Наукова бібліотека ТНПУ — Науково-практична конференція: "Шевченкові стежки" до 200-річчя від д/н Т. Г. Шевченка (2014)

13. 03. 2014 р. на географічному факультеті (156 ауд.) ТНПУ була проведена науково-практична конференція викладачів і студентів "Шевченкові стежки", присвячена 200-річчю з д/н
Т. Г. Шевченка, активну участь в якій приймала наукова бібліотека.

ШЕВЧЕНКОВІ СТЕЖКИ
Програма науково-практичної конференції
викладачів і студентів, присвячена 200-річчю з дня народження
Тараса Григоровича Шевченка

Shevchen

Тернопіль, 13 березня 2014 року

Вітальне слово

Богдан Богданович БУЯК – доктор філософських наук, проректор з наукової роботи та міжнародного співробітництва

Богдан Володимирович ЗАБЛОЦЬКИЙ – кандидат географічних наук, декан географічного факультету, доцент кафедри географії та методики її навчання

Мирослав Якович СИВИЙ – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії та методики її навчання

Ігор Львович ДІТЧУК – голова Тернопільського відділу Українського географічного товариства, викладач кафедри географії та методики її навчання

Зіновія Йосипівна ІРИК – завідувач читальними залами наукової бібліотеки

Ольга Іванівна ШАНАЙДА – провідний бібліотекар наукової бібліотеки

Вступне слово

Микола Васильович ПИТУЛЯК,
Михайло Васильович ПОТОКІЙ –
кандидати географічних наук, доценти кафедри географії та методики її навчання

Доповіді

Юлія Ковалисько (ст. гр. Г-21), Іванна Пенькало (ст. гр. зІС-21) Три подорожі Тараса Шевченка на Вкраїну

Тетяна Голодюк (ст. гр. Г-31), Оксана Чубара (ст. гр. Г-32) Тарас Григорович Шевченко на Тернопільщині

Марія Концевич, Людмила Харишин (ст. гр. Г-32) Тарас Шевченко та Олексій Бутаков

Світлана Гошко, Ірина Тимків (ст. гр. Г-22) Тарас Шевченко на Аралі

Дарина Вовчок, Ірина Лихач, Тетяна Талюш (ст. гр. Г-22) Картини, виконані Тарасом Шевченком в Аральській експедиції

Юлія Марко (ст. гр. Г-32), Марія Пастух (ст. гр. Г-31) Остання подорож Кобзаря

Микола Васильович Питуляк, Ганна Гавришко, Марія Іванейко, Ольга Марчишин, Олена Мацко (ст. гр. Г-41), Андрій Кравчук (ст. гр. Г-42) Маршрут практики з краєзнавства та методики її навчання "Шевченковими місцями Черкащини" (Канів, Чернеча гора, Моринці, Чигирин, Суботів, Холодний Яр)

Завершальне слово

Фгор Львович ДІТЧУК – голова Тернопільського відділу Українського географічного товариства, викладач кафедри географії та методики її навчання

Ольга Іванівна ШАНАЙДА – провідний бібліотекар наукової бібліотеки

ОБГОВОРЕННЯ ДОПОВІДЕЙ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ, ВИСТУПИ СТУДЕНТІВ І ВИКЛАДАЧІВ

ПЕРЕГЛЯД ЕКСПОЗИЦІЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ, ПРИСВЯЧЕНОЇ 200-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

ОГЛЯД ФОТОЕКСПОЗИЦІЙ

ВІРШ-ПРИСВЯТА (автор З. Й. Ірик)

У кожному селі, містечку, місті Вшановуєм Пророка Тараса!... Сумними є для України вісті: Прийняли першу Сотню Небеса.	Дослідження торкалося курганів, Урочищ, монументів та споруд. Збирав Тарас Шевченко різні дані, Якими наділяв його маршрут.	Й у Вишнівцях доводилось бувати… Ступала скрізь Тарасова нога. З тих пір буде Шевченка пам’ятати Тернопільщини славної земля.
З ім’ям Шевченка в бій ішли Герої. І помирали з іменем Його, Коли підступні снайпера набої Довкола себе засівали зло.	До древнього він Крем’янця мандрує. І що його провадило сюди? Які новини шлях йому віщує? Його манили поклики гори.	У пам'яті вкарбується навічно Й в народнім серці слава Кобзаря. Сприйматимуться нами канонічно «Борітеся – поборете!» – слова.
Змивали кров людську гарячі сльози. Лунало «Пливе кача» в Небеса… Ще не оплакали своїх Героїв. … Дози Нових отрут піднесло нам життя.	Коли вершини він дістався Бони – Крутої і високої гори, – Побачив краєвид чудовий… Дзвони Якусь магічну силу донесли.	Із постаментів дивиться пророчо Цей Велет Духу, Світоч, Прометей. І гордо синьо-жовтий стяг тріпоче. Роїться вулик збуджених людей.
Прикутий погляд до телеекрану, До 5-го каналу зокрема. На тілі України нову рану Зробити намагається рука	Гора ця пам’ятає брязкіт зброї Орди Батия хана… Кривоніс До Крем’янця привів своїх героїв. І багатьох у жертву там приніс.	Це – велелюдна Нація Майдану Ступає на Шевченкові стежки. Ми всі йому складаєм нині шану! Для ворогів стискаєм кулаки.
Сусідньої і братньої держави… В новітнім часі поступу вперед Не ймемо віри, як вершина слави У лабіринти вплуталась тенет.	На П’ятницькому цвинтарі спочили Усі, хто в грізній битві полягли. Хрестами всі позначені могили. Є кобза із гранітної плити.	Великий син великого народу Із постаментів сходить на Майдан, Щоб незалежність, волю та свободу Здобути для вкраїнців й галичан.
Не про таку Шевченко-геній мріяв Державу, Україну та народ. Він своїм Словом Віщим правду сіяв І боронив державу від заброд.	Шевченко занотовує легенди, Перекази, – про Ірву зокрема. Вдивлявся він в історій дивні стенди. Вдававсь до акварелей, олівця.	Хай на Престолі нашої Надії Горить завжди Тарасова свіча. А всі, з Майданом зв’язані події, Дійдуть до переможного кінця!
Життя і творчість Славного Пророка Пов’язані є з Тернопіллям теж. Упевнені були Тараса кроки. Цікавості його не було меж.	Почаївської Лаври грандіозність В малюнках акварельних зображав. До Кам’янець-Подільського серйозні Тарас художник наміри плекав.
Доручено йому було збирати Перекази, пісні, – матеріал, Пов’язаний з фольклором. Описати Етнографічні пам’ятки він мав.	Знайомиться з фортецею Старою, З форпостами подільської землі. Збагачувався піснею живою І скрізь збирав перекази й пісні.