Конспект уроку на тему "Моногібридне схрещування"

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

Людмила Вівчарик, викладач Тернопільського вищого професійного училища №4 ім. М. Паращука

Мета:

·        сформувати в учнів поняття про: основні закономірності успадкування ознак, гібриди,моногібридне схрещування, закон одноманітності (закон домінування, або І закон Менделя). закон розщеплення ознак (II закон Менделя):

·        з’ясувати їх значення для людини:

·        ознайомити з науковим внеском видатних генетиків України. розповісти про «лисенківщину»

·        поглибити знання про домінантні та рецесивні ознаки, генотип, фенотип:

·        розвивати  логічне мислення. уяву, вміння аналізувати та узагальнювати інформацію, встановлювати причинено - наслідкові зв'язки, робити логічно обґрунтовані висновки:

·        сприяти виробленню вмінь працювати з матеріалом із газет, науково-популярною, довідковою літературою, писати реферати:

·        виховувати в учнів позитивне ставлення до сучасної біологи та інтерес до  вивчення, почуття взаємоповаги, відповідальності.

Основні поняття і терміни:

 домінантна ознака, рецесивна ознака, моногібридне схрещування, закон одноманітності ознак, закон розщеплення ознак, гібрид, «лисенківщина».

Обладнання: насінна гороху різних сортів, таблиця «Хід моногібридного схрещування гороху посівного» портрети українських генетиків, опорні конспекти ,підручники « Загальна біологія». олівці зеленого і жовтого кольорів. ПК. телевізор.

Міжпредметні зв'язки: хімія (нуклеїнові кислоти). біологія людини (передача ознак і хвороб у ряді поколінь, перебудова. штучний синтез генів). біологія рослин і біологія тварин (виведення нових порід І сортів), історія України (сталінізм, голодомор 1947-1948 рр.. розгром радянської генетичної школи, «лисенківщина»). зарубіжна література (роман російського письменника В. Дудинцева «Біле вбрання») .

Форми та методи роботи: створення проблемної ситуації, пояснення з елементами бесіди. демонстрування таблиць, замальовування схеми, робота з роздавальним дидактичним матеріалом, формулювання висновків, випереджальні завдання творчого характеру.

Структура уроку

І Організаційна частина - 2 хв

ІІ. Перевірка опорних знань  5 хв..

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності- 6 хв..

IV. Пояснення нового матеріалу - 20 хв.

План

1.Моногібридне схрещування.

2.І закон Менделя.

3.II закон Менделя.

V Підсумки уроку - 9 хв.

VI. Домашнє завдання - 2 хв.

ХІД УРОКУ

І Організаційна частина.

Перевірка присутності учнів, з'ясування готовності учнів до уроку.

П. Перевірка опорних звань.

Біологічна розминка.

• Який  розділ із загальної біології ми почали вивчати?

• Що вивчає генетика?

• Що таке спадковість?

• Як реалізовується спадковість?

• Наведіть означення гена.

• Назвіть офіційну дату виникнення науки генетики. Праці якого вченого стали підґрунтям для цієї науки?

Ш. Мотивація навчальної діяльності

Давайте дізнаємося більше про життєвий шлях і наукову діяльність людини (звертаю увагу учнів на портрет Г. Менделя)

Повідомлення учня.

Грегор Мендель народився 22 липня 1822 p. у родині селянина в невеликому селі Гінчице на території сучасної Чехії Хлопчик вирізнявся неабиякими здібностями. І оцінки в школі йому* виставлялися лише високі, як «одному з перших у класі». Батьки Грегора мріяли вивести свого сипа у люди», дати йому гарну освіту. Перешкодою цьому були злидні, в яких жила родина Менделя.

І все-таки Грегору вдалося закінчити спершу гімназію, а потім 2-річні філософські курси. У 1843 р. Мендель. витримавши конкурс, став послушником у Августинському монастирі в Брюнні.

Ставши ченцем. Мендель нарешті був урятований від вічного недостатку і турбот про шматок хліба. Його не залишало бахання продовжити навчання. І в І85І р. настоятель направив його до Віденського університету вивчати природничі науки. Але тут його спіткала невдача. Мендель. який увійде в усі підручники біології як творець науки генетики, схибив саме на іспиті з біології. Він чудово знався на ботаніці, але його знання про зоологію були значно слабші.

Розчарований Мендель залишив мрії про одержання диплому. Однак він як помічних учителя викладав фізику І біологію в реальній школі в м. Брюнні.

Як же Мендель став відомим генетиком, якщо він був ченцем?

(Демонструю на екрані телевізора портрет Г. Менделя)

Повідомлення учня.

У монастирі він почав серйозно займатися садівництвом на невеликій ділянці - 35 х 7 м. Навесні 1854 р. Мендель висадив там горох. А ще раніше в його келії утримувалися їжак, лисиця і безліч мишей - сірих і білих. Мендель схрещував мишей, спостерігав, яке виходило потомство. Якби доля склалася інакше, опоненти пізніше називали б закони Менделя не «гороховими», а «мишачими». Але монастирське начальство довідалося про досліди брата Грегора а мишами І розпорядилося мишей забрати, щоб не кидати тінь на репутацію монастиря. Тоді Мендель переніс свої досліди на горох посівний, який ріс у монастирському саду.

Чому Мендель для своїх дослідів вибрав горох посівний?

Пригадайте, що ви знаєте про горах з біології рослин (демонструюю на екрані телевізора зображення гороху посівного).

Учні пригадують, що вони знають про горох з біології рослин: рослини легко вирощувати: мають великі кольорові квіти: самозапильні: можливе перехресне і влучне схрещування сортів.

Які ж досліди Мендель проводив на горосі?

Повідомлення теми, завдань уроку.,

Відповідь на це запитання ви отримаєте сьогодні на уроці, а також дізнаєтеся про (звертаю увагу учнів на плакат на якому зазначено тему і завдання уроку)

·        основні закономірності успадкування ознак

·        моногібридне схрещування:

·        закони Менделя:

·        їx значення для людини:

·        видатні генетики України:

·        «лисенківщина».

IV. Пояснення нового матеріалу

Бесіда, розповідь робота з опорним конспектом та демонстрація схем. таблиць

Пам'ятаєте, як у дитинстві ви малювали на аркуші паперу спочатку жовтим олівцем, а зверху - зеленим і одержували синій колір (демонструю)

А Менделя зацікавило, якщо схрестити  особини гороху. які мають жовте і зелене забарвлення насіння, то що буде?

(Демонструю жовте і зелене насіння гороху.)

Схрещування батьківських форм які спадково різняться  лише однією парою ознак (жовте і зелене забарвлення насіння)]. називається моногібридним.

Усе потомство за такого схрещування виявилося з жовтим насінням. Це потомство він назвав гібридним.

Гібрид - це потомство. одержане від схрещування двох організмів з різними ознаками.

Аналогічні результати було виявлено і в дослідах. в яких до уваги бралися Інші ознаки. Так, у разі схрещування рослин з гладеньким іІ зморшкуватим насінням усе потомство мало гладеньке насіння. У разі схрещування рослин з пурпуровими і білими квітками в усіх гібридів виявилися лише пурпурові пелюстки квітів. (Демонструю на екрані телевізора таблицю «Хід моногібридного схрещування в гороху посівного»)

Виявлену закономірність було названо і законом Менделя. або законом одноманітності гібридів першого покоління. Ознаку. яка виявляється в першому поколінні, він назвав домінантою (жовтий колір насіння гороху), а ознака. яка в першому поколінні гібридів не виявляється. - рецесивною (зелений колір насіння гороху).

Для прикладу запишемо схему моногібридного схрещування гороху з жовтим і зеленим забарвленням насіння (замальовую схему на дошці).

Отже і закон Менделя. або закон одноманітності гібридів першого покоління. в загальному вигляді можна сформулювати так у разі «схрещування» особин, які відрізняються між собою однією парою ознак, усе потомство в першому поколінні одноманітне.

У подальшому Мендель схрестив гібриди першого покоління між собою.

Яке потомство він одержав? (Демонструю на екрані телевізора таблицю «Хід моногібридного схрещування з гороху посівного»)

 Продовжую записувати схему:

У другому поколінні з'являються особини як з домінантними, так і рецесивними ознаками, тобто виникає розщеплення, що відбувається у відношенні 3:1. тобто в 75% особин виявляється домінанта ознака, а в 25% - рецесивна. Цю закономірність було названо II законом Менделя. або законом розщеплення.

Ці закони справедливі не тільки для гороху посівного, а й для інших рослин, тварин. Наприклад, у генетиці тварин класичним об'єктом для дослідження є муха дрозофіла, яка розмножується на відходах овочів І фруктів. У цих мушок нормальні крила домінують над короткими.

Поміряйте, яке буде потомство в першому поколінні від схрещування мушок з нормальними І короткими крилами? Відповідь обґрунтуйте на основі розглянутих законів Менделя.

У першому поколінні всі мушки будуть з нормальними крилами тому. що. за І законом Менделя (законом одноманітності), в першому поколінні виявляється лише домінантна ознака. в даному випадку - нормальні крила.

Завдяки законам Менделя учені навчилися створювати високопродуктивні породи домашніх тварин, різні сорт рослин, штами грибків з яких виготовляють антибіотики.. У генетиці людини вивчено характер успадкування більш ніж 2 000 ознак, низку генетичних захворювань, що їх можна попереджати й лікувати, в генній інженерії здійснюють перебудову і штучний синтез генів.

Грегор Мендель став основоположником учення про спадковість, творцем пової науки - генетики. Але він настільки випередив свій час. що впродовж життя Менделя ніхто не зрозумів значення його відкриттів. Лише через 16 років після його смерті, тобто в 1900 р, вчені заново прочитали й осмислили написане Менделем. З цього часу і починається розвиток науки генетики.

У 20-ті й до середини 30-х років XX ст. радянська генетична школа вважалась найсильнішою у світі. Видатним генетиком цього періоду був український учений М. І. Валила в (демонструю портрет).

Взявши за основу закони Менделя. він вивів нові високопродуктивні сорти рослин.

А в середини 30-х р. в Україні розпочався розгром цієї науки.

Пригадайте а курсу історії України, що це були 91 роки.

Це були роки масових репресій відомих учених. діячів фактури та мистецтва, заборони діяльності церкви, руйнування храмів. Значка частина української інтелігенції  загинула в сталінських тюрмах і концтаборах.

Багатьох учених було заарештовано і розстріляно або звільнено а роботи (демонструю па аероні слайди із  прізвищами вчених).

•        Бєляєв Микола Костянтинович (1899— 1937). генетик. розстріляний.

•        Навилок Микола Іванович (1887 — 1943). генетик, географ, академік AH СРСР. АН УPCP і Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. I. Леніна (ВАСГНІЛ). Заарештований 1940 p.. засуджений до розстрілу, помер у тюрмі.

•        Говоров Леонід Іпатійович (1886 — 1942). селекціонер, учений у галузі рослинництва, розстріляний.

•        Карпеченко Георгій Дмитрович (1899—1942) генетик, розстріляний.

•        Левитський Григорій Андрійович (1878 — 1942). цитогенетик, член-кореспондент АН СРСР. заарештований 1941 p.. помер у в'язниці.

Та інші.

Аж до 1966 р. генетика вважалася в СРСР псевдонаукові  перебувала під забороною з «легкої рухи» Трохима Лисенка. якого називали «Сталіним у науці».

Що ж пропагував Трохим Лисенко? Насамперед він заперечив закони генетики, відкриті Менделем. назвавши їх «гороховим» менделізмом. Натомість запропонував власні нічим не підтверджені й ніким не доведені «Істини». Зокрема. він вирішив, що набуті ознаки живих організмів можуть успадковувататися (генетика це заперечує) і. виходячи з цього, розпочав масою нововведення в сільському господарстві. Він намагався витворити різкі гібриди овочів та фруктів і переконував, що можна вивести, наприклад, баклажан із помідора, а за умови відповідного догляду з жита може вирости пшениця, можна схрестити вільху з осикою і одержати гібрид. Насправді це здійснити неможливо тому, що вільха і осика є генетично віддаленими видами.

У курсі зарубіжної літератури ви вивчатимете роман російського письменника Володимира Дудинцева «Біле вбрання». В цьому романі розповідається про протиборство в радянській науці 1940-х - 1960-х років справжніх учених генетиків з прибічниками «академіка-агронома» Т. Лисенка. як ці справжні вчені не зважаючи на переслідування, таємно проводили свої досліди.

«Лисенківщина». як така, була одним із чинників, який призвів до голодомору 1947-1948 pp. в Україні. А ви знаєте. що ми кожного року відзначаємо річницю початку великого голодомору 1932-1933 pp. в Україні, тому не можна було не згадати про ці події.

V. Підсумки уроку.   

Викладач звертає увагу на активність учнів, коментує їхню роботу під час вивчення нового матеріалу, робить наголос на вмінні робити висновки. вмотивовано оцінює.

VI. Домашнє завдання

§ 39 підручника, опрацювати конспект «Моногібридне  схрещування. Перший і другий закони Менделя».

Вправа. У людини карі очі домінують над блакитними. Який колір очей буде у дитини, якщо в батька блакитні очі а в матері - карі?

 

Біологія і хімія в школі .- 2012 . – №3. 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -