4 квітня Інтернет-розробники та веб-майстри всього світу святкують Міжнародний день Інтернету. Дату обрано не випадково, адже в цей день вшановують пам’ять святого Ісидора Севільського – покровителя учнів та студентів, автора першої у світі 20-томної енциклопедії «Етимологія», якого римо-католицька церква визнала офіційним заступником Інтернету. Крім того, вважається, що Ісидор Севільський вперше застосував у своїй праці систему перехресних посилань, яка віддалено нагадує гіперпосилання, використовувані в мережі.
   Тому саме в пам'ять про святого Ісидора Папа Іоанн Павло II започаткував День Інтернету, який став популярним святом серед користувачів Всесвітньої мережі.
   Окрім того, дата 4.04 – також нагадує поширену помилку 404 («Сторінку не знайдено»).

З історії
   Історія виникнення всесвітньої системи взаємосполучених комп’ютерних мереж – Інтернету сягає кінця 1960-х років та пов’язана з дослідженнями Міністерства оборони США у галузі забезпечення взаємодії віддалених комп’ютерів. Перша комп’ютерна мережа з пакетною комутацією ARPANet з’явилася у 1970 році та з’єднала університети Лос-Анджелеса і Санта-Барбари зі Стенфордським університетом і університетом штату Юта у Солт-Лейк-Сіті. Зазначена система дозволяла користувачам здійснити вхід до мережі та запуск програми на віддаленому комп’ютері, а вже в 1970-х використовувалася для пересилки електронних листів. В 1989 році вчений Європейського центру ядерних досліджень Тім Бернерс-Лі запропонував концепцію мережі та розробив протокол НТТР, мову гіпертекстової розмітки HTML та ідентифікатор URL, що стало відправною точкою появи Інтернету в його сучасному вигляді.
   Протягом 90-х років Інтернет об’єднав майже всі існуючі мережі та став найбільш популярним засобом передачі інформації. Якщо в 1997 році до мережі було під’єднано близько 10 мільйонів комп’ютерів, то у 2011 році їх кількість сягнула понад 2 мільярди і продовжує невпинно рости.
   Наразі Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя – це джерело інформації, що дозволяє здійснювати подорожі та відкривати нові горизонти, не виходячи з власної домівки, можливість для самостійного навчання та розвитку, обміну думками, спілкування та встановлення ділових контактів, доступ до світового культурного надбання та сучасної масової культури.