Конспект уроку на тему "Вплив наркотичних речовин на поведінку і здоров’я людини"

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

Кригіна О. Ю., учитель біології ЗОШ № 106, м. Харків

Цілі: сформувати в учнів поняття про причини, наслідки та прояви дії наркотичних речовин на людину; визначити основні шляхи профілактики алкоголізму й наркоманії; розвивати вміння логічно мислити, аналізувати, працювати з роздавальним матеріалом; переконати учнів у неприпустимості вживання наркотичних речовин, сформувати активну антинаркотичну громадянську позицію учнів.

Обладнання: тести для самостійної роботи, таблиця «Вплив наркотичних речовин».

Підготовка до уроку

Клас об’єднується в п’ять груп фахівців по п’ять-шість учнів: перша група — «хіміки», друга група — «фізіологи й терапевти», третя група — «наркологи», четверта група — «психіатри», п’ята група — «історики, соціологи і правознавці». Вони готують повідомлення про класифікацію, вплив наркотичних речовин на організм, соціальні наслідки вживання наркотичних речовин.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація і мотивація знань

1. Тест «Міфи й факти» (самостійна робота)

Підтвердьте твердження словами «факт» або «міф».

1) Усі наркотичні засоби негативно впливають на організм, спричиняючи захворювання та ускладнення.

2) Алкоголь також є наркотичним засобом.

3) У результаті вживання наркотиків не формується залежність, людина може припинити вживати їх у будь-який момент.

4) Після вживання алкоголю досить випити чашку міцної кави або стати під холодний душ і можна сідати за кермо автомобіля.

5) Можна випити взимку порцію алкоголю і зігрітися.

6) У результаті алкогольного отруєння смерть ніколи не настає.

7) Наркотики позитивно впливають на розвиток уваги та пам’яті, а це призводить до успіхів у навчанні.

8) Вживання алкоголю та інших наркотичних засобів вагітною жінкою негативно впливає на плід, що розвивається.

9) Вдихання аерозолю з балончика не вважається вживанням наркотиків.

10) Вдихання клею не може призвести до смерті.

11) Ризик звикання до наркотиків підвищується в тих, хто вживав алкоголь у підлітковому віці.

12) Вживання алкоголю — це тільки спосіб приємно провести час, який не призводить до захворювань і зловживань іншими наркотичними засобами.

2. Робота за схемою

На дошці креслиться схема Шичко — українського вченого-фізіолога «Розвиток шкідливих звичок».

Завдання. Покажіть, як програма позитивного ставлення до алкоголю закладається в дитинстві.

Діти згадують:

1) Будь-яке свято — застілля — усім весело.

2) Велика кількість реклами по телебаченню, на вулицях, у метро, журналах і газетах.

3) У багатьох цікавих фільмах п’ють, показують вечірки, банкети.

4) Є дитяче пиво, шампанське, їх рекламують по телебаченню.

5) Батьки на свята наливають і дітям трошки вина.

6) Колекціонування красивих пляшок, бляшанок з-під пива, етикеток.

Нестрашні на перший погляд дії призводять до страшних наслідків. Звикання (а це вже третій ступінь!) до алкоголю в дітей відбувається в три-чотири рази швидше, ніж у дорослих: 32 % п’яниць і алкоголіків почали пити у віці до десяти років; 64 % — з 11 до 15 років.

У дітей, які не досягли віку десяти років, отруєння і навіть смерть можливі внаслідок уживання двох-трьох столових ложок горілки.

ІІ. Сприйняття й усвідомлення досліджуваного матеріалу (семінар)

1. Що таке наркоманія і токсикоманія

Учитель. Наркотичні речовини — проблема номер один у молодіжному середовищі не тільки в Україні, але й у всьому світі. Але що ж таке наркоманія? Адже хтось і каву, і тютюн вважає наркотиком, інші ж говорять, що анаша і маріхуана практично безпечні. Хто ж правий?

Якщо ми зазирнемо до медичної енциклопедії, то зможемо прочитати: «Термін наркоманія — окремий щодо більш загального — токсикоманія».

Справа в тому, що викликати наркотичний стан можуть багато які речовини, й усі вони без винятку отруйні. Це досить широке коло речовин — від ліків, що чинять психотропний ефект, до засобів побутової хімії. Алкоголь і нікотин — також наркотичні речовини, і пристрасть до них теж є токсикоманією. І я вважаю, настав час звернутися до наших фахівців.

