Конспект уроку на тему: «Законодавчий та бюджетний процеси в Україні»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Мета: пояснити зміст і значення кожного з етапів законодавчого процесу; формувати в учнів повагу до парламентаризму як одного з основних принципів сучасної демократичної держави.

Тил уроку: урок-лекція.

Основні терміни і поняття: законодавча ініціатива, бюджет, грошово-кредитна політика.

Законодавча ініціатива – право внесення певними особами та державними органами у представницький орган певних законопроектів.

Бюджет – виражений у грошових сумах кошторис майбутніх доходів і видатків, який складається щороку.

Грошово-кредитна політика – це політика, головна мета якої – здійснювати регулювання кредитів, ставок банківського проценту і грошової маси.

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Урок слід почати з короткого опитування домашнього завдання «Верховна Рада України».

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

План лекції

1. Законодавчий процес.

2. Бюджетний процес.

III. СПРИЙМАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Законодавчий процес

Учитель, Законодавча процедура складається з кількох стадій. Це:

- вияв законодавчої ініціативи,

- обговорення законопроекту,

- прийняття закону,

- його підписання й оприлюднення.

Кожна з таких основних стадій поділяється, у свою чергу, на окремі етапи, стадії, серед яких розрізняють:

а) щодо першої стадії: розробку проектів законів; внесення і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок (документи законодавчої ініціативи); розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок у комітетах Верховної Ради, тимчасових спеціальних комісіях;

б) щодо другої і третьої стадій законодавчого процесу (розгляд законопроектів та прийняття законів) розрізняють розгляд законопроектів у трьох читаннях тощо. Заключна стадія законодавчого процесу включає процедуру підписання законів, опублікування, введення їх у дію тощо.

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить:

- Президентові України,

- народним депутатам України,

- Кабінету Міністрів України,

- Національному банку України (ст. 93 Конституції України).

Кожен із суб'єктів законодавчої ініціативи встановлює для себе певний порядок роботи із законопроектами та законодавчими пропозиціями, які вносяться ним у порядку законодавчої ініціативи до Верховної; Ради України. Законопроекти та інші документи, законодавчої ініціативи Президента України готують радники та наукові консультанти Президента України, а також відповідні, структурні підрозділи Адміністрації Президента України за дорученням Глави Адміністрації Президента України або за їх власною ініціативою.

Проекти законів України, що вносяться до Верховної Ради Кабінетом Міністрів у порядку законодавчої ініціативи, розробляються центральними органами виконавчої влади відповідно до глав 6.1 і 6.2 Регламенту Верховної Ради України, інших актів законодавства з цих питань, подаються та готуються для розгляду Кабінетом Міністрів у порядку, передбаченому розділом VI Регламенту.

Законодавча пропозиція чи законопроект після попереднього розгляду у відповідних комітетах з їх висновками передаються Президією Верховної Ради на розгляд Верховної Ради для прийняття рішення щодо: включення їх до порядку денного сесії.

Розгляд і прийняття законопроекту Верховною Радою включає:

- обговорення і схвалення основних положень в основному (перше читання);

- обговорення і схвалення постатейно (друге читання);

- обговорення і схвалення в цілому (третє читання).

Кількість повторних читань законопроекту не обмежується.

Тексти законів та інших законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою, оформляються Секретаріатом Верховної Ради і в п'ятиденний термін підписуються Головою Верховної Ради України, після чого закони передаються на підпис Президенту України.

Згідно зі ст. 94 Конституції України,; закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.

Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду (ч. 2 ст. 94 Конституції України). У такий спосіб Президент України реалізує право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів, надане йому згідно з п. 30 ч. 1 ст. 106 Конституції України.

У разі, якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений ч. 3 ст. 94 Конституції України).

Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш ніж двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів (ч: 4 ст. 94 Конституції України).

Рішенням Конституційного Суду країни від 07.07.98 р. № И-рп/98, положенням ст. 94 Конституції було дано офіційне тлумачення, згідно і яким:

- перебіг п'ятнадцятиденного строку, передбаченого частиною другою ст. 94 Конституції України, а також десятиденного строку, передбаченого частиною четвертою ст. 94 Конституції України, треба обчислювати в календарних днях;

- строки підписання та офіційного оприлюднення Президентом України законів України, визначені частинами третьою та четвертою ст. 94 Конституції України, починаються з наступного дня після їх отримання Президентом України. Якщо закінчення п'ятнадцятиденного строку, передбаченого частиною другою ст. 94 Конституції України, а також десятиденного строку, передбаченого частиною четвертою ст. 94 Конституції України, припадає на вихідний або святковий день, то днем закінчення цього строку є наступний робочий день;

- встановлена в частині четвертій ст. 94 Конституції України вимога щодо повторного прийняття закону Верховною Радою України не менш ніж двома третинами від її конституційного складу поширюється лише на закони, пропозиції Президента України до яких повністю або частково відхилені. Ця вимога стосується прийняття закону в цілому.

