Рекомендовано студентам. Матеріал також може бути використаний для навчання учнів 10 класу.

 

Тема заняття: «Поезії «Contra spem spero», «Стояла я і слухала весну...», «Все, все покинуть до тебе полинуть...». 

Мета заняття:

Методична – Удосконалення методики організації діяльності студентів на занятті

Дидактична –

• Збагатити знання студентів про Лесю Українку, підвести їх до цілісного уявлення про неї як людину, митця, громадянина.
• Аналізувати  ідейно-художні особливості визначених творів у зв’язку зі світоглядом Лесі Українки.
• Удосконалювати навички виразного читання і мовлення.

Виховна – Виховувати інтерес до знань. Розвивати мислення за допомогою логічних операцій узагальнення, аналогії та ін.

Вид заняття: Практичне заняття

Форми та методи проведення заняття: евристична бесіда

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі – Зарубіжна література. Філософія

Забезпечувані – Українська  література

Технічні засоби навчання: комп’ютер

Методичне забезпечення: опорні конспекти, тексти

Література

1.       Бетко І. Біблія як джерело ідей у творчості Лесі Українки // Слово і час. – 1991. - №3.

2.       Борисюк Т. “Лісова пісня” Лесі Українки… // Слово і час. – 1990. - №3.

3.       Давидюк В. Позатекстова міфологічна символіка “Лісової пісні” // Дивослово. –1994. -№2.

4.       Драй – Хмара М. Боярина // Леся Українка. Бояриня. – К., 1991.

5.       “Хотіла б я піснею стати”: Матеріали для проведення позакласного часу з теми “Леся Українка та музика” // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях і колегіумах. – 2000. - №2 (журнал, присвячений Лесі Українці).

6.       Криловець А. “Сім струн я торкаю” // Дивослово. — 1995. — № 7.

7.       Шевчук Т. Тестові завдання до теми “Творчість Лесі Українки” //Дивослово. — 1995. — № 8.

8.       Геник-Березовська З. Драматична творчість Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З. Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм. — К., 2000.

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ

1   Організаційний момент

1.1 Привітання студентів

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів

2 Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття (план заняття).

• Contra spem spero”. Світоглядна декларація сильної вольової особистості.
• “І все-таки до тебе думка лине…” Глибина патріотичного почуття.
• “To be or not to be?” (“Бути чи не бути?..”). Світоглядний вибір творчої особистості. Творчість – сенс життя митця.
• “І ти колись боролась, мов Ізраїль…” – використання біблійних мотивів і образів у громадянській ліриці.
• Хвиля” – зразок пейзажної лірики Лесі Українки.

3 Мотивація навчання:

Вказується значущість теми у майбутній професійній діяльності; відтворення пізнавального інтересу до теми, що вивчається.

4 Актуалізація опорних знань:

Дати характеристику творчості Лесі Українки (30-літня боротьба за життя)

5 Формування професійних вмінь і навичок

Визначення віршового розміру та аналіз поезій

СОNТRА SРЕМ SРЕRО!*

 * Без надії сподіваюсь! (Лат.)

 Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

 

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть, думи сумні!

 

Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

 

І від сліз тих гарячих розтане

Та кора льодовая, міцна,

Може, квіти зійдуть - і настане

Ще й для мене весела весна.

 

Я на гору круту крем'яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

 

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей -

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть, думи сумні!

 [2 травня 1890 р.]

І все-таки до тебе думка лине,

         Мій занапащений, нещасний краю,

         Як я тебе згадаю,

У грудях серце з туги, з жалю гине.

 

Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,

         А тяжчого від твого не видали,

         Вони б над ним ридали,

Та сором сліз, що ллються від безсилля.

 

О, сліз таких вже вилито чимало, -

         Країна ціла може в них втопитись;

         Доволі вже їм литись, - 

Що сльози там, де навіть крові мало!

 1895 

6 Закріплення знань студентів – повний аналіз поетичних творів.

“To be or not to be?” (“Бути чи не бути?..”)

Стій, серце, стій! не бийся так шалено.

Вгамуйся, думко, не літай так буйно!

Не бий крильми в порожньому просторі.

Ти, музо винозора, не сліпи

Мене вогнем твоїх очей безсмертних!

Дай руку, притули мене до свого лона.

Тобі я віддала усе, що мала.

Подай мені великую пораду.

Дивись: навколо нас великі перелоги.

І дикі пущі, і високі кручі,

І темні, тихі води. Подивись:

Шляхів нема, а тільки де-не-де

Поплутані стежинки йдуть на безвість.

Он люди — мало їх — орють ті перелоги.

Он з пущі ледве чутно стук сокири.

З високих круч луна орлиний клекіт,

Лиш тихі води все стоять мовчазно,

І тільки часом камінь з круч зірветься,

Впаде і кане в темних тихих водах,

Розійдеться і зникне круг тремтячий.

Скажи мені, пораднице надземна,

Куди мені податись у просторі?

Чи маю я здійняти срібло-злото

З своєї ліри і скувати рало,

А струнами сі крила прив'язати,

Щоб тінь не падала на вузьку борозну,

Зайняти постать поряд з тими людьми,

Орати переліг і сіяти, а потім —

А потім ждати жнив, та не для себе?

Чи, може, кинутись туди, у пущу,

І в диких нетрях пробивать дорогу

З сокирою в руках і з тонкою пилою.

Поки який гнилий, великий стовбур

Впаде й задавить серед темних хащів?

Чи., може, злинути орлицею високо,

Геть понад кручі, у простор безмежний,

Вхопити з хмари ясну блискавицю,

Зірвати з зірки золотий вінець

І запалати світлом опівночі?

А що, коли те світло миттю згасне,

Як метеор, і темрява чорніше,

Страшніше здасться, ніж була раніш?

А що. коли не стане в мене сили.

Вогонь обпалить крила й я впаду,

Неначе камінь, що зірвався з кручі,

Туди, у темні води, в глибину,

В холодну тишу, і недовго буде

Тремтіти круг на площині води?

Мовчиш ти, горда музо! тільки очі

Спалахнули вогнем, барвисті крила

Широким помахом угору здійнялись

І сплеснули... О чарівнице, стій!

Візьми мене з собою, линьмо разом!

10/ІХ 1896

Мій шлях

На шлях я вийшла ранньою весною

І тихий спів несмілий заспівала,

А хто стрічався на шляху зо мною,

Того я щирим серденьком вітала:

“Самій недовго збитися з путі,

Та трудно з неї збитись у гурті”.

Я йду шляхом, пісні свої співаю;

Та не шукайте в них пророчої науки, 

Ні, голосу я гучного не маю!

Коли ж хто сльози ллє з тяжкої муки, 

Скажу я: “Разом плачмо, брате мій!”

З його плачем я спів з’єднаю свій,

Бо не такі вже гіркі сльози — спільні.

Коли ж на довгому шляху прийдеться

Мені почути співи гучні, вільні, —

В моїй душі для них луна знайдеться.

Сховаю я тоді журбу свою

І пісні вільної жалем не отрую.

Коли я погляд свій на небо звожу, —

Нових зірок на йому не шукаю,

Я там братерство, рівність, волю гожу

Крізь чорні хмари вгледіти бажаю, —

Тих три величні золоті зорі,

Що людям сяють безліч літ вгорі…

Чи тільки терни на шляху знайду,

Чи стріну, може, де і квіт барвистий?

Чи до мети я певної дійду,

Чи без пори скінчу свій шлях тернистий?

Бажаю так скінчити я свій шлях,

Як починала: з співом на устах!

22 травня 1890

Хвиля

Хвиля йде,

вал гуде –

білий, смілий, срібний, дрібний,

нападе

на сухеє баговиння,

на розсипане каміння,

білим пломенем метнеться,

стрепенеться,

скине з себе все, що ясне,

й гасне…

Хвиля смутна,

каламутна,

вже не ясна, вже не біла,

відпливає посумніла,

мов до гробу.

Із плачем до себе горне

баговиння тьмяне, чорне,

мов жалобу.

І зітхає,

і втихає,

рине в море величезне

й чезне…

Чи вона

йде до дна?

Може, буде там покірно,

мов рабиня, тихо, вірно,

колихать малі молюски,

гаптувать прозорі луски,

на коралі класти карби,

вартувати морю скарби,

і слугою

під вагою

там вона довіку стане

й не повстане?

Чи полине

межи сестри, межи милі,

вільні хвилі,

розтечеться, розпливеться,

знову сили набереться,

потім зрине

і гучна,

і бучна,

переможно валом сплесне

і воскресне?

[Євпаторія, 8.07.1908]

7 Звіти студентів про виконану роботу.

8 Коментар виконання практичної (лабораторної) роботи.

9 Підсумок заняття.

1.   Укажіть назву першої поезії Лесі Українки:

А    «До мого фортепіано»;

Б    «Красо України, Подолля»;

В     «Надія»;

Г    «Contra spem spero».

2.   Який підручник написала Леся Українка для своєї молодшої сестри у 1890 p.?

А    «Стародавня історія східних народів»;

Б    «Буквар»;

В     «Історія української літератури»;

Г     «Українська граматика».

3. Визначте основний мотив поезії «Стояла я і слухала весну...» (збірка «Думи і мрії»):

А пробудження природи і людських сподівань;

Б смуток за роками, які минають, за молодістю;

В краса природи;

Г соціальні конфлікти, які передаються через зміну пір року;

Д любов до рідного краю.

4. Назвіть характерний для письма Лесі Українки творчий метод, що полягає в поєднанні гармонії ідеалу з життєвою правдою:

А неокласицизм;

б неореалізм;

В «новоромантизм»;

Г експресіонізм;

Д імпресіонізм.

5. Укажіть назви циклів ліричної поезії Лесі Українки:

1           «Подорож до моря»;

2           «Сім струн»;

3           «Невільничі пісні»;

4           «З вершин і низин»;

5           «Пролісок»;

6           «Пісні про волю»;

7           «Мелодії».

6. Укажіть жанри, в яких працювала Леся Українка:

1           психологічний роман;

2           поезія;

3           поезія в прозі;

4           легенда;

5           драматична поема;

6           драма-феєрія;

7           байка.

7. Укажіть справжнє прізвище Лесі Українки.

8. Укажіть прізвище українського поета, якому Леся Українка присвятила цикл «Сльози-перли».

10 Домашнє завдання: Вивчити напам’ять СОNТRА SРЕМ SРЕRО! Читати «Лісову пісню» Л.Українки

 

Муравльова Оксана Володимирівна.