Група хіміків. Класифікація наркотичних речовин

1-й хімік. Людині давно відомі наркотичні речовини. У багатьох східних культурах цілком звичайним є вживання психотропних речовин. Кава, тютюн, алкоголь — безсумнівно, найпоширеніші психотропні речовини, споживані в суспільстві. Поговоримо про алкоголь.

Етиловий спирт — екскремент бродильних бактерій, що живляться цукром. У результаті бродіння концентрація спирту не може перевищувати 11 %, тому що бактерії бродіння гинуть у власних екскрементах. Люди навчилися здійснювати перегонку й одержувати 98%й спирт.

C2H5OH — отрута нервово-паралітичної дії. Вона розчиняє багато речовин, його молекули мають маленькі розміри, і все це надає йому здатності надпроникності. Рецептори мембран клітин негативно реагують на всі отруйні й наркотичні речовини та не пускають їх усередину клітин. Проти етанолу клітини захисту не мають. Оскільки в організмі наявний невеликий відсоток етанолу, що утворюється в результаті розщеплення деяких продуктів, у процесі еволюції утворився фермент алкогольдегідрогеназа (АДГ).

C2H5OH+АДГ=CH3COH (альдегід, ще більш отруйний, ніж етанол). Цей альдегід розщеплюється іншим ферментом, що переводить його в оцтову кислоту, яка потім розщеплюється до вуглекислого газу і води. Отже, біохімічні процеси організму протікають у такий спосіб, що, якщо не додавати яку-небудь отруту, то з внутрішньою організм упорається сам.

Спирт розчиняє ліпіди клітинних мембран і легко проникає в клітину, забирає воду і кисень. Хімічні речовини, розчинені в спирті, також легко потрапляють усередину. Клітини гинуть, і в першу чергу вражаються найбільш уразливі, еволюційно молоді клітини: імунозахисту, статеві, нервові.

2-й хімік. Я розповім про наркотичні речовини, уживання яких суворо заборонене.

1. Амфетаміни — сильні збудливі засоби. Вживання амфетамінів спочатку створює відчуття фізичного комфорту, людина почувається у формі, вона упевнена в собі. Тривале вживання цих речовин призводить до психотичних проявів параноїдального типу: людина почувається зацькованою, маревні ідеї супроводжуються слуховими галюцинаціями.

2. Кокаїн одержують з південноамериканського чагарнику коки. Це теж збудливий засіб. Людина, що перебуває під впливом кокаїну, почувається сильною та діяльною, вона чітко бачить життєву перспективу, відчуває надлишок сил, упевнена в собі. Але такий стан швидко змінюється занепокоєнням, а іноді й неприємними слуховими галюцинаціями.

3. Барбітурати та транквілізатори. Понад 2 тис. барбітуратів використовуються як снодійні засоби. У разі отруєння невеликими дозами барбітуратів виникають симптоми, подібні до симптомів алкогольного сп’яніння. У великих дозах вони викликають кому. Барбітуроман страждає на погіршення пам’яті, ослаблення розумової діяльності й інтересу до роботи або подій поточного життя, губить контроль над емоціями.

Транквілізатори — заспокійливі засоби, що зменшують занепокоєння. Однак уживання навіть таких слабких транквілізаторів, як валіум або лібриум, може спричинити фізичну або психічну залежність.

3-й хімік. Опіати — продукти переробки маку. Активні компоненти опіуму — морфін і кодеїн (спочатку їх використовували як болезаспокійливі засоби). Наприкінці ХІХ століття було відкрито похідне морфіну — героїн. Усі ці речовини діють на головний мозок, блокуючи больові синдроми й активізуючи центри задоволення. Уживання героїну викликає відчуття блаженства, благополуччя. На жаль, дуже швидко настає фізична і психічна залежність, через яку наркоман змушений постійно збільшувати дозу.

Галюциногени та психоделітики — найсильніші психотропні агенти, до яких належать ЛСД, мескалін, псилоцибін, буфотенін, що впливають головним чином на сприйняття навколишнього світу, спотворюючи сприйняття форми, кольору, часу. Усе це дуже часто супроводжується ідеями величі та переслідування. Результат — емоційні розлади.

