Конспект уроку на тему: «Повість В. Д. Слапчука «Бджолиний бог і Бджоленятко». Урок літератури рідного краю.

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

 

Мета:

•        зацікавити шестикласників творчістю волинського поета, прозаїка, критика В. Слапчука;

•        розкрити неповторний світ дитинства в повісті «Бджолиний Бог і Бджоленятко»;

•        дати характеристику головних героїв;

•        розвивати:

уяву;

образне мислення;

уміння узагальнювати, робити висновки, вирішувати проблемні ситуації;

виховувати повагу до праці.

Учні повинні знати:

•        короткі відомості про письменника;

•        зміст повісті «Бджолиний Бог і Бджоленятко»;

•        значення понять повість, алегорія;

•        особливості виразного читання прозових творів.

Учні повинні вміти:

•        визначати жанр твору, розкривати алегоричність його назви;

•        характеризувати головних героїв твору, спираючись на ключові фрази;

•        формулювати власні висновки про твір і його ідеї;

•        виразно читати та коментувати найцікавіші епізоди твору.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: віртуальна подорож з використанням мультимедійного комплексу.

Обладнання: виставка книг для дітей В. Слапчука; атрибути до інсценівки: вулик, шапка пасічника, бляшанка для обкурювання бджіл; горня з цукерками «Шалена бджілка»; мультимедійні презентації.

ХІД УРОКУ

МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

•        З'ясування емоційної готовності до уроку.

•        Створення позитивного настрою.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Учитель. Наш урок особливий тим, що це урок літератури рідного краю. Ви уже мали нагоду ознайомитись з творчістю багатьох митців, що представляють різні регіони України. А кого з наших волинських письменників можете назвати? Якими творами вони вам запам'ятались?

III. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

— Сьогодні я хочу доповнити цей ряд митців-волинян ім'ям, яке ми вимовляємо з особливим теплом і повагою, бо йдеться про волинського поета, прозаїка, критика — Василя Дмитровича Слапчука. Герої його твору «Бджолиний Бог і Бджоленятко» поведуть нас сьогодні дивовижною стежкою дитинства.

То хто ж він, Бджолиний Бог і хто його маленьке Бджоленятко? Дізнатися про це допоможе інсценівка цього твору.

До уваги дітей пропонуємо інсценівку за твором В. Слапчука «Бджолиний Бог і Бджоленятко».

Інсценівка

Дійові особи:

•        Дідусь

•        Миколка, 5-річний хлопчик, його онук.

Посеред класу стоїть вулик, біля нього ходить дідусь у костюмі пасічника і обкурює бджіл. До нього наближається онук, за щокою у якого солодко хрумкає цукерка.

Миколка. Діду! Діду! Дідусь. Не йди сюди, бо бджоли покусають.

Миколка. А вас не покусають?

Дідусь. Не покусають.

Миколка. А чого вас не покусають?

Дідусь. Бо я — їхній бог.

Миколка. Хіба ж ви живете в церкві?

Дідусь. То людський Бог живе в церкві, а я — бджолиний бог.

Миколка. А як же ж вони вас упізнають у цьому мішку?

Дідусь. По мішку й упізнають.

Миколка. А я? Якщо я вдягну мішка, то бджоли подумають, що я їхній бог?

Дідусь. Вони подумають, що це якийсь малий у мішку.

Миколка. А як я виросту, то буду богом?

Дідусь. Може, й будеш. Життя покаже, хто кому голова колгоспу.

Миколка. Дідусю, а на бога треба вчитися?

Дідусь. Аякже.

Миколка. Де? У школі?

Дідусь. І в школі теж.

Миколка. А ще де?

Дідусь. Всюди.

Миколка. І в кукурудзі?

Дідусь. Що за фантазії? Не знаю, чого доброго можна навчитися в кукурудзі. Біжи, грайся.

Дідусь відпихає рукою малого, щоби не заважав. Ступивши кілька кроків, передумує йти з «пасіки».

Миколка. Нє-е-е. Хочу подивитися, як ви димом дмухаєте. Нащо ви на них димите? Хочете, щоб вони померли?

Дідусь. Щоб не кусалися. Коли бджоли чують дим, то думають: якщо є дим, то є й вогонь, а вогонь — це небезпека, отже, треба рятуватися. Щоб вижити, потрібно запастися харчем-медом, бджоли швиденько набирають його повен зобик, а коли у них зобик забитий медом, вони не можуть вигнутися так, щоб ужалити.

Миколка. А який зобик?

Дідусь. Ти цукерку зараз де тримаєш? А якби був бджолою, то тримав би у зобику.

Миколка. Зобик — це бджолиний рот?

Дідусь. Можна й так сказати, тільки він у бджоли не в голові, а в животі.

Миколка. А чого бж-бжджоли кусаються?

Дідусь. Затям собі, сину, — де мед, там і жало.

Діти-актори вклоняються глядачам і йдуть

Учитель. А як ви розумієте останню репліку дідуся?

Мед — це життя, у якому завжди є місце для певних випробувань, ускладнень, труднощів, які своєрідним жалом.

Цей вислів адресований нам, читачам, від людини, яка добре знає ціну солодкому медові під назвою «життя».

На екрані — фотографії письменника.

—      Подивіться на ці фото. Чи є між ними щось спільне? Ці фото В. Слапчука зроблені в різний час його життя. Серйозний, замислений, стомлений погляд. Він не любить розповідати про своє життя багато, але якщо доводиться, то робить це з усмішкою.

—      Гляньте на карту Волині. Знайдіть на ній Горохівський район.

—      Саме тут, у селі Новий Зборишів і народився 1961 року В. Д. Слапчук. Ось як він сам згадує про це:

«Сніг трохи йшов, трохи падав. Народ сидів по домівках, грівся біля печі і рахував дні: до Нового року лишалося тиждень і два тижні — до Різдва. Куті того Різдва мені ще не довелося покуштувати. Ніхто в селі не лишався осторонь від виховання майбутнього письменника. Позаяк переважали методи непедагогічні, то й успіхи не забарилися. Усім колгоспом вивели мене на велику дорогу, і аби йшов у люди. Подалі від села. Звідси, з рідного села, мама провела мене до війська. Розлучався з селом і мамою легко, усмішкою витирав мамині сльози. Залишав домівку лише на строк служби, а виявилося, що назавжди. Більше я не переступив порога рідної хати».

Сподіваюсь, вам доводилось чути вислів «воїн-афганець». Доля тих, кому випала «честь» побувати в Афганістані, дуже сумна: небагатьом вдалося повернутись здоровими і неушкодженими, багатьом не довелось повернутися зовсім. А Василь Слапчук повернувся, але на все життя прикутим до інвалідного візка.

Йому вистачило мужності не зневіритись, не впасти у розпач, а навпаки, подивитись на життя під іншим кутом зору: «Де мед, там і жало». Запам'ятайте його таким.

—      Перенесіть у свої зошити інформацію про поета, яку вважаєте важливою і хотіли б запам'ятати.

—      Про себе Василь Слапчук говорить так: «Мені завжди хотілося писати для дітей, я роблю це із задоволенням, але так складається, що доводиться займатися «дорослими» справами, а дитячі історійки щоразу відкладаються на пізніше. Я почуваюся боржником перед своїм старшим сином Іваном, він виріс, а оповідки, які я вигадав для нього, окрім однієї (про дідуся), так і не зафіксовані на папері. Сподіваюся, мій молодший син Дмитрик буде мені спонукою для відпрацювання давніх боргів і надихатиме на нові задуми та їх реалізацію. А решта залежить від видавців і читацької аудиторії»

Для дітей письменник створив такі книги:

1.       Гарний настрій. — К., 1991.

2.       Йшов їжак бережком. — Дубно, 1992.

3.       Зелений ведмедик. — Львів, 1993.

4.       Миколаєва ніч. — Луцьк, 2004.

5.       Окраєць хліба. — Луцьк, 2005.

6.       Риба під парасолем. — К., 2005.

7.       Бджолиний Бог і Бджоленятко. — Луцьк, 2009.

Епіграфом до свого твору Василь Дмитрович взяв слова сучасного турецького письменника Орхана Памука: «У щасливі миттєвості, яких було так багато в моєму дитинстві, я відчував щасливим не «себе», а весь світ — добрий, прекрасний, сонячний».

—      Отже, шановні читачі, чи сподобались вам герої твору?

—      Визначте жанр цього твору. Свою думку доведіть.

—      Враженнями про кого ви хочете поділитися найперше?

Якщо діти захочуть поговорити спершу про Миколку, то хід бесіди можна вибудувати за такими запитаннями:

•        Де, у якій сім'ї жив Миколка?

•        Що каже про хлопчика мама? («Розумний у неї син...»)

•        Що думає про Миколку дідусь? («Чому вони знають більше від нас?»)

Завдання

•        Серед запропонованих характеристик записати в зошити ті, які відповідають вдачі Миколки. Свою думку довести цитатами з тексту. Характеристики Миколки: життєрадісний, бешкетник, невихований, мрійник, зухвалий, вигадник, жорстокий, добрий, жадібний, з почуттям гумору, безвідповідальний, допитливий, живе в гармонії з природою.

•        Як характеризує Миколку ситуація, де він питав у мами, коли ж у нього крила виростуть, як у того дядька, що допомагав йому, коли він у Сусів льох провалився?

Робота з текстом

•        На кого Миколка так хоче бути схожим і чому! І (На дідуся)      )

•        Ким був дідусь для Миколки? (Найбеззаперечнішим авторитетом у всьому.)

—      Діду, а ви справжній дід?

Дід трохи здивований такою постановкою питання.

—      Щонайсправжнісінький,— каже твердо. Він і справді не схожий на діда, йому ледь за п'ятдесят, він моложавий і підтягнутий, як відставний військовий офіцер (війну дід пройшов рядовим бійцем), рухи його тіла легкі й точні. Хлопчикового діда навіть дядьком ніхто не кличе, оскільки він — особа офіційна: головний зоотехнік. Позаочі його й звуть усі зоотехніком. Або за прізвищем — Корнелюком. А при спілкуванні - Павловичем».

•        Малий його любив чи боявся? (Дуже любив, в усьому хотів догодити: «дідусь до війни не курив і я не буду курити до війни».)

•        А ким був дідусь для бджіл? (На питання малого, чого його не кусають бджоли, відповідав: «Бо я — їхній бог»; «Він поводиться і розмовляє так, як і належить богові».)

•        Поясніть ситуацію: «Дід усміхається. Коли він затримує свій погляд на внукові, його душа відпочиває. Зазвичай мовчазний, із малим він розбалакується, знаходячи з ним спільну мову. Навіть той, хто знає його багато років, був би вельми подивований, підслухавши їхні розмови».

•        Звідки така серйозність по відношенню до внука? (« — Ти вроджений пасічник, — каже дід».)

•        А хто ж може бути пасічником? (Прогнозована відповідь дітей, віднайдена на сторінках повісті: «Пасічник не той, хто любить мед, а той, хто не боїться жала».)

Учнівська презентація «Що ми знаємо про бджіл?»

Перегляд-аналіз навчального проекту «Чи легко бути «бджолиним» богом»? (Додаток) Закінчіть речення:

Миколка, коли виросте, мріє стати... Якими якостями повинен володіти Миколка, щоб стати «бджолиним богом»? (Взірцем чистоти, порядку, бережливості, надзвичайної працездатності, гармонії у стосунках з оточуючими і з природою...)

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Як ви розумієте назву твору? Який художній засіб покладено в основу заголовка повісті?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Написати твір-мініатюру «Якою людиною виросте Миколка?»

ДОДАТОК

Назва проекту

Чи легко бути «Бджолиним богом»?

Основні питання

Ключове питання:

Якими якостями треба володіти, щоб стати богом для бджіл — високоорганізованої, надзвичайно мудрої спільноти комах?

Тематичні питання

•   3 чим асоціюється слово «мед»?

•   Де живуть бджоли?

•    Що люблять ці комахи? Чого не люблять?

•   Чи кожна людина може бути пасічником ?

•   Як організувати своє життя, щоб з маленького бджоленятка не виріс трутень?

Стислий опис проекту

Проект із української літератури для учнів 6 класу за книгою В. Слапчука «Бджолиний Бог і Бджоленятко»

У ході проекту учні розвиватимуть творчу уяву, фантазію, асоціативне мислення; навчатимуться спостерігати за природними об'єктами, описувати власні враження. Важливим є вміння працювати в команді й враховувати думки інших у розв'язанні поставлених завдань

Учні на уроках та в позаурочний час спробують допомогти головному героєві повісті Василя Слапчука Миколді подружитися з бджолами на пасіці його дідуся.

Для цього учні будуть досліджувати особливості професії пасічника, дізнаються, що бджоли не лише вміють збирати мед, але й є високоорганізованою спільнотою комах.

Під час роботи учні застосують знання з української мови та літератури, природознавства, трудового навчання, математики, інформатики

 

Кондратюк Л.М. Повість В. Д. Слапчука «Бджолиний бог і Бджоленятко». 6 клас. .//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. – №5.– С.25-29.

 

Л. М. Кондратюк, учитель української мови та літератури, Жидичинська ЗОШ І-ІІІ ст., Ківерцівський р-н, Волинська обл.

 

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -