Uncategorised
Куди піти вчитися: як у Тернополі стати фахівцем у соціальній сфері

Звичайно, перед тими, хто обирає майбутній фах, постають різні запитання: який заклад вищої освіти обрати, яка спеціальність подобається? Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка – прекрасний вибір, який зробили багато студентів. Тут можна обрати педагогічні та непедагогічні спеціальності, а різноманіття напрямів дає можливість кожному знайти фах до душі: 10 факультетів, більше 50-и спеціальностей.
При ТНПУ ім.В.Гнатюка функціонує кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи. Вона була створена як підрозділ психолого-педагогічного факультету у серпні 2000 року для професійної підготовки фахівців різних рівнів кваліфікації. Це бакалавр, магістр, доктор філософії. Формування новітніх перспективних наукових і прикладних компетентностей забезпечує можливість для працевлаштування та трудової мобільності випускників на вітчизняному та міжнародному ринках праці.
Кафедра гарантує студентам: високий рівень професійної підготовки; створення необхідних умов для розкриття своїх здібностей і талантів (участь в науково-дослідних роботах, студентських наукових проблемних групах, наукових і науково-практичних конференціях, всеукраїнських конкурсах, олімпіадах, виховних та культурно-розважальних заходах); виконання програм дисциплін і практик, відповідно до навчальних планів за кожним напрямом підготовки та спеціальності.
Професорсько-викладацький склад кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи забезпечує високий рівень теоретичної, прикладної і практичної підготовки фахівців за спеціальностями:
«Соціальна робота»,
«Менеджмент соціокультурної діяльності»,
«Спеціальна освіта»,
«Інклюзивна освіта».
При кафедрі функціонує аспірантура зі спеціальності 231 «Соціальна робота».
Робота зі студентами орієнтована на їхній професійний і особистісний розвиток як фахівців, що мають володіти значним обсягом знань, умінь і навичок у поєднанні з відповідними особистісними якостями та здатністю до творчого, нестандартного вирішення проблем клієнта; проводити науково-дослідну діяльність.
Канд. пед. наук, доцент Ольга Главацька,
канд. пед. наук, викладач Галина Олійник
Опубліковано на сайті "Наш день"
16 травня 2020, 14: 05
Джерело : nday.te.ua
Тернопільські студенти-історики передали українським воїнам маскувальні сітки
Маскувальні сітки українським воїнам, які на сході України боронять рідну землю від ворога, передали цього тижня студенти історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Цікаво, що їх вони сплели на прохання свого товариша, з яким певний час разом навчалися, а нині він — боєць-розвідник, служить на передовій. На його адресу, крім сіток, які, щоправда, друзі плели ще до початку карантину, пов’язаного зі спалахом коронавірусної інфекції, надійде й підручник з історії середніх віків. Це своєрідний дарунок-нагадування воїнові від майбутніх істориків, аби не забував і про навчання.
Лише цьогоріч студенти-історики відправили для українських військових понад 20 маскувальних сіток. Узагалі ж цією доброчинною справою займаються з початку 2015 року. Відтоді сплели 330 маскувальних сіток різних кольорів, відтінків, площа яких становить понад 9,5 тисяч квадратних метрів. Цими виробами наші бійці в різні пори року прикривають не лише військову техніку, а й пункти спостереження, вогневі позиції.
Опубліковано на сайті газети Кабінету Міністрів "Урядовий кур'єр"
19 червня 2020
Джерело: ukurier.gov.ua
Голос переможниці «SOLOVIOV ART» зачаровує, надихає й окрилює
Ні для кого не секрет, що на факультеті мистецтв ТНПУ є ким пишатися. Тут завжди зосереджується обдарована молодь нашого краю. Ось і нещодавно його випускниця, талановита співачка Уляна Шерстій, перемогла у Міжнародному фестивалі-конкурсі мистецтв «SOLOVIOV ART», який проводився дистанційно у Києві. Дівчина стала лавреатом І премії.
Засновник проєкту – український композитор і піаніст, аранжувальник, музичний керівник театральних вистав («Серенада сонячної долини», «Дракон»), автор музики до театральної вистави «Толік-молочар», автор симфо-піано шоу «Фантастичне кохання», артист, бенд-лідер багатьох телевізійних шоу «Зірка + Зірка», «Співай, якщо зможеш», автор музики до українського анімаційного кіно «Пригоди Котигорошка», автор інтерпретації Славня України під час «Ходи гідності» на Майдані у 2019 році – Андрій Соловйов. Уляна Шерстій надзвичайно працелюбна особистість. Її становленню допомагали педагоги – Наталія Овод та концертмейстер Ірина Кучма, науковий керівник – доцент Наталія Палій. У списку мистецьких здобутків Уляни вже чимало перемог. Але найвагоміших (як на мене), кілька. Це IV Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Файна Україна», де у номінації «академічний вокал» вона стала лавреаткою. Також конкурс пісень на слова Тараса Шевченка «Ше. Пісня». Уляна Шерстій увійшла в десятку найкращих: гурт Sofie Fraser Project (Львів), гурт «Зграя» (Київ), гурт Loca Deserta (Нова Каховка), гурт VM (Житомир), гурт «Конец Июля» (Старобільськ), Ліза Жарікова (Київ), співачка Зірниця (Київ), Вікторія Падалко (Київ), тріо «Лоцман» (Київ), тріо «Козачка» (Київ), Уляна Шерстій (Тернопіль).


Упродовж кількох років мені щастило бувати на різних мистецьких заходах у Тернополі та Настасові, де їхньою незмінною учасницею завжди була (тоді ще студентка) талановита співачка Уляна Шерстій. Після виступів завжди лунав шквал оплесків і вигуки «Браво!» від вдячних глядачів. Її магістерський концерт «Magic of classic» вразив і збагатив (клас заслуженого працівника культури України – Наталії Овод). Виконавська жанрова палітра здивувала надзвичайно. Там прозвучали твори Еріка Леві «Ameno» (ансамбль «Збруч», кер. Василь Ірмійчук), Цезаря Франка «Panis Angelicus», О. Бобикевича, українські народні пісні, Гулака-Артемовського аріозо Оксани «Прилинь, прилинь» з опери «Запорожець за Дунаєм», арія Віолети «Addio, delpassato…» з опери Дж. Верді «Травіата», арія Лауретти із опери Дж. Пуччіні «Джанні Скіккі», вальс Мюзетти із опери «Богема», «Дует котів» Дж. Россіні тощо.


Уляна Шерстій родом із Шельпаків Підволочиського району. Ії мама Оксана Шерстій – вчителька географії та інформатики, тато Ігор Шерстій – ветлікар. Важко повірити в те, що колись тут школярку запевняли в тому, що у неї немає даних для співу. Але дівчинка довела протилежне. І яке це диво, що на своєму шляху вона зустріла композиторку Надію Ярославівну Галабурду, яка подарувала Уляні надію і змусила повірити в себе. Титанічна робота викладачів, настирлива праця над собою – і результат не забарився. В Уляни Шерстій лірико-колоратурне сопрано. Її ніжний, шовковистий голос змушує завмерти на кілька хвилин найзапеклішого буркуна, бо зачаровує, надихає й окрилює. Сьогодні вона солістка ансамблю «Збруч» під керівництвом Василя Ірмійчука. Також виступає у квартеті із Дмитром Мацьопою, двома Володимирами - Приступою та Халупою. Її улюбленим твором залишається арія Віолети «Addio, delpassato…» з опери «Травіата» Дж. Верді.
Без сумніву, у юного обдарування попереду велике майбутнє. А ще – праця і праця над вдосконаленням всіх граней таланту, яким обдарував її Творець.
Опубліковано на сайті TeNews.org.ua : всі новини Тернопільщини на одному сайті.
23 червня 2020, 09:43
Джерело : www.tenews.org.ua
Напевне, всі уже чули, як Швеція, Польща, Литва та інші держави у повній мірі вирішують проблему енергодостатності економіки методом переробки відходів. В Україні майже 7% території зайнятостихійними сміттєзвалищами, несертифікованими відходами, які є відновлювальним джерелом енергії, адекватної мільярдам кубометрів фатального для нас імпортного природнього газу. Здавалось би, чим ми гірші за інші країни, чому в Україні неможливо почати переробляти відходи й отримувати з них цінний продукт? Більше того, Тернопілля настільки багате на розкрадені підприємства, що сміливо можна їх відновити та розпочати роботу з переробки відходів. Аби розібратися в даному питанні, ми запитали думку в доктора технічних наук, професора, академіка АЕНУ, завідувача кафедри машинознавства та транспорту Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Валерія Федорейка.

– Валерію Степановичу, відомо, що Ви разом з колегами створили певний алгоритм дій щодо переробки відходів.
– На базі науково-дослідної лабораторії ТНПУ та провідних наукових установ України під егідою Тернопільської ОДА було створено науково-технічний консорціум із впровадження інноваційних систем генерації альтернативної енергії з відновлювальних джерел. Уже перші пілотні проєкти на базі виробничих потужностей науково-виробничого об’єднання “Енергоощадні технології” повністю підтвердили напрацювання наших фахівців. Отримана теплова енергія з відходів у прямоточних генераторах-утилізаторах потужністю 2000 кВт була в 5-7 разів дешевша за традиційні джерела (природній газ, дизпаливо, пічне паливо). Розрахунки показують, що у масштабах України при впровадженні розроблених систем можна отримати одночасно соціальний, економічний та екологічний ефект.
Враховуючи той факт, що при виготовленні генераторів-утилізаторів використовується вітчизняний метал, електроприводи, вентилятори та інші комплектуючі, це дасть можливість розширити виробництво в суміжних промислових секторах економіки.

– Дуже важливе значення для України має переробка відходів, адже ними засмічено сотні гектарів землі..
– Ми маємо розуміти, що це вклад у майбутнє. Україна не повинна пасти задніх. Чим ми гірші? Виклики, які ми отримали останнім часом, спонукали наших фахівців розробити піролізні генератори-утилізатори для ліквідації медичних відходів у період пандемії і не тільки. Ми готові до реалізації пілотних проєктів у цьому напрямку. Наступною креативною розробкою є генератор теплової та електричної енергії для військових підрозділів, де об’єднані функції обігріву приміщень (палаток), приготування їжі, гарячого водопостачання та безшумної генерації для місць дислокації без центрального електропостачання. Таким чином ми охопили широкий спектр споживачів дешевої теплової енергії, джерела якої на сьогоднішній день злочинно ігноруються. Запропоновані нами проєкти пройшли широку апробацію на елеваторах для сушки зерна та для забезпечення температурних режимів різних об’єктів господарювання. Вони є складовою частиною програми регіонального розвитку Тернопільщини, постійно презентуються на міжнародних та всеукраїнських виставках, а також на міжнародних інвестиційних форумах “Тернопільщина – INVEST”. Загалом скажу, що цей проєкт є сталим і ми продовжуємо працювати, аби було все так, як ми задумали. Варто розуміти, що Україна має сотні ресурсів, котрі можуть позиціонувати її як країну з великим майбутнім.
«Твердо стоїмо на позиціях українського економічного націоналізму
– Відомо, що, окрім даних розробок, Ви берете активну участь у відновленні оборонного підприємства «Промінь», яке поступово розкрадається.
– Так. І я поясню, для чого «Промінь» повинен функціонувати. Для початку – він належить людям та державі. Ми постійно декларуємо, що розроблена концепція біотвердопаливної диверсифікації джерел енергії в Україні дасть можливість створити тисячі додаткових робочих місць, зменшити залежність держави від вуглеводнів, отримати значний економічний ефект у технологіях, що продукують продукти із значною долею енергії (опалення виробничих приміщень, елеваторна промисловість, тепличне господарство, військові об’єкти тощо).
Непересічне значення наші розробки мають для утилізації важколіквідних відходів, що значною мірою покращить екологічну ситуацію. Адже, за даними Інституту регіонального розвитку (м. Львів), тільки на Тернопільщині частка біомаси і відходів у відновлювальній енергетиці краю складає понад 70%. Багаторічні наукові дослідження дозволили віднайти оптимальні параметри і вимоги до несертифікованого палива, технологій його хімічного перетворення у теплову енергію, автоматичних систем керування теплоенергетичними комплексами, паливної логістики, а також самого виробництва теплової енергії, яку при потребі можна конвертувати в дешеву електроенергію. Це загальна тенденція всіх цивілізованих економік, тому нам необхідно подумати про розширення виробництва генераторів-утилізаторів для різних сфер використання.
– Мала нагоду побачити, в якому стані зараз знаходиться «Промінь», важко уявити, що таке досі існує.
– Насправді це болюча тема. Знаєте, багато можуть сказати, що у нас є особистий зиск із того, що ми займаємось відновленням роботи «Променя». Так, є, він полягає в тому, щоби дати людям роботу, достойну заробітну плату. Щоби люди, які у своїй голові мають знання, як налагодити роботу тієї чи іншої машини або верстата, використовували їх, а не працювали за кордоном. З цією метою ми поставили перед собою амбітне завдання з розміщення серійного виробництва розробок на одному із занепадаючих промислових підприємств краю. Враховуючи той факт, що практично всі промислові підприємства Тернополя знищено, було укладено договір оренди з концерном “Укроборонпром” про оренду частини Тернопільського державного науково-технічного підприємства “Промінь”, яке перебуває у стані економічної турбулентності. У 2013 році в результаті утворення снігового “мішка” обвалилася покрівля виробничого корпусу, опалювати який стало економічно недоцільно. У попередні роки з підприємства продали унікальне обладнання, трудовий колектив скоротився до фатального мінімуму.
– Вибачте, але хто фінансує такі операції?
– Ми провели за допомогою спеціалізованих організацій технічну експертизу конструкцій виробничого корпусу, виготовили проєкт на відновлення аварійної частини будівлі, замовили й виготовили на підприємстві металеві конструкції та інші компоненти для покрівлі. Одночасно розробили й виготовили інноваційну систему обігріву підприємства, завезли необхідну кількість біопалива на опалювальний сезон. На ці роботи потрачено понад 5 млн. грн. Колектив отримав надію на відновлення й модернізацію виробництва. І на цьому оптимістичному етапі ми отримуємо листа з “Укроборонпрому” про недоцільність проведення вказаних робіт, хоча раніше вони декларували зовсім іншу думку.
Але ми твердо стоїмо на позиціях українського економічного націоналізму. Тому звернулися до нового керівництва концерну разом з депутатами ВР України з проханням змінити свою думку. Досвід щодо відновлення підприємств Тернопільщини в нас є, і ми не відступимо.

«Промінь» повинен працювати, крапка»
– Що відбулося на підприємстві у даний час?
– У квітні 2020-го ми розпочали виробництво генераторів-утилізаторів на “Промені” і в найближчий час плануємо провести загальноукраїнську презентацію проєктів. У подальшому будемо долучати працівників підприємства для виробництва біотеплоенергетичного обладнання для погашення заборгованості з заробітної плати. Слава Богу, нас всебічно підтримують у рідному педуніверситеті, обласне керівництво, депутати Верховної Ради, громада краю. Таким чином при правильному розташуванні зірок та мінімізації махрової чиновницької бюрократії Тернопіль може стати загальнодержавним центром із виробництва надактуального для України інноваційного теплоенергетичного устаткування, яке розроблене, апробоване та виготовлене на Тернопіллі зі 100-відсотковим українським інтелектуальним та технічним компонентом.
– Ви постійно вживаєте слово «ми», поділіться, якою командою працюєте?
– Лише однодумці можуть змінити світ. Лише команда зробить те, що у неї на меті. Хотів би подякувати творчому колективу нашого об’єднання, к.т.н. Іскерському І.С. – за технологічно-виробничий супровід усіх проєктів, дослідження енергетичних параметрів біопалива та його логістики; д.е.н., проф. Лучку М.Р. – за економічно-організаційний супровід проєкту; гол. конструктору Каліщуку О.С. – за оперативну реалізацію науково-виробничих напрацювань; к.т.н. Рутилу М.І. – за розробку алгоритмів управління та їхню реалізацію при виробництві теплотехнічних комплексів; к.т.н. Загородньому Р.І. – за розробку багатофункціонального генератора для об’єктів господарювання та військових підприємств; к.т.н. Бурезі Н.В. – за розробку біоенергетичної системи на базі фотобіореактора; к.т.н. Пальчику А.О. – за розробку системи альтернативного живлення споживачів на основі паливних комірок; директору ДП “Промінь” Лікаренку А.І. – за всебічне сприяння при налагодженні виробничих процесів на підприємстві та всім інженерам, економістам, конструкторам, робітникам, задіяним у проєкті.
– Які плани на майбутнє?
– Здійснити все, про що розповів вам вище. Закінчити відновлювати роботу на «Промені» і запустити його у дію. Ви можете переконатися на власні очі, в якому стані зараз дане підприємство. Ми з великим задоволенням проведемо вам екскурсію та розповімо, як далі буде вестися робота. Приховувати нічого. Вважаю, що мають відступити ті, кому «Промінь» заважає. Не можна закинути одне з найпотужніших виробництв, варто дати йому друге дихання.
Щиро віримо, що такій команді професіоналів вдасться здійснити свою мету. А наше видання слідкуватиме за всіма виконаними діями та розповість своїм читачам кінцевий результат.
Соломія Вершигора
Навина опублікована в газеті "Номер один"
29 червня 2020, 11:35
Джерело : periodical.space

Богдан Буяк: «Наші студенти практично всі працевлаштовані, і це головний показник закладу освіти»
Ректор ТНПУ ім. В.Гнатюка у інтерв’ю SHYLO QUESTION розповів про те, як справилися з освітніми процесами під час карантину. Університет гордиться своїми випускними.
Богдан Богданович зазначив, що готується новий факультет для впровадження. Університет готовий приймати студентів навіть в офлайн форматі навчання.
Навина опублікована на сайті TeNews.org.ua : всі новини Тернопільщини на одному сайті.
5 липня 2020, 21:14
Джерело : www.tenews.org.ua
YouTube
Тернопільський динамівець, біатлоніст Дмитро Підручний отримав Орден «За заслуги» III ступеня
Нарешті нагорода знайшла свого героя: український біатлоніст, чемпіон світу Дмитро Підручний отримав Орден «За заслуги» III ступеня. Наказ про державну нагороду для тернополянина був підписаний Президентом України ще на початку року, проте через карантинні заходи відомий спортсмен лише сьогодні отримав заслужену відзнаку.


Спортсмен каже, що навіть попри обмеження він не полишав тренувань і на даний час повноцінно займається та готується до наступних змагань, аби ще не раз на найвищих спортивних світових аренах замайорів прапор та прозвучав гімн України.
Навина опублікована на сторінці Відділ комунікації поліції Тернопільської області
20 Липня 2020
Джерело : tp.npu.gov.ua
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10