Маріхуана і гашиш — продукти переробки коноплі. Це найбільш поширені наркотики, що одночасно мають галюциногенну, збуджувальну та ейфорізуючу дію. Великі дози можуть викликати агресивне поводження. Часто воно буває результатом нездоланних імпульсів або маревної думки про переслідування.

2. Вплив наркотичних засобів на організм

Лікар-терапевт. Вплив алкоголю на фізичне здоров’я людини.

За 0,15%го вмісту алкоголю в крові руйнуються мембрани еритроцитів, і, щоб закрити ушкоджені ділянки, еритроцити склеюються. Пройти крізь капіляри склеєні еритроцити вже не можуть. Це призводить до скупчення еритроцитів на певній ділянці, роздування судини та її розриву (мікроінфаркт). Наступні ділянки не одержують кров, виникає мікронекроз. Якщо це відбувається в судині головного мозку, то некроз через гіпоксію (через 10 хвилин) призводить до мікроінсульту. Нервові клітини не відновлюються, білок загиблого нейрона гниє, туди накачується мозкова рідина, і продукти розпаду (загибелі) нейрона видаляються через сечовидільну систему. Питуща людина частину мозку спускає в унітаз. Лікарі говорять: «Той, хто п’є вино і пиво, вранці мочиться власними мізками». 100 г пива вбиває 3 тис. коркових нейронів. Шведські вчені стверджують: 80 % питущих (у тому числі й «помірних») мають зморщений мозок унаслідок відмирання клітин. Кісткова тканина при цьому розростається, і черепна коробка має аномальну товщину.

0,3–0,4 % етанолу в крові призводить до відключення всіх найважливіших функцій організму.

З 1990 р. Україна посідає перше місце у світі з уживання алкоголю.

У 1991 р. кожна третя смерть була прямо пов’язана з алкоголем.

Понад 90 % косоокості зумовлено вживанням алкоголю.

93 % глухонімих — наслідок алкоголю.

В Україні від алкоголю щорічно помирає 200 тис. осіб. Якщо до цієї цифри додати ще 100 тисяч, які вмирають щорічно через тютюнопаління, то одержимо населення такого обласного міста, як Полтава.

Учені вважають, що на генетичному рівні в нас закладена певна «програма». Наприклад, 95 % китайців ніколи не зіп’ються. Досить стійкий імунітет проти «пиття» мають і японці. А от слов’ян, зокрема українців, генетично застрахованих проти згубної дії алкоголю, менш ніж 37 %. Особливо великий ризик у людей, народжених під знаком Риб, усіх меланхоліків.

За тривалістю життя Україна посідає останнє місце в Європі.

Психіатр. Вплив алкоголю на психічне здоров’я людини.

У головному мозку немає рецепторів. Це зумовлює відсутність болю, коли відбувається його руйнування. У критичних випадках в організм викидається наркоподібна речовина ендорфін, необхідна в особливих ситуаціях. У разі алкогольного сп’яніння ендорфін викидається без необхідності, виснажуючи ресурси організму. Саме це й викликає ейфорію сп’яніння. Те саме відбувається на висоті 5 тис. м: головний мозок одержує кисень, викидається ендорфін, виникає ейфорія. Під час сп’яніння — та ж гіпоксія і той самий механізм.

Структура кори головного мозку Шість рівнів

1. Зовнішній зональний, або молекулярний, шар.

2. Зовнішній зернистий шар

Надсвідомість, або суспільна свідомість. «Над-Я» (З. Фрейд)

3. Пірамідальний шар.

4. Внутрішній зернистий шар

Свідомість людини. «Я» — виховання, освіта, професіоналізм

5. Гангліонозний шар.

6. Поліморфний шар

Рівень, що визначає рефлекси (за З. Фрейдом — «Воно»)

У разі вживання алкоголю та інших наркотиків удар насамперед завдається по першому та другому рівнях, найменш захищених. Ці шари відповідальні за формування моральності, духовності, душевності, творчості. При цьому відбувається ослаблення самоконтролю. Професіоналізм при цьому не страждає, тому виниклі порушення не викликають занепокоєння в питущої людини. Професійні навички починають руйнуватися внаслідок алкогольного ураження третього та четвертого шарів. На цьому етапі існує великий ризик утратити роботу. У разі руйнування п’ятого та шостого шарів порушуються рефлекси: тремтять руки, погано контролюються рухи керування організму.

