Херсонська державна морська академія
Опубліковано Раківська пн, 01/27/2014 - 14:29
Напевне, немає жодного одинадцятикласника, який би не хотів отримати на зовнішньому незалежному оцінюванні цілих 200 балів хоча б з одного предмета! Повірте, про це мріють всі. Що ж…Мрія, звичайно, річ не погана, але у випадку із ЗНО радимо вам ще й трохи попрацювати, щоб хоч трохи наблизити її до реальності. Можна, коли є бажання, вчити все підряд, а можна трішки схитрувати – з кожної дисципліни, яку ви плануєте складати, вибрати найголовніше у вигляді таблиць, схем, записів тощо.
Як підказує досвід, саме підготовці до української літератури чомусь приділяють мінімум уваги як абітурієнти, так і розробники підготовчих матеріалів. Спробуємо хоч трохи заповнити цю прогалину, зробивши добірку того, що повинен знати кожен випускник.
Місце подій, описаних у творі
«Бондарівна» — у Богуславі;
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського — під Полтавою;
«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького – у Семигорах;
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – у Пісках;
«Сон» Т.Шевченка – в Україні, в Сибіру, в Петербурзі;
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша – на хуторі Хмарище, у Києві, у Ніжині;
«Intermezzo» М.Коцюбинського – біля Кононівки;
«Лісова пісня» Лесі Українки — на Волині;
«Камінний хрест» В. Стефаника — на Західній Україні;
«Подвійне коло» Юрія Яновського — під Компаніївкою;
«Шаланда в морі» Юрія Яновського — біля Одеси;
«Місто» Валер’яна Підмогильного — у Києві;
«Сом» Остапа Вишні — на річці Оскіл;
«Мина Мазайло» М. Куліша – у Харкові;
«Україна в огні» О.Довженка – у Тополівці;
«Зачарована Десна» О.Довженка — на березі Десни;
«Маруся Чурай» Ліни Костенко — у Полтаві, Києві;
«За мить щастя» Олеся Гончара — у Рангуні;
«Тигролови» Івана Багряного — Сибір, праліси Сіхоте-Аліня.
Кому присвячено твір
Т.Шевченко «Катерина» – В.А.Жуковському;
Т.Шевченко «Кавказ» – Якову де Бальмену;
М.Коцюбинський «Intermezzo» – Кононівським полям;
О. Кобилянська «Земля» – Батькові письменниці;
М. Хвильовий «Я (Романтика)» – «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського;
Гр.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» – Любові Всевишній;
М. Вовчок «Інститутка» – Т.Шевченку.
Псевдоніми письменників
Панас Мирний – Рудченко Панас Якович
Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович
Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович
Григорій Квітка-Основ'яненко – Квітка Григорій Федорович
Марко Вовчок – Вілінська Марія Олександрівна
Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович
Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович
Остап Вишня – Павло Губенко, П. Грунський, П. Чечвянський
Іван Багряний – Лозов’ягін Іван Павлович
Леся Українка - Косач (Квітка) Лариса Петрівна
Юрія Клен – Бурґгардт Освальд
Цитати про письменників
Про кого цитата |
Текст цитати |
Автор цитати |
Іван Вишенський
|
«Наближається до кращих взірців барокового стилю»
|
Д. Чижевський |
Григорій Сковорода
|
«Український Сократ», «український Горацій», «український Езоп». |
|
Григорій Квітка-Основ’яненко |
«Засновник нової української прози». |
Т.Шевченко |
«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, що діялось в Україні» |
слова Т.Шевченка до Основ’яненка |
|
Іван Котляревський |
«Енеїда — поема народна, істинно класичне творіння», «Енеїда — твір, наіскрений сонцем, розпашілий од земних пристрастей»
|
О. Гончар |
«…сила п’єси «Наталка Полтавка»в надзвичайній простоті, правді і, найголовніше, в любові автора до свого народу, в любові, котра з серця І. Котляревського перейшла на його твір».
|
І. Карпенко-Карий |
|
«І. Котляревський — Коперник українського слова».
|
М. Рильський |
|
«І. Котляревський перший проорав глибоку борозну на цілині нової української національної культури… Те, що зробив автор «Енеїди»і «Наталки Полтавки», лишиться жити у віках. Простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння І. Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла». |
Є. Кирилюк |
|
«Над книжкою твоєї «Енеїди»/ Нащадок схилить радісне чоло». |
В. Сосюра |
|
«Наталка Полтавка»була цілком новим, оригінальним явищем в українській літературі, вона поклала початок національній українській драматургії і національному українському театрові».
|
Є. Кирилюк |
|
«І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце».
|
М. Коцюбинський |
|
«Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! / Хто ж на поклик його озоветься? / З-поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? / То Іван Котляревський сміється».
|
М. Вороний |
|
Тарас Шевченко
|
«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі»
|
І. Франко |
«Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість.»
|
М. Костомаров
|
|
Пантелеймон Куліш
|
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мови, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів».
|
І. Франко |
«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння».
|
Юрій Шерех |
|
Марко Вовчок
|
«Основоположниця дитячої української прози»
|
|
І.Нечуй-Левицький |
«Великий артист зору», «Всеобіймаюче око України». |
І. Франко |
«Арена людських пристрастей» |
Євген Гуцало про «Кайдашеву сім`ю». |
|
Панас Мирний
|
«Корифей української прози», «Перший симфоніст української прози» «В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста». |
О. Гончар |
І.Франко |
«Написав другий заповіт українському народові» |
Ю.Шевельов про «Гімн» |
«…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…» |
П. Тичина |
|
«Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…». |
М. Рильський |
|
Леся Українка
|
«Дочка Прометея»
|
|
«...єдиний мужчина»
|
І. Франко |
|
«...геніальна жінка»
|
М. Павлик |
|
«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства». |
П. Тичина |
|
Ольга Кобилянська
|
«Гірська орлиця»
|
|
«Пишна троянда в саду української літератури» |
М. Старицький |
|
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі».
|
В. Земляк |
|
«Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форм і мови». |
О. Кобилянська |
|
Михайло Коцюбинський |
«Великий сонцепоклонник» |
|
В. Стефаник
|
«Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом». |
І. Франко |
«Бетховен українського села» |
|
|
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина»
|
Максим Горький |
|
В.Винниченко
|
«Майстер психологічного аналізу» |
|
«І відкіля ти взявся у нас такий»
|
І. Франко |
|
Павло Тичина
|
«Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший»
|
О. Гончар |
«Тичина уже в «Сонячних кларнетах»відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної». |
М. Зеров |
|
М. Рильський |
Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя».
|
М. Стельмах |
«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам».
|
М. Зеров |
|
Володимир Сосюра
|
«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень». |
М. Стельмах |
М. Хвильовий
|
«Основоположник української прози ХХ ст.»
|
|
Є. Маланюк
|
«Поет залізних строф»
|
|
Ю. Яновський
|
«Поет людської чистоти» |
О. Гончар |
«Яновський у прозі був поетом» |
Юрій Смолич |
|
Остап Вишня
|
«Король українського тиражу»
|
|
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання»
|
М. Рильський |
|
«Хай живуть зайці!»– життєве кредо Остапа Вишні |
|
|
А. Малишко |
«Солов'їне серце України» |
|
Іван Драч |
«Сонячний поет» |
|
В. Симоненко
|
«Витязь молодої української поезії»
|
О. Гончар |
«Поет з горніх Шевченкових вершин»
|
В. Захарченко |
|
Василь Стус |
«Різьбяр власного духу» |
І. Дзюба |
Григір Тютюнник
|
«Один із найвидатніших наших новелістів»
|
В. Шевчук |
Ліна Костенко
|
«…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності». |
В. Симоненко |
Автор, твір, жанр, головні герої, особливості
Автор |
Назва твору |
Жанр |
Головні герої Особливості (поезії) |
Давня українська література |
«Повість минулих літ» |
Літопис |
|
«Слово про похід Ігорів» |
Героїчна поема |
Князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак. |
|
Григорій Сковорода |
«De libertate» |
Ліричний вірш |
Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне. |
«Всякому місту – звичай і права» |
Ліричний вірш, що став народною піснею |
Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне. |
|
«Бджола і Шершень» |
Байка |
Бджола, Шершень |
|
Іван Котляревський |
«Енеїда» |
Бурлескно-травестійна поема |
Еней, його батько Анхіз і мати Венера; троянці Низ та Евріал; верховний бог Зевс, бог-покровитель торгівлі Меркурій, бог вітрів Еол, бог моря Нептун; богиня шлюбу Юнона; цариця Дідона, пророчиця Сивілла, цариця Цирцея; цар Латин, його дружина Амата й дочка Лавінія; цар рутульців Турн. |
«Наталка Полтавка» |
Соціально-побутова драма (малорос. опера) |
Стара вдова Горпина Терпилиха, Наталка; родич Терпилихи Микола, коханий Наталки Петро; возний Тетерваковський, виборний Макогоненко. |
|
Тарас Шевченко |
«До Основ’яненка» |
Послання |
Поштовх до написання – нарис Г.Квітки-Основ’яненка «Головатий» |
«Катерина» |
Соціально-побутова поема |
Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль Іван. |
|
«Гайдамаки» |
Історико-героїчна поема |
Наймит Ярема+Оксана Жид Лейба Гонта й Залізняк на чолі повстання
|
|
«Кавказ» |
Сатирична поема з елементами лірики та героїки |
Монолог колонізатора, звернений до горця. |
|
«Сон» («У всякого своя доля») |
Сатирична поема (політична сатира) |
Форма сну. Вступ і три частини:Україна, Сибір і Петербург.
|
|
«І мертвим, і живим» |
Послання |
|
|
«Заповіт» |
Ліричний вірш |
Вірш.розмір – хорей. |
|
«Мені однаково» |
Ліричний вірш (медитація) |
Вірш.розмір – ямб. Цикл «У казематі».
|
|
Г.Квітка-Основ’яненко |
«Маруся» |
Повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова) |
Наум Дрот і дружина Настя, їхня дочка Маруся; коханий Марусі Василь, подруга Марусі Олена. |
Пантелеймон Куліш |
«Чорна рада» |
Роман-хроніка, істор.-пригодн. роман |
Переяславський полковник Яким Сомко; правобер. гетьман Павло Тетеря; ніжинський полковник Васюта Золотаренко; кошовий гетьман Зап. Січі Іван Брюховецький; московський князь Гагін; козак Кирило Тур; полковник і панотець Шрам(Чепурний), його син Петро Шраменко; господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік. |
Марко Вовчок |
«Максим Гримач» |
Родинно-побутове оповідання |
Заможний козак Максим Гримач, старша дочка Катря, молодша Тетяна; Семен – кріпак, коханий Катрі. |
Іван Нечуй-Левицький |
«Кайдашева сім’я |
Соціально-побутова повість |
Маруся й Омелько Кайдаші; Карпо+Мотря; Лаврін+Мелашка; Баба Палажка |
Панас Мирний |
«Хіба ревуть воли, як ясла повні» |
Соціально-психолог. роман |
4 частини і 30 глав («будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» О.Білецький) Співавторство з братом Іваном Біликом.
|
Іван Карпенко-Карий |
«Мартин Боруля» |
Трагікомедія |
Заможний хлібороб Мартин Боруля, дружина Палажка, син Степан, дочка Марися; шляхтич Геврасій Гуляницький, його син Микола; реєстратор з Ратуші Націєвський; повірений Трандалєв; наймити Борулі Омелько й Трохим. |
Іван Франко |
«Гімн» |
Гімн (ліричний вірш) |
Збірка «З вершин і низин» Вірш.розмір – хорей. Римування – суміжне. |
«Чого являєшся мені у сні?» |
Ліричний вірш |
Збірка «Зів’яле листя» (лірична драма) Вірш.розмір – ямб.
|
|
«Мойсей» |
Філософ. поема |
Ліричний герой, Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова(Бог); єврейський народ; супротивники Мойсея – Датан і Авірон; демон пустелі Азазель.
|
|
Михайло Коцюбинський |
«Тіні забутих предків» |
Повість |
Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра (мольфар), матір і батько Івана, щезник, нявка, чугайстир. |
«Intermezzo» |
Новела |
Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе. |
|
Ольга Кобилянська |
«Земля» |
Повість |
Заможний газда Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, старший син Михайло, молодший – Сава, заможний газда Василь Чоп’як, його дружина Докія, дочка Парасинка, чоловік Парасинки Тодорика, панська наймичка Анна, циганка Рахіра та її батько Григорій.
|
Леся Українка |
«Лісова пісня» |
Драма-феєрія (пролемно-філософ. драм. поема) |
Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.
|
«Contra spem spero!» |
Ліричний вірш |
Вірш. розмір – анапест. Римування- перехресне. Без надії сподіваюсь. Збірка «На крилах пісень» |
|
Василь Стефаник |
«Камінний хрест» |
Псих. новела (студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя) |
Іван Дідух, його дружина Катерина, їхні діти, кум Михайло, селяни. |
Володимир Винниченко |
«Момент» |
Новела |
Революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун. |
Микола Вороний |
«Блакитна панна» |
Ліричний вірш |
Хорей. Театр корифеїв.
|
Олександр Олесь |
«Чари ночі» |
Романс |
Ямб. Збірка «З журбою радість обнялась» |
«О слово рідне! Орле скутий!» |
Ліричний вірш |
Ямб. Збірка «Будь мечем моїм» |
|
Павло Тичина |
«Ви знаєте, як липа шелестить» |
Ліричний вірш |
Ямб. Збірка «Сонячні кларнети» |
«Арфами, арфами…» |
Ліричний вірш |
Збірка «Сонячні кларнети» |
|
«О, панно Інно…» |
Ліричний вірш |
Ямб. |
|
Максим Рильський |
«Молюсь і вірю…» |
Ліричний вірш |
Ямб. |
Володимир Сосюра |
«Любіть Україну!» |
Ліричний вірш |
Амфібрахій. 1951 р. в газеті 2правда» за цей вірш поета звинувачено як буржуазного націоналіста. |
Б.-І. Антонич |
«Різдво» |
Ліричний вірш |
Хорей |
Микола Хвильовий |
«Я (Романтика)» |
Новела |
«Я» - главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша; Мати «Я». |
Юрій Яновський |
«Подвійне коло» |
Новела |
Брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і Сашко, червоний командир Іван; їхній батько Мусій Половець; червоний комісар Герт. |
«Шаланда в морі» |
Новела |
Мусій Половець, його дружина Половчиха, рибалка Чубенко. |
|
Валер’ян Підмогильний |
«Місто» |
Урбаністичний роман |
Степан Радченко, Надійка, «мусінька» Тамара Василівна (її чоловік Гнідий і син Максим), Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, Вигорський. |
Остап Вишня |
«Моя автобіографія» |
Гумореска |
Іронія. Три частини. |
«Сом» |
Усмішка |
Збірка «Мисливські усмішки» Чотири частини. |
|
Микола Куліш |
«Мина Мазайло» |
Сатирична комедія (філолог.) |
Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина, дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля. |
Олександр Довженко |
«Україна в огні» |
Кіноповість |
Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна, їхні сини Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг. |
«Зачарована Десна» |
Кіноповість (автобіогр. кінооповідання) |
Два ліричні герої – Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен. |
|
Ліна Костенко |
«Маруся Чурай» |
Історичний роман у віршах |
Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань, Бобренчиха. |
Олесь Гончар |
«За мить щастя» |
Новела |
Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура. |
Григір Тютюнник |
«Три зозулі з поклоном» |
Новела |
Оповідач, його батьки – Михайло й Соня; Марфа Яркова, поштар – дядько Левко. |
Іван Багряний |
«Тигролови» |
Пригодн. роман |
Григорій Многогрішний (молодий інженер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць, Денис Сірко й Сірчиха; майор НКВС Медвин. |
Андрій Малишко |
«Пісня про рушник» |
Пісня |
Анапест. Перехресне римування. Народна пісня літературного походження. |
Василь Симоненко |
«Лебеді материнства» |
Ліричний вірш (колискова) |
Хорей. Суміжне римування. |
Василь Стус |
«Як добре те, що смерті не боюсь я…» |
Ліричний вірш |
Ямб. |
«О земле втрачена, явися!...» |
Ліричний вірш |
Ямб. Невольницька лірика. |
|
Іван Драч |
«Балада про соняшник» |
Балада |
Верлібр. |
Євген Маланюк |
«Стилет чи стилос?...» |
Ліричний вірш |
Ямб. Еміграційна література. |
Будьте наполегливі – втілюйте свої мрії в життя!
Надія Раківська
До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.
Правила сайту:
Освітній портал "Академія": новини освіти, база даних ВНЗ, онлайн-курси для підготовки до ЗНО, база репетиторів, бібліотека підручників, зразки творів медалістів.
Theme Originally Created by Devsaran
Коментарі
Анонім (не перевірено)
Нед, 03/19/2017 - 09:57
Постійне посилання
Дякую за зручну таблицю
Анонім (не перевірено)
ср, 04/12/2017 - 12:42
Постійне посилання
Супер.
Анонім (не перевірено)
ср, 04/19/2017 - 16:31
Постійне посилання
вау! дуже корисна табличка,
Тая Таєчка
чт, 04/27/2017 - 00:03
Постійне посилання
ЗНО
Тая Таєчка
чт, 04/27/2017 - 00:20
Постійне посилання
класна інформація)
Анонім (не перевірено)
пт, 05/12/2017 - 14:54
Постійне посилання
1
анонімний користувач (не перевірено)
пн, 05/22/2017 - 17:16
Постійне посилання
Дякую