Рекомендовано студентам. Матеріал також може бути використаний для навчання учнів 10 класу.

 

Тема заняття: «РЗМ. Твір-роздум за творами І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного»

Мета заняття:

Методична – Удосконалення методики організації діяльності студентів на занятті

Дидактична – Удосконалювати вміння і навички учнів писати твори на задану тему, добирати мовні засоби відповідно до задуму і форми висловлювання

Виховна – На прикладі еволюції герої творів Нечуя-Левицького та Панаса Мирного виховувати порядну та відповідальну особистість. Розвивати почуття відповідальності людини перед рідними, перед батьківщиною, розвивати аналітичне мислення і творчі здібності студентів

Вид заняття: Практичне заняття

Форма проведення заняття: Написання творчої роботи

Міжпредметні зв’язки:

Забезпечуючі – Історія України, Теорія літератури

Забезпечувані – Українська література

Технічні засоби навчання:  кодоскоп, комп’ютер

Методичне забезпечення:  опорні конспекти, питання для закріплення матеріал, текст роману

Література

1.  Білецький О. Панас Мирний // Білецький О.І. Зібрання праць: У 5-ти т. — Т. 2. — К., 1963.
2. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного. – К., 1989.
3. Міщук Р. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1991.
4.  Сиваченко М. Корифей української прози. – К., 1967.
5. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного . –К., 1989.

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ

1   Організаційний момент

1.1 Привітання студентів

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів

2 Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття.

Твір-роздум за творами І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного.

3 Мотивація навчання:

Творчість Панаса Мирного — великий і дорогоцінний скарб українського народу. Письменник, за прикладом Тараса Шевченка, на сторожі інтересів простого люду поставив своє полум'яне художнє слово. У сузір'ї імен видатних митців минулого воно сяє, як зоря першої величини. Олесь Гончар у статті «Перший симфоніст української прози» писав:

«З появою романів і повістей Панаса Мирного в українську прозу ринула повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів, із істинністю народного мислення, із незвичайно багатим емоційним світом простих людей. Погляд письменника найчастіше спокійний і мудрий, однак ніде він не приховує, на чиєму боці його глибинні симпатії. Найближчі йому люди прості, нехитрі, люди, що не втратили почуття честі і совісті».

Роман, у якому проблеми суспільного життя зображені не самі по собі, а через психологію героїв, їх думки, прагнення і переживання, називається соціально-психологічним.

Прообраз (прототип) — особа, життя і діяльність якої насамперед малася на увазі при створенні літературного образу, типу у творі. Літературний образ не є копією прообразу, при його створенні письменник використовує художній домисел, узагальнення.

Національне в літературі — відображення особливостей історичного життя, побуту й природи, звичаїв І культури, рис національного характеру і мови певного народу.

Загальнолюдське — властиве людям, незалежно від їх національної приналежності (розуміння добра і зла, совісті і честі, ставлення до праці, до людей).

4 Актуалізація опорних знань:

Перевірте себе.

І. Виберіть один правильний варіант відповіді:

1.   «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — це:

а)   сентиментальний роман;        г) історичний роман;

б)  соціально-побутова повість;    ґ) соціально-психологічний

в)   пригодницька повість;       роман.

2.   Перша частина роману містить розділ:

а)   «Польова царівна»;  г) «Слизька дорога»;

б)  «Січовик»;             ґ) «Так оце та правда?!».

в)   «Махамед»;

3.   Вихідцем з козацької старшини був персонаж:

а)   Порох;                    г) Кряжов;

б)  Шавкун;                 ґ) Дмитренко.

в)   Чижик;

4.   Завершальним розділом роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є:

а)   «Так оце та правда?!»;       г) «Товариство»;

б)  «Лихо не мовчить»; ґ) «Старе — та поновлене».

в)   «Новий вік»;

5.   Поміщик, який застрелив власну кріпачку, мав прізвище:

а)   Польський;            г) Митіль;

б)  Борецький;             ґ) Совинський.

в)   Кривинський;

6.   Як голили хлопців у москалі: «У некрути його!..» — закричала громада. І «перевертня» прямо з тюрми повели до прийому... Незабаром його кудись погнали — та більше він ні вертався, ні озивався» — цитата стосується:

а)   Максима Ґудзя;      г) батька Чіпки;

б)  Василя Пороха;      ґ) діда Уласа.

в)   Чіпки Варениченка;

7.   Екскурсом у давно минуле в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є розділ:

а)   «Козак — не без щастя,    в) «На своїм добрі»;
дівка — не без долі»;          г) «Розбишацька дочка»;

б)  «Піски в неволі»;   ґ) «Сон у руку».

ІІ. Виберіть два чи більше правильних варіантів відповідей:

1. Представниками селянських мас у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» виведено:

а)   Чіпку;                     г) Чижика;

б)  Грицька;                 ґ) Дмитренка;

в)   Мотрю;                  д) Саєнка.

2.   «Пропащою силою» у романі виступають:

а)   Чіпка;                  г) Пацюк;

б)  Матня;                ґ) Максим;

в)   Лушня;               д) Мирон Ґудзь.

3.   Головними сюжетними лініями в романі братів Рудченків є лінія життя:

а)   панів Польських;      г) Чіпки Варениченка;

б)  Мотрі;                 ґ) Максима Ґудзя;

в)   Галі;                    д) Грицька.

4.   У романі порушено проблему:

а)   взаємин батьків і дітей;

б)  захисту рідного краю від загарбників;

в)   людської гідності;

г)   ролі інтелігенції в поширенні освіти серед народних мас;

ґ) виховання;

д)  долі селянства у пореформений період.

5.   Для розкриття першопричин перетворення вільного народу на рабів основну роль у романі відіграють розділи:

а)   «Польова царівна»;  г) «Пани Польські»;

б)  «Січовик»;                ґ) «Сповідь і покута»;

в) «Піски в неволі»;        д) «Наука йде до бука»

5 Формування професійних вмінь і навичок.

6 Закріплення знань студентів.

Рекомендований перелік тем твору:

·        Моє ставлення до Чіпки.

·        Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — гірка дума про долю рідного народу.

·        Мудра народна філософія — у словах і вчинках персонажів роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

·        «Отак, дітки, треба на світі жити!» (Панас Мирний)

·        Твір Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — соціально-психологічний роман.

·     Роль портретних характеристик у творенні літературних образів.

·     Пейзаж у романі — важливий засіб змалювання психічного стану героїв.

·     Сучасники й нащадки про Панаса Мирного та його творчість.

Теми для творчих робіт до творчості Нечуя-Левицького

·        Реалістичне змалювання життя і побуту пореформеного села у повісті «Кайдашева сім'я»

·        Згубний вплив приватної власності на людину

·        Чому Мелашка і Лаврін стали сварливими, дріб'язковими людьми

·        Незабутні сторінки повісті «Кайдашева сім'я»

·        Мої думки і почуття під час читання повісті

·        Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна

·        Порівняльна характеристика Мотрі та Мелашки

·        Чому ми сміємося з Кайдашів

·        Висока художня майстерність І.Нечуя-Левицького

·        Засоби створення комічних ситуацій у повісті «Кайдашева сім'я»

 

7 Звіти студентів про виконану роботу.

8 Коментар виконання практичної роботи.

9 Підсумок заняття.

10 Домашнє завдання

Письмово доведіть або спростуйте одну з тез:

а) «Панас Мирний, як справжній митець, незважаючи на позірну відчуженість од світу, був чутливий до всього, що відбувалося довкола» (Олесь Гончар);

б) «Головні герої історичного екскурсу в романі — Мирон Ґудзь та його онук Максим. Їхні біографії — це втілення боротьби козацького світогляду з селянським світом» (Олег Ільницький).

 

Муравльова Оксана Володимирівна.