Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Опубліковано Редактор чт, 06/05/2014 - 09:51
Яцко Ірина Миколаївна, учитель історії Кегичівського ліцею, Кегичівської районної ради, спеціаліст вищої категорії, старший учитель
Мета: з’ясувати роль християнської церкви в середньовічному суспільстві; установити зв'язок між церквою та державною владою; охарактеризувати католицькі чернечі ордени та їх вплив на суспільне життя; розвивати вміння досліджувати суспільні явища та події; формувати навички мовленнєвих компетентностей.
Обладнання: карта світу, Європи, картки з текстами, історичні атласи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами лабораторно-практичної роботи.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Опитування за допомогою методу «мікрофон».
-Коли і де виникло християнство?
-Яким спочатку було ставлення в Римській імперії до християнства?
-Де розв’язувалися головні питання церковного життя?
-Яка книга була головною для християн?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.Християнська церква в ранньому Середньовіччі.
Учитель: З'явившись у Римській імперії, християнство пережило її загибель та перетворилося на фундамент середньовічної європейської цивілізації. Єдине, що об'єднувало ворогуючі між собою держави на території Європи, — це приналежність до християнської церкви. Ще одним об’єднуючим фактором була мова церкви – в усіх країнах вона була однаковою — латина, на основі якої почала формуватися-нова середньовічна культура.
Учитель звертає увагу учнів на той факт, що у 1054 р. єдина християнська церква розкололася на католицьку й православну, між якими розпочалася 6оротьба за поширення свого впливу на віруючих.
Учитель пропонує учням прочитати текст підручника §6 стор. 70-72 та виділити позитивні й негативні сторони впливу церкви на суспільство.
Робота з історичною картою
Учитель пропонує розглянути карту історичного атласу «Християнська церква в Європі у VI – XV ст.» і дати відповіді на питання:
1) Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного розколу повторюють кордони Східної та Західної Римської імперії?
2) Назвіть народи, які сповідували католицтво.
3) Назвіть народи, які прийняли православ’я.
Учитель: На території Центральної та Західної Європи поширився католицизм. Церковні обряди в католицькій та православній церкві виконувало духовенство. Воно поділялося на біле та чорне. До білого духовенства належали священики, що відправляли богослужіння та жили в миру, серед людей. Чорне духовенства становили ченці — священики, що усамітнювалися від світського життя_в монастирях. Церква, як і суспільство, мала свою ієрархію, передбачаючи підпорядкування нижчих_священиків вищім.
Практична робота
Тема: Християнізація Європи
Мета: прослідкувати даний процес, визначивши його основні напрямки
(учні можуть користуватися текстом підручника §6 стор. 72-73)
2. Зростання могутності католицької церкви. Піднесення панства.
Учитель: У X—XI ст. у католицькій церкві виник рух за посилення влади папи та проти зловживань серед духовенства. Ініціатором руху виступив монастир у Клюні ( знайдіть це містечко на карті атласу «Християнська церква в Європі в VI—XV ст.»).
Один із лідерів клюнійського руху Григорій VII був обраний папою.
У цей час була проведена реформа, згідно з якою папу відтепер мали обирати лише кардинали без втручання імператорів чи інших світських государів. Для цього зібрання кардиналів замикали в залі, доки не закінчаться вибори нового папи. Відтоді зібрання кардиналів з обрання папи почали називати конклавом (у перекладі з латинської — «під ключ»). Якщо через три дні кардинали не доходили згоди, їхнє харчування обмежували, а ще через п’ять днів, щоб прискорити вибори, переводили на хліб і воду.
Церква проголошувалася вищою за світську владу. Правом церкви було прощати гріхи всім бажаючим — треба було лише придбати грамоту про відпущення гріхів – індульгенцію. Папська влада проголошувалася вищою за владу королів та імператорів.
Григорій VII заборонив білому духовенству одружуватися, щоб турботи про сім’ю не відволікали його від церковних обов’язків. А головне – він стверджував, що всі світські правителі мусять підкорятися папам і складати їм васальну присягу. Коли Григорій VII скасував право світської влади призначати єпископів, імператор Генріх IV оголосив у відповідь, що позбавляє папу сану. Свій лист до папи він закінчив зухвалими словами: «Ми, Генріх IV, король Божою милістю, з усіма нашими єпископами говоримо тобі: геть звідси!» Тоді папа відлучив Генріха від церкви (заборонив здійснювати церковні таїнства - причастя, покаяння та інші), а всіх його підданих звільнив від присяги на вірність правителю.
