Яцко Ірина Миколаївна, учитель історії Кегичівського ліцею, Кегичівської районної ради, спеціаліст вищої категорії, старший учитель

Мета: з’ясувати роль християнської церкви в середньовічному суспільстві; установити зв'язок між церквою та державною владою; охарактеризувати католицькі чернечі    ордени та їх вплив на суспільне життя; розвивати вміння досліджувати суспільні явища та події; формувати навички мовленнєвих компетентностей.

Обладнання: карта світу, Європи, картки з текстами, історичні атласи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами лабораторно-практичної роботи.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Опитування за допомогою методу «мікрофон».

-Коли і де виникло християнство?

-Яким спочатку було ставлення в Римській імперії до християнства?

-Де розв’язувалися головні питання церковного життя?

-Яка книга була головною для християн?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Християнська церква в ранньому Середньовіччі.

Учитель: З'явившись у Римській імперії,  християнство пережило її загибель та перетворилося на фундамент середньовічної європейської цивілізації. Єдине, що об'єднувало ворогуючі між  собою держави на території Європи, — це приналежність до християнської церкви. Ще одним об’єднуючим фактором була мова церкви – в усіх країнах вона була однаковою — латина, на основі якої почала формуватися-нова середньовічна культура.

Учитель звертає увагу учнів на той факт, що у 1054 р. єдина християнська церква розкололася на католицьку й православну, між якими розпочалася 6оротьба за поширення свого впливу на віруючих.

Учитель пропонує учням прочитати текст підручника §6 стор. 70-72 та виділити позитивні й негативні сторони  впливу церкви на суспільство.

Робота з історичною картою

Учитель пропонує розглянути карту історичного атласу «Християнська церква в Європі у VI – XV ст.» і дати відповіді на питання:

1)   Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного розколу повторюють кордони Східної та Західної Римської імперії?

2)   Назвіть народи, які сповідували католицтво.

3)   Назвіть народи, які прийняли православ’я.

Учитель: На території Центральної та Західної Європи поширився католицизм. Церковні обряди в католицькій та православній  церкві виконувало духовенство. Воно поділялося на біле та чорне. До білого духовенс­тва належали священики, що відправляли богослужіння та жили в миру, серед людей. Чорне духовенства становили ченці — священики, що усаміт­нювалися від світського життя_в монастирях. Церква,  як і суспільство, мала свою ієрархію, передбачаючи підпорядкування нижчих_священиків вищім.

Практична робота

Тема: Християнізація Європи

Мета: прослідкувати даний процес, визначивши його основні напрямки

(учні можуть користуватися текстом підручника §6 стор. 72-73)

2. Зростання могутності католицької церкви. Піднесення панства.

Учитель: У X—XI ст. у католицькій церкві виник рух за посилення влади папи та проти зловживань серед духовенства. Ініціатором руху висту­пив монастир у Клюні ( знайдіть це містечко на карті атласу «Християнська церква в Європі в VI—XV ст.»).

Один із лідерів клюнійського руху  Григорій VII  був обраний папою.

У цей час була проведена реформа, згідно з якою папу відтепер мали обирати  лише кардинали без втручання імператорів чи інших світських государів. Для цього зібрання кардиналів замикали в залі, доки не закінчать­ся вибори нового папи.  Відтоді зібрання кардиналів з обрання папи почали називати конклавом (у перекладі з латинської — «під ключ»). Якщо через три дні кардинали не доходили згоди, їхнє харчування обмежували, а ще через п’ять  днів, щоб прискорити  вибори, переводили на хліб і воду.

Церква проголошувалася вищою за світську владу. Правом церкви було прощати гріхи всім бажаючим — треба було лише придбати грамоту про відпущення гріхів – індульгенцію. Папська влада проголошувалася вищою за владу королів та імператорів.

Григорій VII заборонив білому духовенству одружуватися, щоб турботи про сім’ю не відволікали його від церковних обов’язків. А головне – він стверджував, що всі світські правителі мусять підкорятися папам і складати їм васальну присягу. Коли Григорій VII скасував право світської влади призначати єпископів, імператор Генріх IV оголосив у відповідь, що позбавляє папу сану. Свій лист до папи він закінчив зухвалими словами: «Ми, Генріх IV, король Божою милістю, з усіма нашими єпископами говоримо тобі: геть звідси!» Тоді папа відлучив Генріха від церкви (заборонив здійснювати церковні таїнства - причастя, покаяння та інші), а всіх його підданих звільнив від присяги на вірність правителю.

Негайно проти Генріха піднялося повстання, виникла реальна загроза втрати трону. І відбулося неймовірне: Генріх вирушив на поклін до папи. З великими труднощами йому вдалося подолати зимові Альпи і досягти неприступного італійського замку Канос­са, де перебував Григорій VII. Тільки ціною нечуваних принижень Генріх IV вимолив у папи прощення. З тих пір вислів «ходіння  в Каноссу» означає  повну поразку і необхідність виконувати найпринизливіші вимоги.

Лабораторна робота

Робота з історичним документом (стор.74 підручник)

Завдання до тексту: доведіть, що Папа Римський дістав вищу владу.

Учитель: Найбільшої могутності влада папи досягла за Інокентія III, який проголосив папу намісником Бога на землі.

Посилення могутності церкви супроводжувалося зростанням церков­ного багатства.

Використовуючи метод «Мозкового штурму», учитель  пропонує дати  відповідь на запитання: якими були джерела  збагачення католицької церкви?

Орієнтовні відповіді учнів фіксуються на дошці та у зошиті.

1)Доходи від володіння землею і селянами.

2)Продаж індульгенцій.

3)Платня за церковні обряди.

4)Церковна десятина.

5) Продаж церковних посад.

3.Чернечі ордени.

Слово надається учням, що підготували повідомлення про чернечі ордени.

 (§6 стор. 74-75)

Учитель: Таким чином, вагому підтримку папській політиці надавало чернецтво.

Робота в групах з історичними картками. Текст на карці.

Прочитайте текст. Виконайте завдання .

Чернечі ордени

У X - XV ст. у католицькій церкві утворилося кілька десятків нових чернечих спілок - орденів. Вони були різними. Духовно-рицарські ордени - госпітальєри (іоанніти), тамплієри, тевтонці - мали на меті допомагати хворим та немічним, надавати їм духовну підтримку та захищати в разі потреби силою зброї. Якщо монахи інших орденів проводили життя в молитвах і праці, то члени духовно-рицарських орденів воювали. Серед інших католицьких чернечих орденів найвпливовішими в Європі були бенедиктинці, бернардинці, францисканці, домініканці. Статут бенедиктинського ордену вимагав від монахів, щоб вони проводили своє життя в молитвах, послуху та фізичній праці. Бенедиктинці були взірцем працьовитості для інших орденів, хоча далеко не всі йому слідували. Загалом же монастирі сприяли господарському пожвавленню в середньовічній Європі. Саме монахи заклали виноградники в Бургундії (Франція) та в долині Рейну (Німеччина), привчили європейців до споживання персиків, абрикосів, груш, слив, калини, аґрусу, горіхів, а англійців - ще й яблук, познайомили їх з деякими городніми культурами та лікарськими рослинами, винайшли пасічництво, шампанське, пиво з хмелю, започаткували європейське шовківництво тощо.

Дайте відповіді на запитання

4.Боротьба з єриссю

Учитель. Церква збагачувалася,  вище католицьке духовенство купа­лося в розкоші,  тоді як мирян вони закликали жити у бідності та праведності. Не тільки серед мирян, але й у деяких представників духовенства це викликало невдоволення. Вони почали відкрито виступати з осудом збагачення церкви. Цей рух проти церкви в Європі дістав назву єресі.

Самостійна робота з текстом підручника (§7 стор.81-83)та  складання таблиці «Єритичні рухи в Європі» за схемою:

ІV. Закріплення знань учнів

Метод «історичне фехтування».

Учні складають 4 питання за матеріалом уроку, а потім ставлять їх одне одному.

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

Опрацювати §6,7 (4 пункт).

Скласти речення зі словами: церква, кардинали, конклав.