Гаптує осінь жовтими нитками
Березам, кленам, липам жупани.
Педагогічний ВУЗ гордиться Вами!
Активно тут працюєте роки.

Десятиліття плідної роботи
Вагомі результати вже дали.
Весняна обрядовість, хори, ноти –
Стихія, де нуртуєте роки.

Із вчителя шлях творчий розпочали.
Різноманітних хорів – керівник.
У хоровій капелі Ви співали.
В царині Слова – справжній чарівник!

«Полумисок долонь» чого вартує!
Вчитаймося в етюди ці, рядки.
Природи подих кожен в них відчує.
Ніде нема такої чистоти,

Як «ранок, що збирає стиглі роси
У золотий глек сонця»… Це душа
Поета наболіла щиро просить
Очистити од скверни нам серця.

Лише тоді, у злагоді з собою,
В гармонії з довкіллям та людьми, -
Благословенні Божою Рукою
На цій Землі будемо з Вами ми.

Поезія поета надихає
І збайдужіти серцем не дає.
Бібліотека наша Вас вітає!
Зустріли ювілей життєвий Ви!

Вже сім десятків плідних за плечима.
Багато справ в професора ще є.
Якщо Людина Словом одержима,
(А до таких відноситеся Ви) –

Вона не схибить у житті своєму
І не образить ближнього свого…
У серці Вашім іскра невгасима.
На ниві знань добірне лиш зерно.

Отож творіть, Професоре, на славу
Ще не один десяток плідних літ!
А учні хай продовжать Вашу справу,
Щоб став чистішим та добрішим світ!