Негайно проти Генріха піднялося повстання, виникла реальна загроза втрати трону. І відбулося неймовірне: Генріх вирушив на поклін до папи. З великими труднощами йому вдалося подолати зимові Альпи і досягти неприступного італійського замку Каносса, де перебував Григорій VII. Тільки ціною нечуваних принижень Генріх IV вимолив у папи прощення. З тих пір вислів «ходіння в Каноссу» означає повну поразку і необхідність виконувати найпринизливіші вимоги.
Лабораторна робота
Робота з історичним документом (стор.74 підручник)
Завдання до тексту: доведіть, що Папа Римський дістав вищу владу.
Учитель: Найбільшої могутності влада папи досягла за Інокентія III, який проголосив папу намісником Бога на землі.
Посилення могутності церкви супроводжувалося зростанням церковного багатства.
Використовуючи метод «Мозкового штурму», учитель пропонує дати відповідь на запитання: якими були джерела збагачення католицької церкви?
Орієнтовні відповіді учнів фіксуються на дошці та у зошиті.
1)Доходи від володіння землею і селянами.
2)Продаж індульгенцій.
3)Платня за церковні обряди.
4)Церковна десятина.
5) Продаж церковних посад.
3.Чернечі ордени.
Слово надається учням, що підготували повідомлення про чернечі ордени.
(§6 стор. 74-75)
Учитель: Таким чином, вагому підтримку папській політиці надавало чернецтво.
Робота в групах з історичними картками. Текст на карці.
Прочитайте текст. Виконайте завдання .
Чернечі ордени
У X - XV ст. у католицькій церкві утворилося кілька десятків нових чернечих спілок - орденів. Вони були різними. Духовно-рицарські ордени - госпітальєри (іоанніти), тамплієри, тевтонці - мали на меті допомагати хворим та немічним, надавати їм духовну підтримку та захищати в разі потреби силою зброї. Якщо монахи інших орденів проводили життя в молитвах і праці, то члени духовно-рицарських орденів воювали. Серед інших католицьких чернечих орденів найвпливовішими в Європі були бенедиктинці, бернардинці, францисканці, домініканці. Статут бенедиктинського ордену вимагав від монахів, щоб вони проводили своє життя в молитвах, послуху та фізичній праці. Бенедиктинці були взірцем працьовитості для інших орденів, хоча далеко не всі йому слідували. Загалом же монастирі сприяли господарському пожвавленню в середньовічній Європі. Саме монахи заклали виноградники в Бургундії (Франція) та в долині Рейну (Німеччина), привчили європейців до споживання персиків, абрикосів, груш, слив, калини, аґрусу, горіхів, а англійців - ще й яблук, познайомили їх з деякими городніми культурами та лікарськими рослинами, винайшли пасічництво, шампанське, пиво з хмелю, започаткували європейське шовківництво тощо.
Дайте відповіді на запитання
Запитання |
Так чи ні |
Усі католицькі чернецькі ордени займалися господарською діяльністю. |
|
Монастирі гальмували розвиток господарства в Європі. |
|
Ченці духовно-рицарських орденів не займалися господарською діяльністю. |
|
Госпітальєри привчили європейців до споживання персиків, абрикосів. |
|
Статут ордену бенедиктинців вимагав від монахів, щоб вони проводили своє життя в молитвах, послуху та фізичній праці. |
|
Саме монахи заклали виноградники в Бургундії (Франція) та в долині Рейну (Німеччина). |
|
4.Боротьба з єриссю
Учитель. Церква збагачувалася, вище католицьке духовенство купалося в розкоші, тоді як мирян вони закликали жити у бідності та праведності. Не тільки серед мирян, але й у деяких представників духовенства це викликало невдоволення. Вони почали відкрито виступати з осудом збагачення церкви. Цей рух проти церкви в Європі дістав назву єресі.
Самостійна робота з текстом підручника (§7 стор.81-83)та складання таблиці «Єритичні рухи в Європі» за схемою:
Назва |
Походження назви руху |
Погляди учасників руху |
|
|
|
ІV. Закріплення знань учнів
Метод «історичне фехтування».
Учні складають 4 питання за матеріалом уроку, а потім ставлять їх одне одному.
V. Оцінювання знань учнів
VI. Домашнє завдання
Опрацювати §6,7 (4 пункт).
Скласти речення зі словами: церква, кардинали, конклав.
До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.
Правила сайту:
Освітній портал "Академія": новини освіти, база даних ВНЗ, онлайн-курси для підготовки до ЗНО, база репетиторів, бібліотека підручників, зразки творів медалістів.
Theme Originally Created by Devsaran