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (ч. 5 ст. 94 Конституції України).

Згідно із ст. 6.10.3 Регламенту Верховної Ради, підписані Президентом закони публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», а також у газеті «Голос України», і таке опублікування є офіційним.

Однак, як уже зазначалося, частиною 2 ст. 94 Конституції України обов'язок офіційного оприлюднення законів покладений на Президента України.

Указом Президента України від 10.06.1997 р. № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» встановлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями є:

- «Офіційний вісник України»;

- «Відомості Верховної Ради України»;

- газета «Урядовий кур'єр».

Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно оприлюднені через телебачення і радіо.

2. Бюджетний процес

Бюджетний процес складається з етапів, що визначені у бюджетному кодексі України (2001р.).:

Ст. 19. Стадії бюджетного процесу

1. Стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону, про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

2. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджет них коштів.

Ст. 20. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження

1. Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями.

2. Бюджетними повноваженнями визнаються права та обов'язки учасників бюджетних правовідносин.

Ст. 21. Розпорядники бюджетних коштів

1. Для виконання, програм та заходів, які здійснюються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом  наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

2. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

3. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Ст. 26. Лудиш та фінансовий контроль

1. Внутрішній фінансовий контроль, який здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу, повинен забезпечувати:

1) постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю;

2) оцінку діяльності на відповідність результатів встановленим завданням та планам;

3) інформування безпосередньо керівника бюджетної установи про результати кожної перевірки (оцінки, розслідування, вивчення чи ревізії), проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

2. Керівник бюджетної установи відповідає за організацію ефективної системи внутрішнього контролю за фінансовою та господарською діяльністю цієї установи з урахуванням:

1) положень цього Кодексу та інших нормативно-правових актів;

2) вимог цілеспрямованого, ефективного та економного управління функціями кожного структурного підрозділу, правильного розмежування функціональних обов'язків;

3) правил бухгалтерського обліку та контролю щодо активів, пасивів, доходів та видатків бюджетної установи;

4) забезпечення відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю.

3. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за організацію і стан внутрішнього фінансового контролю та аудиту як у своїх закладах, так і в підвідомчих бюджетних установах.

4. Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюються Рахунковою палатою – в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України – відповідно до його повноважень, визначених законом.

Ст. 27. Порядок подання та розгляду законопроектів, які впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів

1. Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом семи днів подається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для проведення експертизи щодо його впливу на доходну та/або видаткову частину бюджетів та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді.

2. Протягом двох тижнів, якщо Верховною Радою України не визначено інший термін, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету забезпечує підготовку експертного висновку щодо впливу відповідного законопроекту на доходну та/або видаткову частину бюджетів. До проектів законів, набрання чинності якими в поточному чи наступному бюджетних періодах призведе до збільшення видатків або скорочення доходів бюджету, суб'єктом законодавчої ініціативи додаються пропозиції про видатки, які належить скоротити, та/або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків. Жодна з таких змін не повинна призвести до збільшення державного боргу і державних гарантій, розмір яких встановлений законом про Державний бюджет України. При цьому:

1) законопроекти, які, згідно з експертним висновком та рішенням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, не впливають на доходну та/або видаткову частину бюджетів, вносяться до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України для їх розгляду у загальному порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України:

2) законопроекти, які, згідно з експертним висновком та відповідним рішенням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів, протягом трьох днів передаються Міністерству фінансів України для експертного висновку щодо визначення вартісної величини впливу законопроектів на доходну чи видаткову частину бюджетів та для пропозицій щодо доцільності їх прийняття, можливості та терміну набрання ними чинності. Міністерство фінансів України у двотижневий термін готує експертний висновок та пропозиції до законопроектів і передає Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для підготовки висновків щодо доцільності їх прийняття Верховною Радою України і термінів набрання ними чинності.

3. Закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що йде за плановим.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Для кращого закріплення учнями окремих положень теми можна запропонувати їм розв'язати юридичну задачу:

4 червня Голова ВРУ підписав прийнятий парламентом закон. Цього ж дня даний закон передали на підпис Президентові України. Президент повернув закон із власними пропозиціями для повторного розгляду за три дні до закінчення строку, передбаченого Конституцією України. Наступного дня Верховна Рада під час повторного розгляду прийняла закон. Того ж дня закон передано Президенту України на підпис. Визначте число і місяць, не пізніше яких Президент повинен підписати прийнятий закон.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати конспект.

Смагіна Т. М., вчитель ЗОШ № 19, м. Коростень, методист Житомирського О/ЛІТО

Смагіна Т. М. Органи державної влади в Україні [Текст] : Розробки уроків до теми / Т. М. Смагіна // Історія та правознавство. – 2005. – № 29. – С. 24-28.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович