Конспект уроку на тему: «Новела «Камінний хрест» — художнє відтворення трагедії переселення галицьких селян до Канади. Типовість обставин та характерів. Образ Івана Дідуха».

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

 

Рекомендовано студентам. Матеріал також може бути використаний для навчання учнів 10 класу.

 

Тема заняття: «Новела «Камінний хрест» — художнє відтворення трагедії переселення галицьких селян до Канади. Типовість обставин та характерів. Образ Івана Дідуха».

Мета заняття:

Методична – Методика застосування ТЗН, комп’ютерних технологій

Дидактична – Ознайомити з творчістю яскравого новеліста В. Стефаника, відтворити ставлення автора до еміграції

Виховна – Виховання співчуття до знедолених, співпереживання у зв’язку з драматичними.  життєвими ситуаціями Виховувати патріотичні почуття, повагу до рідної землі, пошану до рідного народу. Розвивати творчі здібності, вміння висловлювати власні думки

Вид заняття: Практичне заняття

Форми та проведення заняття: Робота з текстом

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі – Історія України, Культурологія,Філософія, Політологія

Забезпечувані – Українська література

Технічні засоби навчання: комп’ютер

Методичне забезпечення: опорні конспекти, тексти, відеофільм

Література

1.       Енциклопедія українознавства

2.       Вaccиян К. Твори, т. II. Творець, із землі зроджений. Торонто 1974;

3.       Василь Стефаник у критиці та спогадах. Упорядкування Ф. Погребенника К. 1970;

4.       Гнідан О. Василь Стефаник: Життя і творчість: (По¬сібник для вчителя). — К., 1991.

5.       Грицай О. Василь Стефаник. Спроба критичної характеристики. В. 1921;

6.       Євшан М. Під прапором мистецтва. К. 1910;

7.       Кобзей Т. Великий різьбар укр. сел. душ. Торонто 1966;

8.       Крижанівський С. Василь Стефаник. Критико-біографічний нарис. К. 1946;

9.       Кущ О. Василь Стефаник. Бібліографічний покажчик. К. 1961;

10.     Кучинський М. Стильові особливості новел В.Сте¬фаника антивоєнного циклу // Дивослово. — 1995. — N8 5— 6. - С 32-35.

11.     Лепкий Б. Василь Стефаник. Літ. характеристика. Л. 1903;

12.     Лепкий Б, Три портрети: Василь Стефаник // Бог¬дан Лепкий.. Твори: У 2 т. — К., 1991. — Т.2.

13.     Лесин В. Василь Стефаник — майстер новели. К. 1970;

14.     Лесин В. Василь Стефаник: Нарис життя і творчос¬ті. - К., 1981.

15.     Лесин В. Пулинець О. Словник літературознав¬чих термінів. —   К., 1971.

16.     Луців Л. Василь Стефаник — співець укр. землі. Нью-Йорк — Джерсі-Ситі 1971;

17.     Микитась В. Правда про Василя Стефаника. — К., 1975.

18.     Музичка М. Штрихи до біографії Василя Стефани¬ка // Дивослово. — 1995. — № 5—6. — С.ЗО—32.

19.     Погребенник Ф. З думою про суверенність наро¬ду // Дивослово. — 1996. — № 9. — С 6—7.

20.     Погребенник Ф. Василь Cтeфaник у слов'янських літературах. К. 1976.

21.     Проценко І. Вивчення творчості Василя Стефаника. - К„ 1979.

22.     Процюк С. Смертію смерть подолав // Літ. Украї¬на. — 1996, — 16 травн.

23.     Стефаник Ю. Трагедія і тріюмф Стефаників, ж. Сучасність, ч. 6, 1971;

24.     Struk D. А Study of Vasyl' Stefanyk: The Pain at the Heart of Existence. Літтлетавн 1973;

25.     Стефаник К. Галюк Б. Літературно-меморіаль¬ний музей В.С.Стефаника: Путівник. — Ужгород, 1981.

26.     Українська новелістика кінця XIX — початку XX ст. — К„ 1989.

27.     Шудря М. Бетховен українського слова // Дивос¬лово. - 1996. - № 9. - С 7-8.

28.     Головацький І. Василь Стефаник і його приятелі //Ямгорів: Літературно-краєзнав. Альм..- Городенка, 1994.- С.101-111.

29.     Гоян Я. Дорога: Життєва і творча доля В.Стефаника //Укр. л-ра в загальноосвіт. шк.- 2000.- 2.- С.2-9; 3.- С.2-10; 4.- С.5-15

30.     Дем’янівська Л. Митець великого таланту //Стефаник В. Новели та оповідання. - К., 1991.- С. 5-16.

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ

1   Організаційний момент

1.1 Привітання студентів

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів

2 Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття (план заняття).

Життєвий і творчий шлях письменника. Творча співдружність В. Стефаника з Л.Мартовичем і Марком Черемшиною. (“Покутська трійця”). Новелістика Стефаника – яскравого представника “нової школи” (І. Франко) в українській прозі. Трагічна подія (ситуація) як композиційний центр новел Стефаника (“Новина”, “Катруся”, “Камінний хрест”, “Палій”, “Сини” та ін.).

3 Мотивація навчання:

Новела “Камінний хрест” – психологічне розкриття теми еміграції. Драматизм конфлікту. Образ Івана Дідуха.

4 Актуалізація опорних знань:

Емігpація. Скільки їх, укpаїнців, живе  за  коpдоном. Пpотягом  1890-1910  pоків  тільки з Галичини виїхало за коpдон 300 тисяч  укpаїнців.  Цієї  теми  тоpкалися  у  своїй твоpчості багато письменників. Та  й pозглядалося це питання по-pізному.  Бо ж і  покидали  свою батьківщину  люди з pізних пpичин.

У  Стефаника  в  "Камінному хpесті" емігpація - один з виходів для  селян з нестеpпного  становища,  пошуки  кpащої  долі. Безземелля,  занепад  селянських  господаpств,  загpоза смеpті - це штовхає селян  до  емігpації.  Але й  втpата батьківщини  для багатьох  була  pівноцінною смеpті. Так і з'явився камінний хpест на  "могилі"  живих людей як символ тpагедії у житті укpаїнців.

Hовела  "Камінний  хpест"  -  єдиний  твіp Василя Стефаника пpисвячений  темі  емігpації.  В  основу  твоpу покладено спpавжній факт.  Односелець  письменника,  емігpуючи  до  Канади, поставив на своєму  полі  камінний  хpест.  Він  і  понині  стоїть на найвищому пагоpбі в Русові.

Геpой новели Іван Дідух емігpує, піддавшись вимогам дpужини і синів:  "Два  pоки  нічого  в хаті не говоpилось, лише  Канада та й Канада..."

Іван  не  тішив  себе  ніякими  ілюзіями. Він пеpеконаний, що Канада - це могила для нього і дpужини.

Так,  на  гоpб  "щонайвищий  і  щонайгіpший  над усе сільське поле",  що його отpимав Іван Дідух у спадщину від батьків, на нього витpатив  селянин  молодечу  силу,  на ньому скалічився, постаpів і став господаpем.  Hе багачем, але свій шматок хліба був. А тепеp, на стаpість літ, господаpство, налагоджене такою катоpжною пpацею і неймовіpними  зусиллями,  Іван  добpовільно  залишає.  "Ця земля не годна кілько наpода здеpжіти та й кільки біді витpимати", - звучить pозпач у словах селянина.

Для  геpоя  pозставання з pідною землею - тpагедія. Пpойнятий стpашною  тугою,  Дідух почував себе як камінь, викинутий хвилею на беpег. Та й весь він наче закам'янів.

Каpтини пpощання, сповіді, жалібний  спів,  божевільний танець - все це  намагання  автоpа  показати читачеві наpодну недолю,  людське  гоpе  і  водночас  сподівання тpудівника на кpаще майбутнє.

Василь  Стефаник  -  великий  знавець  психології людини в її найкритичніші  хвилини  життя. Письменник часто подає свого геpоя в ситуації  відчаю, розпуки, захмеління з горя, тобто в такому стані, коли  наболіле  виpивається  на  зовні.  Камінний  хрест зі своїм і жіночим  іменами,  поставлений  Іваном  Дідухом на глиняному гоpбі, став пам'ятником не лише його родині, а й всім тим тpудівникам, які виїздили  до  "Гамеpики" й Канади, котpі асоціювалися у Стефаника з могилою, став символом тpагізму життя селянина-бідняка, емігранта.

Чуєш, бpате мій,

Товаpишу мій,

Відлітають сіpим шнуpком

Жуpавлі в виpій.

Чути: кpу! кpу! кpу!

В чужині умpу,

Заки моpе пеpелечу,

Кpилонька Зітpу( Богдан Лепкий )

 

5 Формування професійних вмінь і навичок

Огляд епізодів кінофільму «Камінний хрест», аналіз, висловлювання власних думок усно та письмово.

6 Закріплення знань студентів:

Робота з текстом новели

Зміст твору можна розглянути поетапно, за частинами. Заголовки до розділів учні запишуть удома.

Пропонуємо свій варіант цитатних заголовків до частин новели і план роботи. «Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою».

–       Яким же був головний персонаж новели?

–       Які художні деталі свідчать про те, що праця його була неймовірно важкою?

–       Що ви знаєте про його попереднє життя?

–       Чому не кидав того «тєжкого» горба, який забирав усі його сили?

–       Як вам бачиться вдача Івана Дідуха, його людські якості?

«Спросив Іван ціле село».

–       Чому ж усе село?

–       З якої причини?

–       Які почуття переповнюють селянина?

–       Що спонукає чоловіка згадати все минуле, сповідуватися перед односельцями, гримати на дружину?

Прочитайте вголос уривок від: «Не договорював і не пив до нікого» до — «глядить із берега на воду, як на утрачене щастя».

–       Які символічні образи проглядають у цьому місткому та образному уривку?

–       Що робиться в душі Івана Дідуха?

«Ца земля не годна кілько народа здержіти та й кількі біді вітримати».

–       Що стало причиною еміграції Івана Дідуха та його земляків?

–       Чи вірить Іван, що на чужині він знайде щастя?

–       Чим для нього є розлука з рідною землею?

–       Які слова передають увесь трагізм невеселих дум емігранта про завтрашній день?

«Аби-сте мені мого хреста ніколи не минали...»

–       З яким проханням звертається Іван Дідух до односельців?

–       Як у цьому розділі розкривається характер українського селянина, його працьовитість, побожність, любов до рідної землі?

–       Чому піщаний горб є для нього таким дорогим?

–       За що люди шанують Івана Дідуха?

(Іван Дідух увібрав у себе характер і мораль свого народу-хлібороба, його мудрість і почуттєвість. Кожне його слово — як важка сльоза, сповнена ніжної любові до рідної землі і нестерпного болю через необхідність розлуки з нею. У камінний хрест — символ його чесного трудного життя, він вкладає все найдорожче, що мав, а може, й власне серце. Чужина потребує робочих рук і здоров'я, а рідній землі потрібні ще й людська любов і сердечність.

Поетичною, образною мовою, напоєною глибоким стражданням, передає Василь Стефаник важкі переживання селянина-емігранта).

«Всякої бесіди було багато...»

–       Як створює автор ефект багатоголосся в Івановій хаті?

–       Про що ведуться розмови?

–       Прочитайте уривок від: «В шум, і гамір, і зойки» до — «дрожить подертими берегами, як перед смертю».

–       Які образи вразили вас у цьому уривкові?

–       Розкрийте психологічний стан Івана через призму двох останніх абзаців цієї частини.

«...Уже час відходити до колії».

–       Чи легше стало Іванові після розлуки та гулянки з односельцями?

–       Якими художніми деталями передано біль і тугу селянина?

Танець — це щось веселе, життєрадісне.

–       Яке враження справляє танець Івана Дідуха на односельців?

–       А на вас?

«Видиш, старо, наш хрестик?»

Цей розділ — найменший, він складається лише з трьох маленьких абзаців, але кожне речення, кожне слово містить в собі велику драму людського серця. (Варто прокоментувати кожне речення як окрему картину.)

7 Звіти студентів про виконану роботу.

8 Коментар виконання практичної роботи.

9 Підсумок заняття.

Іван Дідух залишив на полі, рясно политому його потом, пам'ятник по собі і своїй дружині. Йому ніби легше від того: не зникне безслідно, не розвіється, як лист по полю; пам'ять про нього залишиться на рідній землі. Камінний хрест переростає в образ-символ, що уособлює важку долю народу-трудівника. Він — пам'ятник тисячам українських селян, які так і не повернулися додому, засіваючи своїми кістьми чужі землі.

Недаремно поміж емігрантами й досі так журно звучить пісня на слова Стефаникового побратима по перу Богдана Лепкого «Журавлі» («Видиш, брате мій...»). Бажано, щоб вона прозвучала на уроці. «Заки море перелечу, крилонька зітру», — співається в пісні. Справді, українських емігрантів чекала невідомість. І все ж знаємо, що багато з них досягли на землях Америки високого рівня добробуту, значного суспільного становища, серед них є бізнесмени-мільйонери і впливові політики... Прочитайте ще раз, як Стефаник змальовує становище на Галичині, що належала до Австро-Угорщини? («Ця земля не годна кілько народа здержіти...») То, можливо, еміграція була для них порятунком? Чому ж так багато болю і трагедії в рядках новели «Камінний хрест»?

Це був тільки пошук порятунку. Звичайно, працьовиті й мудрі українці, що «ціле житє лиш роб, та й роб, та й роб», як Іван Дідух, і на чужих землях були не останніми людьми. Щоб глибше зрозуміти біль душі емігранта, послухайте рядки з листа Мирослава Ірчана до Стефаника, написаного в черені 1924 року: «Читаю оповідання «Камінний хрест», Якби був знав, може, й не читав би. Бо плач такий в хаті, такий плач, що — як каже Стефаник — надбіг, як вітер, що з-помежи острих мечів повіяв. А тяжко дивитися, як сиві голови хиляться додолу і старі очі плачуть. Чого ж вони плачуть?

Я знаю. Вони згадують себе. Вертаються в ті давні літа, як вибиралися за море по щастя. Вони свідомі того, що безслідно пропали дні юності і надій. На руках мозолі, і на серці мозолі, і бідні вони. Бо для людського горя і нужди законів немає. Ні тут, ні там».

А хіба те, що Україна навіки втрачала сотні тисяч роботящих, розумних і талановитих дітей, не було трагедією? Стефаник це усвідомлював і добре знав, що повороту назад не буде, бо селяни до решти спродували свої господарства, повіривши вербувальникам-емісарам. Рідна земля перетворилася на мачуху, бо не були її працьовиті сини господарями на ній.

Богдан Лепкий, який разом із Стефаником бував на Краківському вокзалі, так передає судження старого галичанина: «Та їдемо, прошу пана, бо там, кажуть, землі є багато, а в нас трохи й будуть самі межі. Нарід множиться, а землі не прибуває».

Інший діалог розкриває повну безвихідь:

Діти зривалися зі сну, — згадує Б.Лепкий, — а мами їх зацитькували.

—  Цить! Як приїдемо там, то булку тобі куплю таку білу й солодку, як цукор. І дримбу куплю зі щирого срібла, — обіцювала мама.

А батько тільки спльовував крізь зуби й цикав слова:

—  Обіцяй, обіцяй, щоб те проклинало, єк віросте. Гадаєш, що втікнемо від нашої біди? Вона за нами, як пес, побіжить, як тінь, за чоловіком піде. Де хлоп, там і біда.

—  А чого ж ми туди їдемо? — питалася жінка.

—  Чого? Бо мус. Мус нас жене; тут вже довше витримати тяжко. Там, хоч не краще, то буде інакше.

—  То на таке ти мене витягнув, чоловіче, з села, як тую вишню з землі, з корінням вирвав? Світоньку ти мій, матінко свята! — і жінка в плач.

А Стефаник до мене:

—  Чуєш?..

Ось життєва основа новели «Камінний хрест». Вона й сьогодні звинувачує і кличе до роздумів. Знову емігранти-журавлі покидають Україну, тікаючи від безробіття, від безглуздя, яке твориться в новій державі, вже на своїй землі. Знову — людські трагедії, розлуки і зневіра.

Образ Івана Дідуха — це образ цілого народу, який хоче власним трудом заробити собі і своїй родині добробут, заквітчати врожаями рідну землю. Трагедія Івана Дідуха — це трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю. Але головний персонаж новели Стефаника знає: чужа земля — «далека могила», це — невідомість і нова біда. Немає іншої ради — треба творити щастя на своїй прабатьківській землі. Домашнє завдання. Підготуватись до монологічних відповідей: «Образ Івана Дідуха», «Символічні образи в новелі «Камінний хрест». Скласти план-конспект статті «Особливості стилю В.Стефаника».

Михайло Коцюбинський: «Людство вже давно шукає відповіді на питання: «Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти, хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіття.

Як? Чи навіть тоді, коли квітки виростають з крові серця його, що зрошує землю, і навіть тоді, коли ті самоцвіти — лише стверділі сльози, що поливають дорогу життя.

І навіть тоді...

Хто ж той щасливий? Хто ж той бідний багач? Поет».

Стефаник і був саме тим бідним багачем, бо його зболене народним болем серце щедро дарувало дух бездухим, віру зневіреним, силу знесиленим. А його камінні слова зорями сяють на всю Україну. І ніколи не згаснуть.

10 Домашнє завдання

Написати короткий відгук на одну з тем: «Яким я бачу Василя Стефаника», «Моє ставлення до творчості В.Стефаника»

Муравльова Оксана Володимирівна.

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -