р. Т. Гром'як, М. Я. Гон [та ін.]. – Тернопіль : Джура, 2005. – 452 с. Самчук У. О. Ost : трилогія. Т. 2. Темнота : у 2 ч. / Улас Самчук ; редкол.: М. Г. Жулинський, Р. Т. Гром'як, М. Я. Гон [та ін.]. – Тернопіль : Джура, 2006. – 460 с. Самчук У. О. Ost : трилогія. Т. 3. Втеча від себе : у 2 ч. / Улас Самчук ; редкол.: М. Г. Жулинський, Р. Т. Гром'як, М. Я. Гон [та ін.]. – Тернопіль : Джура, 2006. – 412 с. Трилогія Уласа Олексійовича Самчука (1905–1987) «OST» (роман «Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе»), створена й опублікована і еміграції, перевидається в Україні вперше до 100-річчя письменника. Це друга після «Волині» епопея У. Самчука про долю України в історичному просторі, про випробування політичної нації на ґрунті менталітету українців. Трилогія обіймає час і події від 1917–1918 років аж до другої половини ХХ ст.
	Руснак І. Є. "Я був повний Україною..." Художня історіософія Уласа Самчука : монографія : 100-літтю У. Самчука присвячується / Ірина Руснак. – Вінниця : [ДП ДКФ], 2005. – 406 с. Досліджено джерела і витоки історіософських, естетичних і культурологічних поглядів Уласа Самчука, проаналізовано основні аспекти та своєрідність художньої історіографії письменника.
	Улас Самчук: художнє осмислення української долі в ХХ столітті : зб. наук. праць за матеріалами Всеукраїнської наук. конф. 11-13 трав. 2005 р. (Рівне-Дермань-Тилявка-Кременець). Вип. XV спец. / редкол.: В. Ф. Давидюк, І. О. Денисюк, Л. Г. Голомб [та ін.]. – Рівне : Волинські обереги, 2005. – 348 с. – (Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство) У збірнику розглянуто такі питання: творчість У. Самчука в контексті епохи; проблеми поетики та інтерпретації творів У. Самчука; спадщина У. Самчука: краєзнавчий і педагогічно-освітній аспекти; мова творів У. Самчука.
	Чернихівський Г. І. Улас Самчук: сторінки біографії : монографія / Г. І. Чернихівський ; наук. ред. О. Василишин. – Тернопіль : Збруч, 2005. – 246 с. Дана монографія – перше синтетичне дослідження життєпису видатного прозаїка ХХ ст., редактора, видавця, публіциста, громадсько-політичного діяча.