Конспект уроку на тему: «В.Сосюра — співець кохання. Інтимна, пейзажна лірика Сосюри»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

 

 

Рекомендовано студентам. Матеріал також може бути використаний для навчання учнів 11 класу.

 

Тема заняття: «В.Сосюра — співець кохання. Інтимна, пейзажна лірика Сосюри»

Мета заняття:

Методична – втілення проблемно-пошукового методу навчання

Дидактична – вивчити основні етапи творчого шляху В.Сосюри, ознайомити учнів з інтимною та пейзажною лірикою письменника, розширити уявлення про пейзаж на прикладах, навчити дітей здобувати знання з літератури за допомогою комп’ютера; розвивати художню уяву учнів, здатність самостійно мислити

Виховна -   виховувати чуття прекрасного, любов до рідного краю, його природи, викликати почуття гордості за свою Батьківщину.

Вид заняття: практичне заняття

Форми та методи проведення заняття: евристична бесіда

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі – Історія України, Філософія, Етика

Забезпечувані – Українська література

Технічні засоби навчання: комп’ютер

Методичне забезпечення: опорні конспекти, тексти

Література

1. Оліфіренко В.В. Дума і пісня. - Донецьк, 1993.

2. Оліфіренко В.В. Уроки правди і добра. - Донецьк, 1995.

3. Оліфіренко В.В. Вивчення літератури рідного краю в школі. - Донецьк, 1996. 

4. Донбасс. Писатель и время. Литературно-критические очерки. - Донецк, 1979.

5. Збірник програм курсів і факультативів з української літератури. - Донецьк, 1998.

6. Пасічник Є.А. Літературне краєзнавство в школі. - Київ, 1969.

7. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. - Київ, 2000.

8. Неділько В.Я. Вивчення літератури в школі. - Київ, 1979.

9. Методика преподавания литературы // Под. ред. З.Я.Рез.-Москва, 1977.

10. Дорошкевич О. Українська література в школі. - Київ, 1921.

11. Пасічник Є.А. Календарне планування // Дивослово. - 2001. - №8.

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ

1   Організаційний момент

1.1 Привітання студентів

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів

2 Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття (план заняття).

Вивчити  основні етапи творчого шляху В.Сосюри, ознайомити учнів з інтимною та пейзажною лірикою письменника, розширити уявлення про пейзаж на прикладах, навчити дітей здобувати знання з літератури за допомогою комп’ютера; розвивати художню уяву учнів, здатність самостійно мислити.

3 Мотивація навчання: наводяться дані, спрямовані на формування позитивної мотивації, пізнавального інтересу до теми, що вивчається.

4 Актуалізація опорних знань:

Кільком студентам пропонується розповісти вірш “Любіть Україну”, який було задано вивчити вдома.

5 Формування професійних вмінь і навичок

Картини Донеччини в інтимній і пейзажній ліриці В.Сосюри

Сьогодні наше заняття буде проходити нетрадиційно, ми проведемо його у комп’ютерному класі. Один з вас отримав завдання відшукати в Інтернеті сайт www.donbaslit.skif.net з основними етапами життя і творчості В.Сосюри. Після того, як він ознайомить нас з цим матеріалом, ми перевіримо, як ви його засвоїли. Для цього я підготувала питання, на які вам треба буде дати відповіді.
Під час виступу однокласника діти ознайомлюються зі змістом сайту.
Виразне читання учнями віршів, які відсутні в підручнику.
У поданих на дискеті поезіях знайдіть пейзажні малюнки Донецької землі, з’ясуйте, яку роль можуть відігравати пейзажі в творах.

Україна в творчості В.Сосюри

Натхненним співцем України став у літературі XX ст.  Володимир Сосюра. Його поетичну музу називають «Голосом ніжним, як пісня у солов'я, громом молодим» під час суспільних заграв і бур. Син шахтаря і сам шахтар з Донбасу, він увійшов у літературу рідного народу і разом з ним пройшов тернистий шлях зростання та утвердження як один з улюблених поетів-ліриків України.

Продовжуючи традиції Шевченка, Франка, Лесі Українки та ін., він збагатив поезію новими темами, образами, почуттями, 3 особливою любов'ю поет оспівав рідну Україну, зокрема — край свого дитинст­ва — Донбас, Так, у вірші «Знов село» (1932) подано типовий образ юнака з шахтарського селища, який пройшов важкий шлях хлопця з бідної родини до відомого українського поета. Рідний край, земля бать­ків, стежки дитинства і перший вчитель — все це викликає у нього теплі й зворушливі спогади, роздуми про життя.

Працювать, працювать, безумовно!

Кожній хвилі нема ж вороття!

Ні! Я зовсім ще не заповнив

Золотої анкети життя.

Образ рідного краю схвильовано подає поет і у вірші «Як передать, Донбас, твою красу і силу» (1952). Любов до шахтарів, до донецької землі така глибока, що поет часто ілюзорно уявляє її майбутнє, бо ж він — син України.

У роки Великої Вітчизняної війни його патріотична лірика, його палке поетичне слово, звернене до українського народу, відігравало ви­значну роль у мобілізації їхніх трудових, духовних сил для боротьби з ворогом. Цій темі присвячені збірки Сосюри «Під гул кривавий», «В годину гніву», «Олег Кошовий». Особливою популярністю користувався «Лист до земляків», надрукований як листівка і поширюваний з літаків на території окупованої України. Написаний у формі віршованого по­слання, вірш устами поета-патріота закликав воїнів до помсти над віро­ломним ворогом:

Бийте ворога скрізь, хай в крові своїй чорній потоне

Злий нападник під розгойданий гул батарей.

В. Сосюра вірить у світле майбутнє України, бо переконаний, що такий народ, з такими багатовіковими традиціями скорити, поставити на коліна неможливо;

Там, де попіл тепер, де жаліються в небо руїни,

Встануть села ясні, загуркочуть міста золоті,

Буде кращою ще неосяжна моя Україна

І не стане вже ніч на її переможнім путі.

 

Рвав восени я шипшину,
карії очі любив. 
Вечір упав на коліна,
 Руки простяг золоті...

 Шахти, цегельні, заводи,
 хлопці на зміну — вночі...
 Місяць у полі бродить, 
 в трави лице вмочив.

Пальці тоненькі, ніжні
 і романтичні дощі... 
Хто це зрадливий ніж мені
 в руки тоді вложив?
          Ну, і пішов я ланами;
там ешелони, сніги... 
Блиски гарматні над нами, 
в горло зорі — штики...

Ну, і пішов я ланами, 
вітер мотав шлики...
 Там телефонні гами, 
там ешелони, сніги...

Там я забув про шипшину,
 очі       твої розлюбив.
 Вечір упав на коліна, 
руки простяг золоті...
1923
Білі акації будуть цвісти 
в місячні ночі жагучі;
промінь морями заллє золотий
 річку, і верби, і кручі...

Будем іти ми з тобою тоді
 в ніжному вітрі до рання, 
вип'ю я очі твої молоді, 
повні туману кохання...

Солодко плачуть в садах солов'ї, 
так, як і завжди, незмінне... 
В тебе і губи, і брови твої, 
як у моєї Вкраїни...

Ось вона йде у вінку, як весна...
Стиснулось серце до крику... 
В ньому злилися і ти, і вона 
в образ єдиний навіки.
               1927
НЕЗАБУТНІЙ

Твій образ знов стоїть переді мною,
учитель!..І тихий кашель твій
я чую знов за довгих літ стіною
у далині донецькій заводській...

Ось ти ідеш...Над церквою новою
літають галки. Осінь. День смутний...
І хлюпає болото під тобою...
Перед очима знову образ твій...

Маленький, я тебе випереджаю,
щоб швидше в клас потрапить гомінкий...
Усе, що задано, я вивчив, знаю.
Біжу, а за плечима кашель твій...

А в класі повно пороху і крику...
Дзвінок...Заходить вчитель. Ми встаєм.
Як передать любов мою велику
до нього, що зростала з кожним днем.

в маленькім серці!.. Задушевним словом
він нас учив любити рідний край.
Ми з ним ходили, рідним, чорнобровим,
не раз, не два у поле і у гай.

Текли кудись Дінця величні води, 
ми слухали, уважні і малі,
про неповторнеє життя природи
і про любов до рідної землі...

Василь Мефодьєвич! Ти вчив любить прекрасне
і готував до чесного труда
нас, селюків. У серці не погасне
твоїх очей усмішка молода,

покіль воно у грудях буде битись...
Знов образ твій переді мною, ти
перед бідою кликав не коритись,
для батьківщини радості рости.

Одснилась школа...Юними ми стали.
В осінній день, задуманий такий,
твої слова в душі моїй звучали,
коли пішов за щастя я на бій...

Ти йшов зі мною в огненні походи,
в знемоги час підтримував мене,
як рідні плечі воїнів свободи...
Я не забув лице твоє ясне

і запорозькі довгі чорні вуса,
що так нагадували батька...Ти
в душі моїй навіки, я клянуся,
хоч поміж нами—днів мости й мости...

Хоч ми йдемо все вище і все вище,
все далі ми од горя і нужди...
А ти лежиш давно на кладовищі,
де татко мій, де брат, баби й діди...

Я з рук твоїх давно пішов у люди,
в житті бурхливі, грозяні моря,
учитель мій!.. Тебе я не забуду,
моєї юні радісна зоря!
                                      1959

*  *  *
Як я люблю тебе, мій краю вугляний, 
твій кожний камінець, твою билину кожну, 
де я пішов на бій за щастя в даль тривожну, 
що снилося мені в заграві заводській...

Коли доводиться в краях твоїх бувати, 
од щастя плачу я, і плачу і сміюсь...
Щоб сили для пісень джерельної набрати,
 я серцем до землі донецької тулюсь.

Ті верби над Дінцем, що я повз них проходив,
і рейок димний дзвін, і шахти на горі, 
куди біжать, біжать вагончики з заводу,
 смуглява дітвора, щасливі матері...
Це там, це там, це там зростали ми й любили,
і я горджусь, що я землі моєї син,
де силу мускулів машини замінили,
щоб назавжди забув шахтар про кайла дзвін.

Щоб він злетів орлом в простори наукові,
 щоб шлях пізнав до зір по тільки у піснях. 
Я шлю тобі слова безмірної любові, 
донецький краю мій, на твій громохкий шлях.

Цвіти, сіяй, грими! Чаруй життя красою
 і прокладай нову, іще не знану путь! 
В майбутнє ідучи веселою ходою, 
у щасті про свого поета не забудь.
1959
*  *  *

Де небокраї сині й чисті 
зорі обарвлені огнем, 
не раз, не два жовтіло листя
 і осипалось над Дінцем...

Мені усе там рідне, миле —
 і гай, і содовий завод, 
де ми ходили, де любили
 послухать шум донецьких вод.

Надходить осінь, мила, люба. 
Шумить пожовклая трава там,
 де тугі вишневі губи 
я цілував не раз, не два...

Хай листя падає на груди
 і навіває вітер сни,— 
той знати осені не буде,
хто народився для весни.
1959
ДЕБАЛЬЦЕВЕ

У імені твоїм 
Я чую рейок дзвін.
Дало мені життя ти
В срібний донь зимовий,
ІЦоб, як і всі,
Я йшов з тобою до вершин,
І розцвілала весна 
І дружби,  і любові. 
Маленьким хлопчиком 
По вулицям твоїм
 Так часто бігав я 
Із друзями своїми,
І райські яблучка 
Рвав у садках густих... 
А дні пливуть, пливуть
 Немов заводів дим.
Дебальцеве моє.
Колиско днів моїх,
Це ти мені дало 
Співучу, ніжну вдачу 
І, славлячи життя
 Невиданий розбіг, 
Я піснею тобі, 
Дебальцеве, віддячу. 
Життям і піснею !
Вони твої, твої,
 Бо я твій вірний син, 
Окрилений тобою.
 На пісню і на труд,
І на тяжкі бої, 
Коли нас вороги 
Залить  хотіли тьмою.
Дебальцеве. . . Гудки...
 Там димарі у вись, 
Як виклик, підвелись, 
Як знак, то з кожним роком 
Все дужчими стаєм.       
 Не марно ми клялись    
 Буть вірними тобі,
 Мій краю сонцеокий…
 1962 р.

6 Закріплення знань студентів: поетапне самостійне виконання студентами практичної роботи – повний аналіз поетичних творів.

Зразок: Вірш «Так ніхто не кохав...» (1922)

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: інтимна.

Провідний мотив: високе й красиве почуття кохання.

Віршовий розмір: анапест.

Літературознавці про вірш: У вірші зворушливо передано глиби­ну людського почуття. Як це й властиво юнакові, сучасник Сосюри вважає, що це тільки він переживає таку любов. Він прагне перекона­ти, що лише через «тисячі літ» «приходить подібне кохання». Гіпер­болізм у вираженні почуття відтінюється відповідними пейзажними штрихами: «В день такий розцвітає весна на землі // І земля убира­ється зрання...» Юнак обіцяє зірвати для коханої «Оріон золотий». А може, це й не перебільшення, а втілення мрії про духовно розкрилену особистість, утвердження права людини на своє почуття (П.Хропко).

7 Звіти студентів про виконану роботу.

1 Володимира Сосюру критикували за твір А «Любіть Україну!»

Б «Червона зима»

В «Солов'їні далі»

Г «Розстріляне безсмертя»

Д «Третя Рота»

2 Прочитайте уривок із вірша «Так ніхто не кохав...»

Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки... В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки...

Твір написаний віршовим розміром

А ямбом

Б хореєм

В дактилем

Г амфібрахієм

Д анапестом

3 Римування у вірші «Так ніхто не кохав...»

А суміжне

Б перехресне

В кільцеве

Г монорим

Д білий вірш

4 Прочитайте уривок із вірша «Любіть Україну!»

Любіть Україну у сні й  наяву,

вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

Твір написаний віршовим розміром

А ямбом

Б  хореєм

В дактилем

 Г амфібрахієм

Д анапестом

5 Римування у вірші «Любіть Україну!»

А суміжне

Б перехресне

В кільцеве

Г монорим

Д білий вірш

6 Вірш В. Сосюри «Любіть Україну!» у 1951 р. зазнав нищівної кри­тики через

А недосконалість форми

Б непоступливість поета перед радянською владою

В нібито наявний у ньому буржуазний націоналізм

Г заздрість наближених до Сталіна поетів до таланту автора

Д відсутність у ньому уславлення тодішніх вождів

7 Прочитайте подані рядки з вірша «Любіть Україну!»

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну...

Виділене слово є

А алегорією

Б символом

В гіперболою

Г  метонімією

Д персоніфікацією

8 Наскрізну композиційну роль у вірші «Так ніхто не кохав...» відіграє

А тавтологія

Б  художній паралелізм

В епіфора

Г  діалог

Д риторичне звертання

9 Роман «Третя Рота» за жанровими особливостями А воєнний

Б  автобіографічний

В соціально-психологічний

Г  фантастичний

Д історичний

10 Дві перші й дві останні строфи вірша «Так ніхто не кохав...»

А анафорою

Б епіфорою

В ліричним відступом

Г риторичним звертанням

Д обрамленням

11 Установіть відповідність

Художній засіб

Приклад

1гіпербола

2персоніфікація

3порівняння

4антоніми

А Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води...

Б Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами.

В Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання.

Г В годину щасливу, і в радості мить, любіть у годину негоди...

Д В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки..

12. Установіть відповідність

Символ («Любіть Україну!»)

Значення

 

1електровогні

2грім канонад

3верби и

4пурпурові хмари

А перемога над ворогами

Б недосяжна мрія

В радянська дійсність

Г українська природа

Д індустріальні здобутки радянської влади

8 Коментар виконання практичної роботи.

9 Підсумок заняття.

1. Яка роль творчості В.Сосюри в українській літературі?
2. У чому полягає новаторство письменника?
3. Який провідний мотив творчості Сосюри?
4. Чи є у письменника великі прозові твори?
5. Якими засобами влада впливала на життя і творчість В.Сосюри?
6. Як пов’язана інтимна та пейзажна лірика у поета?

10 Домашнє завдання: Як за допомогою пейзажів автор передає настрої і переживання у інтимній ліриці на прикладі віршів “Рвав восени я шипшину…”, “Коли потяг у даль загуркоче…”, “Білі акації будуть цвісти…”, “Ніч”, “Де небокраї сині й чисті…”.

 

Муравльова Оксана Володимирівна.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -