Конспект уроку на тему: «Сімейне право»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Сімейне право – це галузь права, що регулує сімейно-шлюбні та прирівняні до них відносини. Підкреслимо, що основним джерелом сімейного права є Сімейний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 10 січня 2002 року. Названий нормативно-правовий акт визначає засади шлюбу; особисті немайнові та майнові права та обов’язки подружжя; підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав і обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів. Сімейний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2003 року. Отже, на нашому занятті ми почнемо розгляд основних положень сімейного права відповідно до нового Сімейного кодексу України.

Згідно із Сімейним кодексом України, первинним та основним осередком суспільства є сім’я.

Сім'я

Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина і чоловік з поважних причин (наприклад, через необхідність доглядати за батьками, дітьми) не проживають спільно.

Права члена сім’ї має одинока особа.

Створюється на підставі:

- шлюбу;

- кровного споріднення; ’

- усиновлення;

- на інших підставах, що не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

Дитина

- особа до досягнення нею повноліття (18 років);

- малолітня дитина – дитина додосягнення нею 14 років;.

- неповнолітня дитина – дитина у віці від 14 до 18 років.

- Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сімейні відносини регулюються:

- Сімейним кодексом України;

- іншими нормативно-правовими актами;

- за домовленістю між їх учасниками.

Шлюб – сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Запам’ятайте! Не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов’язків подружжя:

- проживання однією сім’єю без шлюбу;

- релігійний обряд шлюбу (крім випадків, коли цей обряд відбувся до створення або відновлення державних ОРАЦС).

Умови вступу до шлюбу:

- досягнення шлюбного віку;

- вільна згода жінки та чоловіка. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати тільки в одному шлюбі.

Шлюбний вік:

- для жінки встановлюється у 17 років;

- для чоловіка встановлюється у 18 років.

Запам’ятайте! За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, .що це відповідає її інтересам.

Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою:

- родичі прямої лінії споріднення;

- двоюрідні брат і сестра;

- усиновлювач та усиновлена ним дитина.

- рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра;

- тітка, дядько та племінник, племінниця.

Зверніть увагу!

- шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною можливий у разі скасування усиновлення;

- за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

Недійсність шлюбу.

Недотримання умов укладання шлюбу стає причиною його недійсності.

Недійсним є шлюб:

- зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;

- зареєстрований між родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;

- зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

ОРАЦС анулює запис про шлюб за заявою зацікавленної особи.

За рішенням суду недійсним визнається шлюб:

- якщо він був зареєстрований без вільної згоди чоловіка та жінки;

- фіктивний (укладений без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя).

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом зникли обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю.

За рішенням суду може бути визнаний недійсним шлюб:

- зареєстрований між усиновлювачем та усиновленим, якщо акт усиновлення не було скасовано;

- зареєстрований між двоюрідними братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

- зареєстрований з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, не безпечну для другогоз подружжя і (або) їхніх нащадків;

- зареєстрований з особою, що не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на щлюб.

Запам’ятайте! Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення прав і обов’язків подружжя.

Державна реєстрація шлюбу

- здійснюється на підставі заяви про реєстрацію шлюбу, що подається особисто чоловіком та жінкою до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану (ОРАДС) за їхнім вибором;

- особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повинні повідомити одна одну про стан свого здоров’я;

- шлюб реєструється через один місяць від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу;

- обов’язковою є присутність нареченої та нареченого в момент, реєстрації їхнього шлюбу.

Винятки

- за наявності поважних причин керівник ОРАЦС дозволяє реєстрацію шлюбу до проходження одного місяця від дня подання особами заяви;

- у випадках вагітності нареченої, народження нею дитини, а також, якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, – в день подання відповідної заяви;

- якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник ОРАДС може відкласти реєстрацію шлюбу (не більше ніж на 3 місяці).

Заручення

- Зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

- Заручини не створюють обов’язку вступу до шлюбу.

У випадку відмови зарученої особи від шлюбу:

- особа зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля (крім окремих випадків, наприклад, аморальна поведінка нареченого, нареченої стали підставою для відмови від шлюбу з ними);

- особа, яка одержала подарунок   у зв’язку з майбутнім шлюбом, зобов’язана повернути річ, якщо договір дарування за вимогою дарувальника був розірваний судом

При реєстрації шлюбу наречені мають право:

- обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя;

- надалі іменуватися дошлюбними прізвищами;

- приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої), крім випадків наявності у них дошлюбного . подвійного прізвища;

- за наявності подвійного прізвища змінити одну із частин свого прізвища на прізвище нареченого (нареченої);

- у разі розірвання шлюбу особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу має, право надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зверніть увагу! Якщо при реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до ОРАЦС заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.

Шлюбний договір

Шлюбний договір може бути укладено:

- особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (набуває чинності в день реєстрації шлюбу);

- подружжям (набуває чинності в день його нотаріального посвідчення).

- у шлюбному договорі встановлюється загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків;

- укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується

Зверніть увагу! У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

Зміст шлюбного договору

- регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки;

- можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.

Запам’ятайте!

- шлюбним договором не регулюються особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними і дітьми;

- шлюбний договір не може зменшувати прав дитини;

- шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Зміна умов шлюбного договору:

- за згодою подружжя (угода про зміну умов шлюбного договору нотаріально посвідчується. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається);

- за рішенням суду (на вимогу одного з подружжя в таких випадках: зміни умов вимагають інтереси одного з подружжя, інтереси дітей або непрацездатних повнолітніх дочки, сина).

Припинення дії шлюбного договору:

- у випадку відмови від .нього подружжя;

- у випадку його розірвання за рішенням суду на вимогу одного з подружжя;

- у випадку визнання його недійсним за рішенням суду.

Права та обов’язки подружжя

Особисті немайновї права та обов’язки подружжя

- Право на материнство (батьківство).

Зверніть увагу! Небажання чоловіка мати дитину (відмова дружини від народження дитини) або його нездатність до зачаття дитини (нездатність жінки до народження дитини) можуть бути причиною розірвання шлюбу.

- Право чоловіка та дружини на повагу своєї індивідуальності, фізичного та духовного розвитку, розподілу обов’язків та спільного вирішення питань життя сім’ї.

Зверніть увагу! Усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватись подружжям спільно на засадах рівності.

- Право дружини та чоловіка на особисту свободу

Зверніть увагу! Дружина та чоловік мають право на вибір місця свого проживання.

- Кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

- Обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю.

Майно подружжя

- Особиста приватна власність дружини, чоловіка.

- Спільна власність подружжя.

Особиста, приватна власність дружини, чоловіка:

- майно, набуте до шлюбу;

- майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

- майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, що належали їм особисто;

- речі індивідуального користування, зокрема, коштовності;

- премії, нагороди, одержані за особисті заслуги;

- кошти, одержані як відшкодування за втрату, пошкодження речі, що належала одному з подружжя; моральну шкоду;

- страхові суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням.

Запам’ятайте! Власник майна визначає режим володіння, користування, розпорядження майном з урахуванням інтересів сім’ї, насамперед дітей.

Спільна власність подружжя:

- майно, набуте подружжям за час шлюбу;

- дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Запам’ятайте! Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на правах спільної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Поділ майна, що є об’єктом права спільної власності подружжя

Поділ здійснюється:

- за домовленістю між подружжям;

- судом.

Запам’ятайте! Частки майна чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка при його розподілі може бути збільшена, якщо з нею (ним) проживають діти, непрацездатні повнолітні син, дочка за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати одне одного.

Право на утримання:

- має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може її надавати;

- має той із подружжя, хто проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без стороннього догляду за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання:

- якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу (або протягом І року після розірвання шлюбу) і потребує матеріальної допомоги за умови, що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу;

- якщо інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо особи колишнього чоловіка, колишньої дружини (навіть якщо особа стала інвалідом після проходження одного року від дня розірвання шлюбу);

- за умови спільного проживання у шлюбі не менш ніж 10 років і досягнення на момент розірвання шлюбу певного віку (до пенсійного віку залишається не більше ніж 5 років);

- після досягнення пенсійного віку;

- якщо один із подружжя з поважних причин (наприклад, ведення домашнього господарства, піклування про членів сім’ї) не мав можливості працювати, здобути освіту тощо;

- тоді, коли він є працездатним, але потребує матеріальної допомоги, і за умови, що другий член подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється:

- в разі поновлення працездатності;

- в разі реєстрації повторного шлюбу;

- за рішенням суду;

- за домовленістю подружжя.

Дружина має правд на утримання від чоловіка:

- під час вагітності;

- якщо з нею проживає дитина:

- до досягнення дитиною 3 років;

- до досягнення дитиною 6 років, якщо вона має вади фізичного або психічного розвитку.

У цих же випадках має право на утримання від дружини – матері дитини – чоловік, якщо дитина проживає з ним.

Зверніть увагу! Рішенням суду один з подружжя може бути позбавлений права на утримання або обмежити його строком (зокрема і в тих випадках, коли право на утримання виникло після розірвання шлюбу):

- якщо подружжя перебувало в шлюбних стосунках нетривалий час;

- якщо непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;

- якщо непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

- якщо одержувач допомоги свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

Утримання надається:

- за договором подружжя про надання утримання;

- за рішенням суду.

Припинення шлюбу

Підстави припинення шлюбу:

-  смерть одного з подружжя (або оголошення його померлим);

-  розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу здійснюється:

-  органом реєстрації актів цивільного стану (ОРАЦС);

-  за рішенням суду.

Розірвання шлюбу ОРАЦС

За заявою подружжя, яке не має дітей (незалежно від наявності між подружжям майнового спору);

-  за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:

- визнаний безвісти зниклим;

- визнаний недієздатним;

- засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш ніж на 3 роки.

Шлюб припиняється у день винесення ОРАЦС відповідної постанови.

Розірвання шлюбу за рішенням суду

-  Здійснюється подружжям, яке має дітей.

-  Підстави:

- Позов одного з подружжя.

Зверніть увагу! Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності  дружини та протягом одного року після народження дитини. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу су перечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

-  Спільна заява подружжя і письмовий договір про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Зверніть увагу! Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу:

-  якщо встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також інтереси їхніх дітей;

-  після проходження 1 місяця від дня подання заяви. (До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву.)

Шлюб припиняється в день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в ОРАЦС за заявою колишнього чоловіка або дружини.

Зверніть увагу!  Жінка та чоловік, шлюб між якими було розірвано, мають право подати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу за умови, що жоден із них не перебував після цього у повторному шлюбі.

Права та обов’язки матері, батька і дитини:

- Ґрунтуються на походженні дитини від матері і батька;

- Мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою;

- Діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків, незалежно від того, чи чи перебували йхні батьки у шлюбі між собою.

Обов’язки батьків:

-  забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я;

-  зареєструвати народження дитини в ОРАЦС (невідкладно, але не пізніше 1 місяця від дня народження);

-  виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток;

-  утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Запам’ятайте! Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, а також фізичні й такі, що принижують гідність дитини, покарання.

Визначення прізвища дитини:

-  за прізвищем батьків;

-  якщо батьки мають різні прізвища:

а) за згодою батьків;

б) присвоєння дитині подвійного прізвища, утвореного шляхом з’єднання їхніх прізвищ;

в) спір між батьками може вирішуватись органом опіки та піклування або судом.

Зверніть увагу! У разі зміни прізвища:

-  обома батьками:

а) змінюється прізвище дитини, яка не досягла 7 років;

б) прізвище дитини, яка досягла 7 років, змінюється за її згодою;

-  одного з батьків:

а) прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла 7 років;

б) у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування або судом.

Аліменти на дітей

Якщо один із батьків проживає окремо, він сплачу аліменти на  дітей:

- За договором між батьками по сплату аліментів:

а) укладається в письмовій формі;

б) нотаріально посвідчується;

в) умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейним кодексом України;

- За рішенням суду.

При визначенні розмірів аліментів суд враховує:

-  стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

-  стан здоров’я та матеріальне становище платника;

-  наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

-  інші обставини.

Запам’ятайте! Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Права батьків:

- на особисте виховання дитини;

-  на безперешкодне спілкування з дитиною;

-  на захист дитини;

-  право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;

-  право на визначення місця проживання дитини.

У разі окремого проживання одного з батьків:

-  гой із батьків, хто проживає окремо, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею;

- той із батьків, з ким дитина проживає, не має права перешкоджати іншому спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не заважає нормальному розвиткові дитини.

Місце проживання дитини:

-  яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків.

-  яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

Зверніть увагу! Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, якій виповнилося 14 років, визначається нею самою.

Позбавлення батьківських прав:

Мати, батько дитини можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона ( він):

- не забрали дитини з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

-  ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини;

-  жорстоко поводяться з дитиною;

-  є хронічними алкоголіками або наркоманами;

-  вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Запам’ятайте! Позбавлення батьківських прав здійснюється судом.

Особа, позбавлена батьківських прав:

-  втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;

-  перестає бути законним представником дитини;

-  втрачає права на пільги та державну допомогу, що надається сім’ям з дітьми;

-  не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (наприклад, право на утримання від дитини);

-  втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Запам’ятайте! Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

За рішенням суду можливе поновлення батьківських прав, крім випадків:

-  усиновлення дитини, батьки якої були позбавлені батьківських прав;

-  досягнення дитиною повноліття.

Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків

Повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують допомоги.

Виняток становлять випадки:

-  Коли батьки були позбавлені батьківських прав і ці прав не були поневлені;

-  Якщо судом буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків.

Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів

Сімейний кодекс України визначає також права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів, наприклад:

-  права баби, діда, прабаби та прадіда на виховання внуків, правнуків;

- право братів та сестер на спілкування;

-  право мачухи, вітчима брати участь у вихованні пасинка, падчерки;

-  інші.

Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування

Усиновлення (прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина)

-  Здійснюється на підставі рішення суду.

-  Усиновленою може бути:

а) дитина;

б) у виняткових випадках за рішенням суду – повнолітня особа.

Усиновленою може бути дитина:

- покинута в пологовому будинку або іншому закладі охорони здоров’я (після досягнення нею двомісячного віку);

- яку було підкинуто чи знайдено (через два місяці з часу її знайдення);

- інша, позбавлена батьківського піклування.

 Усиновлювачем може стати повнолітня дієздатна особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити не менш ніж на 15 років.

Усиновлення здійснюється за вільною згодою батьків дитини.

Усиновлення здійснюється без згоди батьків дитини, якщо вони:

- невідомі;

- визнані недієздатними;

- якщо судом буде встановлено, що батьки не проживали з дитиною понад 6 місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її;

- визнані без вісти відсутніми;

- позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.

Усиновлення проводиться за згодою дитини, що дається у формі, яка відповідає її віку.

Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо:

- вона не усвідомлює факту усиновлення;

- вона проживає в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Таємниця усиновлення забезпечується. Усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв’язку з цивільною чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні.

Усиновлювач має право:

- бути записаним у Книзі реєстрації народжень матір’ю, батьком дитини;

- змінити дату народження дитини (не більше ніж на 6 місяців);

- змінити відомості про місце народження дитини; змінити ім’я дитини, прізвище та по батькові.

Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду.

Опіка та піклування

Опіка встановлюється над дитиною, яка залишилась без батьківського піклування і не досягла 14 років.

Піклування встановлюється над дитиною, яка залишилась без батьківського піклування у віці- і від 14 до 18 років.

Встановлюється органом опіки та піклування або судом.

Опікуном, піклувальником може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

При призначенні опікуна, піклувальника органи опіки та піклування враховують:

- Особисті якості особи;

- Здатність особи до виховання дитини;

- Бажання самої дитини.

Зверніть увагу! Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

Опікун, піклувальник зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

Дитина, над якою встановлено опіку, піклування, має право:

- на проживання в сім’ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

- на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу її гідності;

- на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла – на його отримання відповідно до закону;

-  на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Зверніть увагу! Якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров’я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Патронат над дітьми

- За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронат ного вихователя) до досягнення дитиною повноліття за плату.

- Здійснюється за згодою дитини (якщо вона досягла такого віку, що може її висловити).

Учитель. Ми закінчили розгляд основних положень сімейного права України .

Перевірте, як ви засвоїли тему:

1. Дайте визначення таких понять: «сім’я», «шлюб», «малолітня дитина», «неповнолітня дитина», «заручин», «шлюбний договір», «опіка», «піклування», «патронат».

2. Які умови вступу до шлюбу? Які особи не можуть перебувати у шлюбі між собою?

3. Яке значення державної реєстрації шлюбу? Який порядок подання заяви про реєстрацію шлюбу?

4. В яких випадках шлюб є недійсним? Які правові наслідки недійсності шлюбу?

5. Назвіть основні права та обов’язки матері, батька і дитини.

6. Які заходи передбачені для влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування?

7. В якому із зазначених випадків особи мають право на укладання шлюбу?

а) Вік нареченого – 17 років, вік нареченої– 15 років, батьки дали згоду на укладання ними шлюбу;

б) вік нареченого – 18 років, вік нареченої – 15 років, обидва згодні на реєстрацію шлюбу;

в) вік нареченого – 18 років, вік нареченої – 17 років, наречений свого часу був усиновлений батьками дівчини;

г) вік нареченого – 19 років, вік нареченої – 15 років, є рішення суду про надання дівчині права на укладання шлюбу.

8. Визначте, в яких із зазначених випадків шлюб припиняється державним органом реєстрації актів цивільного стану.

а) За заявою подружжя, що має дитину віком 15 років, майновий спір між подружжям відсутній;

б) за заявою подружжя спільних дітей немає, між подружжям виник спір щодо поділу майна, нажитого в шлюбі;

в) за заявою дружини – з чоловіком, засудженим до позбавлення волі за вчинений злочин на 5 років;

г) за заявою чоловіка – з дружиною, яка перебуває налікуваінні з приводу психічної хвороби (факт недієздатності судом не встановлено),

9. Запропонуйте шляхи вирішення такої ситуації: громадянин К. і громадянка П. подали заяву до ОРАЦС про реєстрацію шлюбу. Їхній шлюб має бути зареєстровано через 1 місяць після подання заяви, але наречені наполягають на реєстрації шлюбу через два тижні у зв’язку з від’їздом громадянина К. у тривале відрядження.

Богданова О. Ф., вчитель-методист, м. Київ

Богданова О. Ф. Сімейне право. Урок з основ правознавства. 9 клас. [Текст] / О. Ф. Богданова // Історія та правознавство. – 2004– № 21 – С. 12-14.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович