Конспект уроку на тему "Клас Головоногі. Значення молюсків у природі та житті людини"

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

Білотіл А. Ю., учитель біології, заступник директора з НМР Стрільської ЗОШ, Рівненська обл.

Цілі уроку: ознайомити учнів із зовнішньою та внутрішньою будовою представників класу Головоногі; сформувати знання про значення молюсків у природі та житті людини; узагальнювати й систематизувати знання про будову представників типу; розвивати мислення, мовлення, увагу, уяву учнів; ознайомити з молюсками, які занесені до Червоної книги, способами їх охорони; виховувати бережливе ставлення до навколишнього світу.

Обладнання: підручник «Зоологія. 7 клас» Ю. Вервеса, таблиця «Внутрішня і зовнішня будова восьминога», кросворд «Восьминіг», індивідуальні картки, матеріал до гри, малюнки «Молюски»; альбом; роздавальний матеріал, страви з молюсків.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: ділова гра.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання

1. Завдання на картках

I рівень

1) Доповніть речення.

а) На Землі нараховують близько... тисяч молюсків.

б) Молюски живуть у...

в) Тіло молюсків складається з таких частин — ...

г) Тулуб молюсків з боків оточений складкою шкіри — ...

д) Я знаю такі класи Молюсків: ...

2) Назвіть представників типу Молюски.

II рівень

1) Опишіть внутрішню будову представників класу Двостулкові.

2) Назвіть представників класу Черевоногі.

3) Молюски — це...

III рівень

1) Опишіть внутрішню будову представників класу Черевоногі.

2) Назвіть представників класу Двостулкові.

3) Молюски — це...

IV рівень

1) Опишіть внутрішню і зовнішню будову молюсків.

2) Назвіть основні риси подібності й відмінності у зовнішній будові представників класів типу Молюски.

3) Назвіть представників типу Молюски.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповіді творчих груп учнів, доповнені вчителем.

Перша група «Біологи-природознавці» — «Зовнішня і внутрішня будова Головоногих молюсків»

Клас Головоногі нараховує близько 700 видів тварин.

Вони живуть тільки в океанах та морях з високою солоністю.

Зовнішня будова

Головоногі — це хижаки середніх або великих розмірів.

Частини тіла

Тулуб

Велика голова

Нога перетворилась на щупальця, які оточують рот. На щупальцях — присоски для утримання здобичі.

На голові — великі очі.

Черепашка у більшості видів відсутня або лежить під шкірою, як у каракатиці.

Шкіра багатьох видів здатна миттєво змінювати колір під впливом нервових імпульсів.

Забарвлення

Захисне

Загрозливе

Травна система

1. Рот невеликий, оточений двома роговими щелепами — верхньою та нижньою, які нагадують дзьоб папуги. У ротову порожнину відкриваються слинні залози (виділяють травні соки або, у деяких видів, отруту).

2. Глотка — стравохід — шлунок — кишечник — анальний отвір.

Органи дихання

Пірчасті зябра.

Кровоносна система

Незамкнена. Серце трикамерне — два передсердя і шлуночок.

Статева система

Роздільностатеві. Прямий розвиток.

Нервова система

Розкидано-вузловий тип. Найкраще розвинений головний вузол.

Друга група «Допитливі біологи» — «Дивовижні восьминоги»

Одним з найбільш незвичайних, найдивовижніших представників класу Головоногі є восьминоги.

З цими тваринами трапляються незвичайні пригоди. Ось що розповідав американський зоолог Пауль Батш: «Одного разу рибалки спіймали восьминога. Вони хотіли зварити його і з’їсти. Поклали тварину в котел і запалили вогонь. Кухар відлучився ненадовго. Коли він повернувся і підняв кришку з котла, щоб спробувати юшку з восьминога, то його здивуванню не було меж, бо котел був порожній. Тварину знайшли на даху будинку. Коли в котлі стало гаряче, восьминіг підняв кришку своєї темниці та, по димоходу, як сажотрус, піднявся на дах, зупинившись у роздумах перед новою перешкодою — повітряною стихією, яка раптом постала перед ним».

А ще, коли восьминоги вирушають у подорож по суші, вони несуть із собою часточку моря. Воду вони зберігають у мантійній порожнині, міцно закривши всі входи і виходи з неї.

Цікаво, що восьминоги на суші можуть прожити без води одну-дві доби.

Пересуваються тварини по суходолу зі швидкістю 430 метрів на годину.

Однак восьминоги ніколи не забувають про свою рідну домівку. В яку б частинку суші не завезли восьминога, він завжди безпомилково дізнається, в якому боці знаходиться море.

Дивно, але восьминоги можуть настільки розплющувати своє тіло, що пролізуть через надзвичайно вузькі щілини. Ось що згадує американський зоолог Н. Беррилл. Одного разу вчений віз у трамваї восьминога, який сидів у кошику. Перші 10 хвилин у трамваї була тиша. Аж раптом почувся голосний крик. Як здивувався зоолог, коли на руках в одного з пасажирів він побачив восьминога. Хитра тварина пролізла через маленьку дірку в кошику.

А ще восьминоги дуже вмілі й терплячі будівники. Будинки вони зводять самі собі. Тварини зносять в одну купу каміння, мушлі, панцири, з’їдених крабів, а зверху в купі роблять заглибину, де й облаштовуються. Інколи прикривають себе зверху великим каменем. Будівництвом восьминоги займаються лише вночі. Восьмирукі трудівники переносять каміння величезної маси — у 10–20 разів більшої за власну масу тіла. Ці дивні головоногі можуть оселятися у звичайних пляшках, у різноманітному посуді. А один восьминіг оселився навіть... у людському черепі, і нізащо не хотів залишати цей страшний дім.

Восьминожихи дуже турботливі мами. Ось який випадок трапився в морському акваріумі в Каліфорнії. Восьминожиха Мефіста відклала яйця. Навколо них вона сплела у вигляді кошика свої вісім рук. Два місяці вона нічого не їла. Коли їй кидали шматочок улюбленого м’яса, вона з гнівом відкидала його. Коли її не тривожили, вона ніжно перекидала яйця, поливала їх водою. Коли з яєць вилупилися маленькі восьминожки і вирушили на пошуки пригод у водні джунглі, Мефіста ще довго піклувалася про яєчні шкаралупки.

А живляться ці тварини в природних умовах рибами, крабами, молюсками. А в неволі найкращими ласощами для них є... тухлі яйця. Крім цього, більші восьминоги можуть поїдати менших. А ще тваринам притаманна дивна звичка самопоїдання. Інколи восьминоги в неволі без будь-якої причини починають їсти самі себе.

Восьминогі дуже ненажерливі, але інколи вони здатні дуже довго голодувати.

Ці представники головоногих дуже швидко і гармонійно перефарбовуються під колір місцевості, яка їх оточує. Тому їх називають «хамелеонами морів». Якщо їх покласти на газетний аркуш, то тварини миттєво скопіюють текст на свою шкіру, зробившись смугастими — у чорну і білу смужку. Восьминіг дуже швидко міняє колір шкіри. Це свого роду мімічна мова тварини. Грою барв він виражає свої почуття — і страх, і роздратування, і допитливість, і напружену увагу. Феєрверком кольорових спалахів восьминіг погрожує суперникам і ворогам.

А ще у хвилини крайньої небезпеки восьминоги здатні викидати чорну рідину. Чорнило розливається у воді густою хмаринкою, і під прикриттям «димової завіси» молюск швидко втікає від ворогів. А ворог залишається блукати в сутінках. Чи небезпечні восьминоги? Ось як писав в одному з творів В. Гюго: «...Тигр може вас зжерти, але восьминіг — страшно подумати! — висисає вас. Він тягне вас до себе, і ви, зв’язаний, склеєний цим живим слизом, безпомічний, відчуваєте, як повільно переливаєтесь у страшний мішок — у це чудовисько.

Жахливо бути з’їденим заживо, але ще жахливіше — бути заживо випитим!..»

Але чи правда це? Це звичайнісінька гра уяви письменника.

Насправді ж восьминоги, як правило, лякливі, добрі, сумирні створіння, які людині не завдадуть жодної шкоди.

Але є серед восьминогів маленькі отруйні представники, отрута яких небезпечна і для людини.

А ще ні у кого з жителів моря немає таких зірких очей, як у восьминога та його родичів. Очі восьминога подібні до очей людини за будовою, а часто і за виразом очей.

А чи знаєте ви, як сплять восьминоги? Вони сплять дуже дотепним чином.

Тварини сплять «сидячи», присмоктавшись до дна основами щупалець і піднявши вгору тіло.

Коли восьминіг спить — він очей не закриває.

Під час глибокого сну всі щупальця, крім двох нижніх, притиснуті до тіла. Дві витягнуті в боки руки, немов на варті. Сплячий восьминіг нічого не бачить і не чує. Можна кричати над ним, шуміти як завгодно і скільки завгодно — восьминіг не прокинеться. Але слід тільки доторкнутися до вартових щупалець чи злегка схвилювати воду, як восьминіг тієї ж хвилини прокидається.

А ще восьминоги непогано дресируються. Вони дуже швидко звикають до людей, які їх доглядають. В акваріумах беруть їжу навіть з рук відвідувачів, якщо вони ведуть себе сумирно і не нервуються, коли восьминоги нагороджують їх своїми рукостисканнями.

Восьминоги також ще дуже люблять танцювати.

І взагалі, про цих дивовижних створінь можна розповідати безліч цікавих історій.

Третя група «Біологи-практики» — «Значення молюсків у житті людини» (Молюски в хімічній промисловості й медицині, ювелірній справі, будівництві)

(Розповіді творчої групи учнів)

Молюски широко використовують у хімічній промисловості й медицині, в ювелірній промисловості, будівництві. Зокрема, морський равлик мурекс брандаріс обдарував і обдаровує людину цінним барвником — пурпуром. Цікаво, що сама залоза живого молюска виділяє не пурпуровий, а жовтуватий секрет, який, полежавши на сонці деякий час, перефарбовується: спочатку робиться зеленим, потім синім, темно-червоним і нарешті червоно-фіолетовим.

Пурпур як барвник тканини використовується понад 3 тис. років. Цим барвником фарбували не тільки тканину, а й слонову кістку, пергамент.

Пурпур змішували з крейдою і використовували для художніх розписів представники образотворчого мистецтва.

Червоним чорнилом, виготовленим з пурпура, могли користуватися тільки імператори.

Пурпуровий одяг носили у всіх давніх країнах тільки дуже багаті люди, бо коштував він дуже дорого.

З умісту чорнильного мішка каракатиць та кальмарів виробляють коричневу фарбу — сепію, а також натуральну китайську туш. А ще у кишечнику кашалотів з неперетравлених решток головоногих молюсків утворюється особлива речовина амбра, яку застосовують у парфумерній промисловості для надання стійкості запаху.

Слід повернутися до сепії, бо вона заслуговує на те. Ця знаменита фарба отримала свою назву від казкової назви каракатиці «Sepia». Ця фарба дуже цінна. Як довго зберігає свої природні якості природне чорнило? Десятиліття? Століття? Ні, набагато довше! Мільйони років!

Близько 200 років тому художники використовували природну чорнильницю. Малюючи, вони брали каракатицю, розігрівали її, а після цього вмочували в неї кісточку у вміст чорнильного мішка. Так і працювали.

Не менш цікавим є молюск, який дав своє ім’я фарфору. Це каурі — з родини так званих фарфорових равликів.

У XIII ст. венеціанець Марко Поло здійснив свою знамениту подорож далекими країнами Сходу. З Китаю він привіз на батьківщину різноманітний фарфоровий посуд. Коли італійці побачили ці фарфорові вироби, вони вирішили, що китайці їх виготовили якимось хитрим способом з черепашок каурі, які в Європі були добре відомі під назвою «порцеллета», «порцеланна», «порцеллан», «пор селен» тощо. Таку назву зараз у цих країнах має і фарфор: можна сказати, що він отримав свою назву від каурі.

Марко Поло також розповів, що в Китаї та Індії ці черепашки (нанизані на шнурок) використовувались як гроші.

І справді, каурі були розмінною монетою в основному із середини II тисячоліття до III ст. до н. е. У Тибеті цей звичай проіснував до XII ст. н. е., а в Таїланді — аж до XIX ст.!

Більше того, попередником долара також були каурі! У перші десятиліття переселенці з Європи в Північну Америку в торгівлі з індіанцями і між собою використовували гроші «вампу» — нашиті на шкіряний пояс черепашки... каурі. Цей звичай тримався досить довго.

І тепер, напевно, зрозуміло, чому наукова назва каурі — монетарна монета. Як гроші використовувався й інший вид молюсків — монетаріа аннумос.

Як ви думаєте, який найдорогоцінніший продукт моря?! Це перли. Ще первісна людина милувалася красою перлів.

Приблизно 3 тис. років тому про перли писав Гомер. Але ще раніше, як прикрасу, його носили на Сході.

Ранг кожного чиновника у феодальному Китаї позначався кулькою на його головному уборі.

Двома найбільшими перлами володіла цариця Єгипту — знаменита красуня Клеопатра.

Але найбільша перлина належала іспанському королю Філіпу II. Розмірами вона була з голубине яйце і важила 34 карати (тобто 6,8 грамів).

І ось такі коштовності створюються під черепашками деяких двостулкових молюсків і деяких черевоногих. Як усе відбувається?

Давні індіанці думали, що перли утворюються в черепашках від того, що в них потрапляють крапельки роси. А насправді все відбувається зовсім інакше. Початок перлині дають чужорідні тіла, які потрапляють між внутрішньою поверхнею черепашки і мантією або в саму мантію. Це може бути піщинка, а може бути і паразит. Різноманітні виділення самого молюска також можуть стати ядром для майбутньої перлини. Вони оточуються шарами перламутру і рогової речовини, які чергуються. Так виникає перлина, яка зазвичай має сірий колір і непоказна. Лише у небагатьох видів перлини мають правильну форму та привабливе забарвлення — біле, жовте, червоне, чорне — і цінуються як ювелірні оздоби.

Перли добувають на мілководді морів. Найкращі перли створюють черепашки родів Птерія і Пінктада. Обидві живуть біля узбережжя Шрі Ланки, де і знаходяться найзнаменитіші зони промислів на перли.

З давніх-давен існує професія ловців перлів. Вони пірнають і дістають з морського дна черепашки, в яких часто трапляються перлини.

За часів Київської Русі в Європі дуже цінувалися «руські перли», які добувають з прісноводної перлової скойки.

Люди давно помітили, що перли мутніють, мовби вмирають. Існує легенда про те, як мудреці Давньої Індії оживляли перли. Вони давали поїдати перлини півням з райдужними хвостами. Через декілька годин таких півнів різали і витягали з їх шлунків перли, які знову ставали дуже гарними. Але це лише легенда.

А насправді, чи знаєте ви, наскільки довго зберігаються перли? Перлини довго не зберігаються: 100–150 років — короткий вік «живих» перлів. З часом перли «помирають», мутніють, тріскаються і, нарешті, розсипаються. Так що не вкладайте грошей в перли, це не перспективно.

Саме «вмирання» перлів — це головна причина того, що жодна знаменита перлина давніх часів до наших днів не збереглася.

Нині в деяких країнах молюсків, що утворюють перли, розводять штучно. Це давня ідея: штучне вирощування перлів.

Ще у XIII ст. китаєць Яе Інг Янг знав основні принципи утворення перлів. Він робив так: вкладав у черепашку дрібні зображення Будди зі свинцю. Через деякий час відкривав ці черепашки і знаходив у них гарні перламутрові статуетки.

І хоча на світовий ринок щорічно вивозять понад 100 тонн штучно вирощених перлів, попит на них не впав.

Черепашки молюсків використовують також як сувеніри. З їхнього перламутрового шару виготовляють ґудзики.

Для багатьох народів прикрасою слугує черепашка морського гребінця, також ці черепашки слугують зразком для орнаментів.

А ще черепашки викопних видів двостулкових молюсків утворюють особливий вид вапняку — черепашник, який використовують у будівництві.

Величезна роль черепашок викопних видів молюсків. Саме вони допомагають у визначенні геологічного віку порід. Крім того, саме зараз учені вивчають можливість біологічного очищення водойм, що забруднені, молюсками-фільтраторами.

Звісно, молюски приносять людині величезну користь.

Водночас молюски відіграють і певне негативне значення. Наприклад, наземні черевоногі молюски, позбавлені черепашки (приміром, голі слизуни) можуть ушкоджувати овочеві та зернові культури, гриби.

Багато видів молюсків є проміжними хазяями паразитичних червів.

Черевоногі молюски з роду Конус і деякі головоногі молюски (деякі види восьминогів) здатні виробляти отруту, яка може спричинити смертельно небезпечні отруєння людини.

Двостулковий прісноводний молюск дрейсена може утворити цілі колонії на підводних спорудах, що спричиняє їх руйнацію.

А найбільш неслухняним руйнівником дерева, що знаходиться у морській воді, є корабельний черв’як — двостулковий молюск. Його ще називають тередо. Ось він якраз і харчується деревиною, яка в ньому під впливом особливих ферментів перетворюється на глюкозу. Тож нірки в дереві йому слугують не тільки для прикриття, а й для харчування. Який вид дерева найсмачніший? Найбільше він полюбляє ялинку.

Саме корабельні черв’яки призводять до непридатного для експлуатації стану кораблів.

Деякі прісноводні молюски, поширені у забруднених водоймах, здатні накопичувати у своєму тілі радіонукліди та токсичні речовини, що можуть спричинити небезпечні отруєння людини.

Четверта група «Біологи-кулінари» — «Молюски та кулінарія»

Дуже багато представників типу Молюски людина споживає у їжу. Наприклад, виноградний слимак їстівний і дуже поживний. У країнах Середньої Європи ці тварини цінуються як делікатес лише окремими людьми, а в країнах Західної Європи це щоденна їжа населення, яка поїдається у величезних кількостях. Зараз навіть організовано багато ферм, на яких розводять виноградних слимаків.

Ще наші предки їли устриць. Більше того, до ХІХ ст. на одному з островів узбережжя Каліфорнії жило плем’я індіанців, які харчувалися виключно устрицями. Ще в Стародавньому Римі дуже любили ласувати цими молюсками і вже в той час штучно їх розводили.

За часів Наполеона III організовувались навіть цілі устричні заводи і парки.

Дуже багато устриць споживається у Франції — близько 500 млн штук на рік...

Уявіть, що ось устриця у вас на столі. Відкрийте черепашку і зніміть дрібну складку. Витягніть м’ясо молюска, помийте лимонним соком... і можна їсти. Неперевершені ласощі! А ще з устриць можна приготувати чудові бульйони, борошно.

Надзвичайно приємний рибний смак має м’ясо мідій. Мідій використовують для приготування супів, бульйонів, салатів, інших страв. Зокрема, з цих молюсків можна приготувати такі страви: салат овочевий з мідіями, щавель холодний з мідіями, омлет з мідіями, котлети з мідій і багато інших.

А в Японії дуже люблять страви з морських гребінців. Це єдина країна, в якій штучно розводять цих тварин. Страви з морських гребінців — окраса будь-якого святкового столу. Ось страви з цього молюска: заливний морський гребінець, голубці, зрази, плов, борщ із морськими гребінцями. Багато надзвичайних страв можна приготувати з морських гребінців.

Дуже калорійне і смачне м’ясо можна отримати з головоногих молюсків.

Надзвичайно любили поласувати головоногими давні греки та римляни. Вони називали їх «найпрекраснішою рибою». Давні полюбляли їсти восьминогів. Вони розрізали щупальця восьминога на частинки, голову начиняли спеціями і запікали у великі пироги. Кухарі розрізали щупальця не ножем, а бамбуковими паличками, бо ніж надає м’ясу неприємного запаху і присмаку.

Полюбили жителі давніх країн і каракатиць. Дуже знаменитим у них був «чорний суп». Готували його так: брали каракатицю, вичищали її, але не чіпали чорнильного мішка, разом з ним і варили. Чорнило надавало супу бурого кольору і неповторного присмаку, який високо цінувався.

У країнах Середземномор’я головоногі молюски і зараз є одним із найулюбленіших народних ласощів. Наприклад, як вам подобається фарширований восьминіг у шоколаді? В Іспанії дуже популярні «каламарем дорітос», тобто «кільця тіла кальмарів, запечені в тісті». У Португалії полюбляють консерви з каракатиць у власних чорнилах. На острові Іскья національна страва — бутерброди з восьминогами.

Не меншою популярністю користуються продукти з головоногих і в Японії та Китаї. Японці восьминогів зазвичай варять в олії. Сушені восьминоги тут коштують недешево. Щоб купити сушеного восьминога розмірами до півтора метра, пересічному японському працівнику потрібно працювати більше одного дня.

І в Японії і в Китаї головоногих споживають у будь-якому вигляді — і в сирому, і в сушеному, і в маринованому, і в печеному, і у вареному, і в смаженому. Жодна часточка тіла цих тварин не пропадає даремно. Навіть очі та присоски сушать на сковорідці та їдять замість горіхів. Говорять, що за смаковими властивостями вони насправді й схожі на горіхи.

А чи справді восьминоги такі смачні? Які з морського чудовища виходять страви? Який восьминіг на смак? Думки різноманітні.

Зокрема, Ч. Дарвін, коли покуштував восьминога, вважав його найкращим делікатесом в японському меню. В. К. Арсеньєв, коли спробував страву з восьминога, порівнював її зі стравою з білих грибів.

А ось мандрівник Т. Хейєрдал згадував, що восьминіг за смаком схожий на суміш омара з гумою.

Кому ж вірити?!

Мені здається, що всі ті, хто не зміг належним чином оцінити страви з восьминогів, насправді не вміли правильно їх приготувати.

А насправді, страви з багатьох молюсків смачні й поживні. Тож готуйте їх і їжте на здоров’я!

П’ята група «Біологи-природоохоронці» — «Молюски Червоної книги, способи їх охорони»

Ми звикли вважати, що природа всесильна, забуваючи при цьому, що вона дуже чутлива і крихка. Як часто ми забуваємо, що все живе на землі має одну колиску, ім’я якої — Природа. Щорічно планета втрачає десятки видів рослин і тварин, назвами яких поповнюється Червона книга. Дуже багато видів молюсків теж на межі зникнення.

Надзвичайно величезну роль відіграють молюски не тільки у житті людини, а й загалом в усій природі. Вони беруть участь у ланцюгах живлення, слугуючи їжею для водяних тварин, і водночас споживають певні види водяних тварин самі.

Але внаслідок руйнування природних місць існування та ланцюгового промислу чисельність багатьох видів молюсків різко скорочується.

Передусім це стосується молюсків із красивими черепашками, яких добувають для того, щоб виготовити прикраси.

Багато видів молюсків занесені до Міжнародної та національних Червоних книг багатьох країн. Зокрема, це устриці, прісноводні перлові скойки, наутілуси. І це лише деякі.

Доречно пригадати думки англійського письменника Д. Даррелла: «Знищення будь-якого виду — це злочинний акт, рівноцінний знищенню неповторних пам’ятників культури, таких, як картини Рембрандта чи Акрополю...»

Нині для того, щоб зберегти зникаючі види молюсків, створюються заповідні території, промислові підприємства, на яких штучно розводять молюсків, полювання на деякі види молюсків повністю заборонено.

Ми повинні стати справжніми друзями природи. І завжди повинні пам’ятати, що на любов і ласку людини тварини відповідають повним довір’ям.

Саме від усіх нас і від кожного зокрема залежить, чи лунатиме пісня солов’я, чи будуть дихати прохолодою прозорі джерельця, чи плескатиметься риба у чистій воді, чи буде над ними блакитне небо, чи бавитиметься у воді веселий восьминіг.

Ось як звертається до нас матінка Природа, живі організми:

Людино! Розумна істото!

Ти можеш усе на Землі.

Відсунути можеш потоп і бурі,

І будуть цілі кораблі!

Та знову і знову, людино,

До тебе звертаємось ми,

Бо гинемо, гинемо, гинем!

Будь ласка, ти нас збережи!

ІV. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок учнів

1. Гра «Знайди помилку»

Учень, описуючи внутрішню і зовнішню будову молюсків, їх значення у природі та житті людини, припустився помилок. Я читатиму рядки з його зошита. Ви, почувши помилки, швидко підносите руку і виправляєте їх.

Сучасних головоногих налічують приблизно 700 видів. Вони поширені й у прісних водоймах, і в океанах та морях з високою солоністю. Серед них є як хижаки, так і рослиноїдні форми. Черепашка у більшості видів відсутня або лежить під шкіркою. Тіло Головоногих складається з голови, ноги і тулуба.

Органи дихання представлені легенями. Всі головоногі — гермафродити. І у природі, і в житті людини головоногі ніякого значення не відіграють.

2. Гра «Відгадай представника типу Молюски» (див. додаток)

3. «Доповни речення»

Нині відомо близько... тисяч сучасних видів молюсків.

Тіло молюсків складається з таких відділів...

Тулуб молюсків з боків оточений складкою шкіри, яка називається...

Травна система молюсків... типу.

Кровоносна система молюсків... типу.

Нервова система молюсків... типу.

Єдиний клас молюсків, які освоїли не тільки водойми, а й суходіл,— це клас...

Двостулкові молюски живуть тільки у...

Сплющене з боків тіло двостулкових складається з відділів...

Серце у двостулкових...

4. Виставка малюнків «Світ молюсків очима дітей»

V. Підсумок уроку

Бесіда

• Яку тему вивчали на уроці?

• Що нового дізналися?

• Де живуть молюски?

• З яких частин складається їхнє тіло?

• Яке значення молюсків у житті людини?

• Яке значення молюсків у природі?

• Назвіть молюсків, які занесені до Червоної книги?

VI. Домашнє завдання

Вивчити тему «Клас Головоногі. Значення молюсків у природі та житті людини». Письмово дати відповідь на цікаві запитання про молюсків.

VII. Організоване завершення уроку

Додаток

Впишіть представників типу Молюски.

Біологія. -2007. – №3.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -