Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Опубліковано Редактор чт, 06/05/2014 - 09:51
Мета:
• зацікавити шестикласників творчістю волинського поета, прозаїка, критика В. Слапчука;
• розкрити неповторний світ дитинства в повісті «Бджолиний Бог і Бджоленятко»;
• дати характеристику головних героїв;
• розвивати:
уяву;
образне мислення;
уміння узагальнювати, робити висновки, вирішувати проблемні ситуації;
виховувати повагу до праці.
Учні повинні знати:
• короткі відомості про письменника;
• зміст повісті «Бджолиний Бог і Бджоленятко»;
• значення понять повість, алегорія;
• особливості виразного читання прозових творів.
Учні повинні вміти:
• визначати жанр твору, розкривати алегоричність його назви;
• характеризувати головних героїв твору, спираючись на ключові фрази;
• формулювати власні висновки про твір і його ідеї;
• виразно читати та коментувати найцікавіші епізоди твору.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма уроку: віртуальна подорож з використанням мультимедійного комплексу.
Обладнання: виставка книг для дітей В. Слапчука; атрибути до інсценівки: вулик, шапка пасічника, бляшанка для обкурювання бджіл; горня з цукерками «Шалена бджілка»; мультимедійні презентації.
ХІД УРОКУ
МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
• З'ясування емоційної готовності до уроку.
• Створення позитивного настрою.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Учитель. Наш урок особливий тим, що це урок літератури рідного краю. Ви уже мали нагоду ознайомитись з творчістю багатьох митців, що представляють різні регіони України. А кого з наших волинських письменників можете назвати? Якими творами вони вам запам'ятались?
III. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
— Сьогодні я хочу доповнити цей ряд митців-волинян ім'ям, яке ми вимовляємо з особливим теплом і повагою, бо йдеться про волинського поета, прозаїка, критика — Василя Дмитровича Слапчука. Герої його твору «Бджолиний Бог і Бджоленятко» поведуть нас сьогодні дивовижною стежкою дитинства.
То хто ж він, Бджолиний Бог і хто його маленьке Бджоленятко? Дізнатися про це допоможе інсценівка цього твору.
До уваги дітей пропонуємо інсценівку за твором В. Слапчука «Бджолиний Бог і Бджоленятко».
Інсценівка
Дійові особи:
• Дідусь
• Миколка, 5-річний хлопчик, його онук.
Посеред класу стоїть вулик, біля нього ходить дідусь у костюмі пасічника і обкурює бджіл. До нього наближається онук, за щокою у якого солодко хрумкає цукерка.
Миколка. Діду! Діду! Дідусь. Не йди сюди, бо бджоли покусають.
Миколка. А вас не покусають?
Дідусь. Не покусають.
Миколка. А чого вас не покусають?
Дідусь. Бо я — їхній бог.
Миколка. Хіба ж ви живете в церкві?
Дідусь. То людський Бог живе в церкві, а я — бджолиний бог.
Миколка. А як же ж вони вас упізнають у цьому мішку?
Дідусь. По мішку й упізнають.
Миколка. А я? Якщо я вдягну мішка, то бджоли подумають, що я їхній бог?
Дідусь. Вони подумають, що це якийсь малий у мішку.
Миколка. А як я виросту, то буду богом?
Дідусь. Може, й будеш. Життя покаже, хто кому голова колгоспу.
Миколка. Дідусю, а на бога треба вчитися?
Дідусь. Аякже.
Миколка. Де? У школі?
Дідусь. І в школі теж.
Миколка. А ще де?
Дідусь. Всюди.
Миколка. І в кукурудзі?
Дідусь. Що за фантазії? Не знаю, чого доброго можна навчитися в кукурудзі. Біжи, грайся.
Дідусь відпихає рукою малого, щоби не заважав. Ступивши кілька кроків, передумує йти з «пасіки».
Миколка. Нє-е-е. Хочу подивитися, як ви димом дмухаєте. Нащо ви на них димите? Хочете, щоб вони померли?
Дідусь. Щоб не кусалися. Коли бджоли чують дим, то думають: якщо є дим, то є й вогонь, а вогонь — це небезпека, отже, треба рятуватися. Щоб вижити, потрібно запастися харчем-медом, бджоли швиденько набирають його повен зобик, а коли у них зобик забитий медом, вони не можуть вигнутися так, щоб ужалити.
Миколка. А який зобик?
Дідусь. Ти цукерку зараз де тримаєш? А якби був бджолою, то тримав би у зобику.
Миколка. Зобик — це бджолиний рот?
Дідусь. Можна й так сказати, тільки він у бджоли не в голові, а в животі.
Миколка. А чого бж-бжджоли кусаються?
Дідусь. Затям собі, сину, — де мед, там і жало.
Діти-актори вклоняються глядачам і йдуть
Учитель. А як ви розумієте останню репліку дідуся?
Мед — це життя, у якому завжди є місце для певних випробувань, ускладнень, труднощів, які своєрідним жалом.
Цей вислів адресований нам, читачам, від людини, яка добре знає ціну солодкому медові під назвою «життя».
На екрані — фотографії письменника.
— Подивіться на ці фото. Чи є між ними щось спільне? Ці фото В. Слапчука зроблені в різний час його життя. Серйозний, замислений, стомлений погляд. Він не любить розповідати про своє життя багато, але якщо доводиться, то робить це з усмішкою.
— Гляньте на карту Волині. Знайдіть на ній Горохівський район.
— Саме тут, у селі Новий Зборишів і народився 1961 року В. Д. Слапчук. Ось як він сам згадує про це:
«Сніг трохи йшов, трохи падав. Народ сидів по домівках, грівся біля печі і рахував дні: до Нового року лишалося тиждень і два тижні — до Різдва. Куті того Різдва мені ще не довелося покуштувати. Ніхто в селі не лишався осторонь від виховання майбутнього письменника. Позаяк переважали методи непедагогічні, то й успіхи не забарилися. Усім колгоспом вивели мене на велику дорогу, і аби йшов у люди. Подалі від села. Звідси, з рідного села, мама провела мене до війська. Розлучався з селом і мамою легко, усмішкою витирав мамині сльози. Залишав домівку лише на строк служби, а виявилося, що назавжди. Більше я не переступив порога рідної хати».
Сподіваюсь, вам доводилось чути вислів «воїн-афганець». Доля тих, кому випала «честь» побувати в Афганістані, дуже сумна: небагатьом вдалося повернутись здоровими і неушкодженими, багатьом не довелось повернутися зовсім. А Василь Слапчук повернувся, але на все життя прикутим до інвалідного візка.
Йому вистачило мужності не зневіритись, не впасти у розпач, а навпаки, подивитись на життя під іншим кутом зору: «Де мед, там і жало». Запам'ятайте його таким.
— Перенесіть у свої зошити інформацію про поета, яку вважаєте важливою і хотіли б запам'ятати.
— Про себе Василь Слапчук говорить так: «Мені завжди хотілося писати для дітей, я роблю це із задоволенням, але так складається, що доводиться займатися «дорослими» справами, а дитячі історійки щоразу відкладаються на пізніше. Я почуваюся боржником перед своїм старшим сином Іваном, він виріс, а оповідки, які я вигадав для нього, окрім однієї (про дідуся), так і не зафіксовані на папері. Сподіваюся, мій молодший син Дмитрик буде мені спонукою для відпрацювання давніх боргів і надихатиме на нові задуми та їх реалізацію. А решта залежить від видавців і читацької аудиторії»
Для дітей письменник створив такі книги:
1. Гарний настрій. — К., 1991.
2. Йшов їжак бережком. — Дубно, 1992.
3. Зелений ведмедик. — Львів, 1993.
4. Миколаєва ніч. — Луцьк, 2004.
5. Окраєць хліба. — Луцьк, 2005.
6. Риба під парасолем. — К., 2005.
7. Бджолиний Бог і Бджоленятко. — Луцьк, 2009.
Епіграфом до свого твору Василь Дмитрович взяв слова сучасного турецького письменника Орхана Памука: «У щасливі миттєвості, яких було так багато в моєму дитинстві, я відчував щасливим не «себе», а весь світ — добрий, прекрасний, сонячний».
— Отже, шановні читачі, чи сподобались вам герої твору?
— Визначте жанр цього твору. Свою думку доведіть.
— Враженнями про кого ви хочете поділитися найперше?
Якщо діти захочуть поговорити спершу про Миколку, то хід бесіди можна вибудувати за такими запитаннями:
• Де, у якій сім'ї жив Миколка?
• Що каже про хлопчика мама? («Розумний у неї син...»)
• Що думає про Миколку дідусь? («Чому вони знають більше від нас?»)
Завдання
• Серед запропонованих характеристик записати в зошити ті, які відповідають вдачі Миколки. Свою думку довести цитатами з тексту. Характеристики Миколки: життєрадісний, бешкетник, невихований, мрійник, зухвалий, вигадник, жорстокий, добрий, жадібний, з почуттям гумору, безвідповідальний, допитливий, живе в гармонії з природою.
• Як характеризує Миколку ситуація, де він питав у мами, коли ж у нього крила виростуть, як у того дядька, що допомагав йому, коли він у Сусів льох провалився?
Робота з текстом
• На кого Миколка так хоче бути схожим і чому! І (На дідуся) )
• Ким був дідусь для Миколки? (Найбеззаперечнішим авторитетом у всьому.)
— Діду, а ви справжній дід?
Дід трохи здивований такою постановкою питання.
— Щонайсправжнісінький,— каже твердо. Він і справді не схожий на діда, йому ледь за п'ятдесят, він моложавий і підтягнутий, як відставний військовий офіцер (війну дід пройшов рядовим бійцем), рухи його тіла легкі й точні. Хлопчикового діда навіть дядьком ніхто не кличе, оскільки він — особа офіційна: головний зоотехнік. Позаочі його й звуть усі зоотехніком. Або за прізвищем — Корнелюком. А при спілкуванні - Павловичем».
• Малий його любив чи боявся? (Дуже любив, в усьому хотів догодити: «дідусь до війни не курив і я не буду курити до війни».)
• А ким був дідусь для бджіл? (На питання малого, чого його не кусають бджоли, відповідав: «Бо я — їхній бог»; «Він поводиться і розмовляє так, як і належить богові».)
• Поясніть ситуацію: «Дід усміхається. Коли він затримує свій погляд на внукові, його душа відпочиває. Зазвичай мовчазний, із малим він розбалакується, знаходячи з ним спільну мову. Навіть той, хто знає його багато років, був би вельми подивований, підслухавши їхні розмови».
• Звідки така серйозність по відношенню до внука? (« — Ти вроджений пасічник, — каже дід».)
• А хто ж може бути пасічником? (Прогнозована відповідь дітей, віднайдена на сторінках повісті: «Пасічник не той, хто любить мед, а той, хто не боїться жала».)
Учнівська презентація «Що ми знаємо про бджіл?»
Перегляд-аналіз навчального проекту «Чи легко бути «бджолиним» богом»? (Додаток) Закінчіть речення:
Миколка, коли виросте, мріє стати... Якими якостями повинен володіти Миколка, щоб стати «бджолиним богом»? (Взірцем чистоти, порядку, бережливості, надзвичайної працездатності, гармонії у стосунках з оточуючими і з природою...)
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Як ви розумієте назву твору? Який художній засіб покладено в основу заголовка повісті?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Написати твір-мініатюру «Якою людиною виросте Миколка?»
ДОДАТОК
Назва проекту |
Чи легко бути «Бджолиним богом»? |
Основні питання |
|
Ключове питання: |
Якими якостями треба володіти, щоб стати богом для бджіл — високоорганізованої, надзвичайно мудрої спільноти комах? |
Тематичні питання |
• 3 чим асоціюється слово «мед»? • Де живуть бджоли? • Що люблять ці комахи? Чого не люблять? • Чи кожна людина може бути пасічником ? • Як організувати своє життя, щоб з маленького бджоленятка не виріс трутень? |
Стислий опис проекту |
|
Проект із української літератури для учнів 6 класу за книгою В. Слапчука «Бджолиний Бог і Бджоленятко» |
У ході проекту учні розвиватимуть творчу уяву, фантазію, асоціативне мислення; навчатимуться спостерігати за природними об'єктами, описувати власні враження. Важливим є вміння працювати в команді й враховувати думки інших у розв'язанні поставлених завдань |
Учні на уроках та в позаурочний час спробують допомогти головному героєві повісті Василя Слапчука Миколді подружитися з бджолами на пасіці його дідуся. Для цього учні будуть досліджувати особливості професії пасічника, дізнаються, що бджоли не лише вміють збирати мед, але й є високоорганізованою спільнотою комах. Під час роботи учні застосують знання з української мови та літератури, природознавства, трудового навчання, математики, інформатики |
Кондратюк Л.М. Повість В. Д. Слапчука «Бджолиний бог і Бджоленятко». 6 клас. .//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. – №5.– С.25-29.
Л. М. Кондратюк, учитель української мови та літератури, Жидичинська ЗОШ І-ІІІ ст., Ківерцівський р-н, Волинська обл.
До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.
Правила сайту:
Освітній портал "Академія": новини освіти, база даних ВНЗ, онлайн-курси для підготовки до ЗНО, база репетиторів, бібліотека підручників, зразки творів медалістів.
Theme Originally Created by Devsaran