Порушення гормонального балансу також призводить до визначеного «алкогольного» поводження. Печінка виділяє фермент алкогольдегідрогеназу та знешкоджує ті невеликі кількості спирту, що утворюються в товстому кишечнику людини як результату біохімічного процесу бродіння. Причому в чоловіків цього ферменту завжди більше, ніж у жінок. Цим пояснюється відомий факт, що жінки п’яніють (і спиваються) швидше, ніж чоловіки.

Зазвичай печінці не під силу впоратися з величезною кількістю пива, вина та горілки, і алкоголь, що подолав печінковий бар’єр, б’є по ЦНС. До функцій печінки входить руйнування багатьох біологічно активних речовин, у тому числі й гормонів. Зайнята переробкою алкоголю, печінка не встигає руйнувати гормони, і відбувається їх швидке накопичення в крові. Саме гормони дають людині відчуття молодості й радості буття, але з роками їх вироблення в організмі знижується. Після вживання алкоголю концентрація гормонів навіть у літнього любителя застілля може різко зрости до юнацького рівня. Саме тому «п’яному море по коліно» і всі питання розв’язувані.

П’яні обійми, п’яні «Ти мене любиш?», «Ти мене поважаєш?» зумовлені надлишком тестостерону — чоловічого статевого гормону. Але варто п’яному засумніватися, що його «люблять» і «поважають», відразу безконтрольно починається викид у кров так званих гормонів боротьби — адреналіну і норадреналіну. А печінка, як і раніше, зайнята детоксикацією алкоголю, їй не до гормонів. Різко підвищується агресивність. Звідси відомий факт кримінальної статистики — найчастіше люди вбивають одне одного в стані алкогольного сп’яніння. Кандидат біологічних наук Рінад Мівалєєв говорить: «Алкоголь підступний. Ми п’ємо, щоб повернути молодість, але одержуємо в основному її помилки».

П’яна слізливість з’являється під дією серотоніну.

Так зване «помірне», або «культурне», вживання алкоголю має дуже серйозні наслідки для психічного здоров’я людини.

1. Утрата частини інформації.

2. Порушення короткочасної пам’яті.

3. Утруднення опрацювання поточної інформації.

4. Зниження ступеня навченості (аж до нуля).

5. Припинення накопичення життєвого досвіду, удосконалювання професіоналізму.

6. Спрощення форм соціального поводження, міжособистісних відносин.

7. Формування типу поводження «алкогольний автоматизм», тобто реалізація примітивних програм (стереотипність фраз, оборотів, жартів).

8. Утрата потреби шукати нове, сприймати нове. На десять і більше днів вимикається творча фаза. Після першої дози продуктивне мислення відключається, працює тільки репродуктивне.

9. Утрата концептуальної (стратегічної) пам’яті. Людина позбавляється здатності приймати рішення в лічені частки секунди.

10. Утрата природної здатності до спілкування, почуттів. Зникнення здатності радіти, горювати тощо без штучних стимуляторів.

11. Блокування «допомилкового пізнання», втрата здатності передбачення, прогнозування, інтуїції тощо.

У плазмі нервових клітин стан сп’яніння зберігається 20–21 день! Мозок не може реалізувати свої функції. Глибинне опрацювання інформації неможливе.

Історик. Трохи історії.

Давня східна медицина (VII ст. до н. е.) не рекомендувала вживання алкогольних напоїв, у тому числі пива.

2289 р. до н. е. — у Китаї видано закон про покарання за вживання спиртних напоїв.

У Давньому Римі існував закон, що забороняв продаж нерозбавленого вина. Вино мало було бути розведене 1 : 5, пили його для втамування спраги, а не для сп’яніння. Нерозбавлене вино давали рабам на повчання вільним громадянам.

Про шкоду алкоголю писав давньогрецький філософ Піфагор Самосський.

У XIV ст., за часів Івана ІІІ існувала цілковита заборона на виробництво і споживання алкогольних напоїв.

В Європі навчилися одержувати спирт і виробляти горілку. Русь знала тільки медовуху і брагу (пиво). Пили тільки по великих святах, передаючи чашу по колу і роблячи ритуальні два-три ковтки: «Мед-пиво пив, по вусах текло, а в рот не попало».

У XI ст., за часів Івана Грозного відкрили перший шинок, де подавали німецьку горілку. Його швидко спалили. Вживати горілку було дозволено лише опричникам (охороні царя).

До ХІХ ст. виробництво алкоголю було кустарне, до кінця XVII ст. рівень споживання дуже низький! Петро I відкрив ворота ввезенню міцних напоїв, скасував усі мита, став буквально насаджувати пиття алкоголю. Його політику продовжила Катерина, заявивши: «П’яним народом правити легше».

У 40-ві рр. ХІХ ст. була створена технологія одержання спирту з картопляних відходів. З цього періоду алкоголь став товаром і на ньому розцвів капіталізм у Європі (швидкі гроші для первісного капіталу). Швидко зростало споживання.

У західних губерніях Росії буквально спивалися, розорялися. Цар доручив поету Державіну дослідити це явище, для того щоб знайти вихід. Державін півроку досліджував проблему. У цей час народ, доведений пияцтвом до крайності, вперше у світовій історії став сам себе протвережувати. Упродовж місяця 32 губернії добровільно відмовилися пити царську горілку, виганяли питущих із громад. (Протвереження Росії спостерігав, вивчав і описував Добролюбов.)

Відразу ж зубожіла царська скарбниця. Царські війська змушували пити, але народ стояв на своєму. Рівень алкоголю на людину знизився з 4,8 л у 1858 р. до 2,6 л у 1859 р. За два роки 3 тис. селян відправили на каторгу за виступ проти пияцтва. Тверезий народ міг зайти дуже далеко, тому в 1861 р. було скасовано кріпосне право (це одна з причин).

Достоєвський і Толстой очолили рух за тверезість народу на другому етапі боротьби.

У 1905 р. в товаристві тверезості Іванівських ткачів з’явилися Ради. Ленін і Троцький узяли Ради як природну організацію для політичних цілей. У цьому ж році відбувся перший антиалкогольний з’їзд у Росії, у 1910 р. — другий.

Боротьба за тверезість була протидією наростаючій алкоголізації. У 1914 р. спостерігався пік за останню 1000 років — 14,7 л/чол. при тому, що 74 % населення було непитущим.

Почалася І світова війна, і Генштаб звернувся до царя з проханням заборонити вживання алкоголю на три місяці, щоб мати тверезу боєздатну армію. Державна Дума розгорнула жорсткі дебати з цього приводу, більшовики очолили рух за тверезість. Зрештою було вирішено віддати право вибору народу. Державна Дума була впевнена, що на сходах у земствах проголосують за алкоголь. Але скрізь (!) проголосували проти! Були опечатані всі заводи, крамниці, що торгували алкоголем. У результаті за півроку вживання алкоголю на душу населення зменшилося з 14,7 до 0,2 л. На 9–13 % підвищилась продуктивність праці, у чотири рази збільшилися внески в ощадкаси, на 9/10 спорожніли в’язниці, настали порядок і спокій. Це потрясло всю Європу.

85 % населення висловилися за тверезість назавжди. Тільки для 4–5 % тверезість виявилася занадто важким випробуванням, і вони потрапили до лікарень. Уся І світова війна проходила під прапором тверезості, у тому числі й офіцерів.

26 жовтня (9 листопада) 1917 р. ВРК ухвалює рішення, про яке потім почали замовчувати. Це постанова про сухий закон (по суті, 3й Декрет). Усі запаси — 5 тис. пляшок — у Зимовому Палаці були знищені.

У найбільш критичний момент (Денікін під Москвою) Ленін підписує закон, згідно з яким за будь-яких, навіть незначних кількостей знайденого спиртного карали конфіскацією майна і п’ятьма роками в’язниці.

У 1925 р. під натиском Бухарина і Рикова Сталін скасував закон через нестачу в скарбниці коштів, вважаючи, що це на два-три роки. Але налаштування на тверезість сприяло повільному зростанню споживання алкоголю. Так, у 1925 р. споживання алкоголю було на рівні 0,84 л/чол. на рік, а в 1932 р.— 1,0.

1926 р. — Постанова про боротьбу з пияцтвом.

1927, 1929 рр. — Постанови про заборону відкриття нових місць продажу алкоголю, продажу у святкові та передсвяткові дні, у дні видачі зарплат, у громадських місцях, молоді, реклами тверезості, друкувалася велика кількість антиалкогольної літератури.

1932 р. — розгром руху за тверезість, багато активістів опинилися у в’язницях.

1940 р. — рівень споживання алкоголю — 1,9–2,0 л/чол. на рік.

Під час війни спирт використовувався тільки для потреб армії.

1952–1953 рр. — рівень споживання алкоголю — 2,0–2,2 л/чол. на рік.

Отже, два покоління жили тверезими й витримали всі тяготи війни, розрухи та відбудови.

З 1958 р. за часів Хрущова почався процес алкоголізації.

З 1964 р. цей процес став частиною національної політики. Розгорнуто пропаганду культурного помірного споживання вина і шампанського, у тому числі й у дитячій літературі.

У 1981 р. ми вийшли на перше місце у світі зі споживання алкоголю (17–18 л/чол. на рік чистого спирту). У цьому ж році кожна третя смерть була спричинена алкоголем. Щорічно вмирало понад 1 млн осіб.

Алкоголізм усе більше поширювався, охоплюючи жінок і дітей.

 

1914 р.

1999 р.

Відсоток жінок, що не вживали спиртного

99

1,4

Відсоток чоловіків, що не вживали спиртного

49

0,5

Відсоток молоді, що не вживала спиртного

93

5

Жіночий алкоголізм зріс через збільшення продажу і насадження культу вина і шампанського («жіночі напої»). Тут є свої особливості. Жінки спиваються набагато швидше за чоловіків через менший уміст в організмі ферменту алкогольдегідрогенази. А вино і шампанське далеко не такі безпечні, як здається.

Соціолог і правознавець. Соціальні наслідки алкоголізму. Для того щоб відчути соціальні наслідки алкоголізму, давайте відповімо на питання.

1) Якої шкоди завдає питуща людина родині?

2) Якою є шкода алкоголізму для суспільства?

Учні наводять багато прикладів, говорять емоційно, засуджуюче. Соціолог і правознавець доповнюють, змушуючи учнів зрозуміти та відчути всю серйозність проблеми алкоголізму на соціальному рівні:

1) непрацездатність;

2) матеріальні збитки;

3) моральні збитки;

4) розпад родини;

5) злочин проти нащадків;

6) фізична і моральна деградація;

7) джерело поширення наркотичних речовин у суспільстві;

8) рання смерть;

9) тягар для суспільства.

Крива споживання алкоголю і крива розумово відсталих дітей однакова. За 2001 рік у країні народилося 3,5 % важких калік (без рук, без ніг, голів, органів; відразу вмерли); 13 % калік середнього ступеня (назавжди залишаються в лікарнях); 16,5 % з аномаліями, кидають батьки; 16,5 % — із прихованими дефектами. Якщо рахувати без останньої цифри, це 32–34 % дефективних немовлят. Сьогодні, майже 20 років потому, рівень споживання алкоголю наблизився до критичного рівня — близько 25 л/чол. на рік (у перерахуванні на чистий спирт). У разі споживання 25 л на рік народжується 50 % дефективних немовлят і починається необоротний процес генетичного виродження нації! Це — закон.

От факти: статистика стверджує, що частка молоді, не здатна отримати до 18 років денну повну середню освіту, для народжених у 60ті рр. ХХ ст. склала 43 %, для народжених у 70ті — 55 %; частка неосвіченої молоді продовжує зростати.

За коефіцієнтом інтелектуалізації молоді в 1962 р. ми були на другому-третьому місці у світі (після США і Канади). У 1985 р.— на 24–25му місці; у 1986 р.— на 37му; у 2000 р.— на 58му місці.

Сьогодні в Україні понад 1 млн безпритульних. За тривалістю життя, національним доходом та іншими життєвими показниками Україна перебуває на останньому місці в Європі.

III. Узагальнення і систематизація знань

Що робити? (Бесіда вчителя з класом)

1. Самоконтроль і цілеспрямованість.

2. Справжня дружба з дорослими (батьками).

3. Почуття гумору.

4. Активне громадське життя.

5. Наявність переконань і цінностей.

6. Відповідальність за виконання обов’язків.

7. Фізкультура і спорт.

8. Активне розкриття своїх здібностей.

9. Формування волі та самосвідомості.

10. Усвідомлення неприпустимості вживання наркотичних речовин.

IV. Домашнє завдання

§ 24, конспекти, запитання після параграфа.

Біологія. – 2007. – № 8.

Коментарі

хороший урок!

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -