Конспект уроку на тему: «Коли порушується кримінальна справа»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Мета: познайомити учнів з основними етапами розгляду кримінальної справи; охарактеризувати учасників кримінального процесу; розповісти про права та обов'язки потерпілого і підсудного; розтлумачити принцип презумпції невинуватості та оцінити його значення; пояснювати процедуру судового розгляду кримінальної справи; розвивати вміння висловлювати власну оцінку важливості права людини на захист у суді; виховувати свідоме ставлення щодо важливості права людини на захист у суді.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Які правоохоронні органи ви знаєте? Які функції виконують органи внутрішніх справ? Які завдання виконує прокуратура України? Висловіть свою думку щодо того,- чому СБУ називають спеціальною службою.

2. Яким чином ви можете звернутися до міліції?

3. Чи має право міліція затримати людину? Поясніть у яких випадках?

III. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Метод  «Відкритий мікрофон»

1. Чи були у вашому житті або житті ваших друзів випадки, коли ви ставали жертвою злочину?

2. Чи зверталися ви чи ваші близькі або друзі у зв’язку з цим до міліції?

1. Коли порушується кримінальна справа?

Кримінально-процесуальний кодекс України регулює питання  розслідування, судового процесу.

На підставі звернення особи, що потерпіла від злочину, міліція відкриває кримінальну справу.

Порушивши кримінальну справу, правоохоронці починають слідство.

Слідство веде слідчий.

Залежно від того, який злочин розслідують, слідство проводять співробітники органів внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, податкової міліції.

Усі злочини, скоєні неповнолітніми особами, розслідують слідчі міліції.

Завдання

Пригадайте відомі вам детективи, фільми, телевізійні передачі і висловіть припущення, за допомогою яких дій слідчий може отримати відомості про злочин, особу, яка його скоїла, про обставини злочину.

2. Як проводиться до судове слідство?

Слідчий допитує свідків, потерпілих, а після виявлення – підозрюваних і обвинувачених.

Як свідка можуть допитати будь-яку особу, яка щось знає про злочин, про осіб, які до нього причетні, про обставини, які мають значення для розслідування.

Потерпілий – особа, якій злочином завдано шкоду: постраждало здоров’я, втрачено певне майно.

Підозрюваною особа стає тоді, коли слідчий офіційно оголошує їй, в якому злочині її підозрюють.

Пізніше, коли, на думку слідчого, зібрано достатньо доказів скоєння злочину, людині пред’являють обвинувачення, вона стає обвинуваченою.

Слідчий може проводити упізнання особи чи предмета (коли свідкові або потерпілому пропонується упізнати певну особу чи річ серед декількох запропонованих).

Відтворення обставин злочину (підозрюваному пропонують показати, як він скоїв злочин безпосередньо на місці скоєння).

Експертизи – дактилоскопічна (відбитки пальців), графологічна (дослідження почерку), балістична (дослідження різноманітних обставин під час використання вогнепальної зброї), технічна, бухгалтерська.

Обшук – його проведення можливе тільки за рішенням суду.

Завдання

Висловіть припущення, якою є мета досудового слідства і що має встановити слідчий.

1. Метою слідчого є не пошук доказів вини конкретної підозрюваної особи, а встановлення всіх обставин злочину.

2. Слідчий зобов’язаний брати до уваги всі обставини, у тому числі й ті, які заперечують вину підозрюваного, свідчать про його непричетність до злочину, пом’якшують його вину.

3. Як проходить розгляд кримінальних справ у суді?

Коли слідчий завершує розслідування справи, він підсумовує всю отриману інформацію.

Якщо слідчий переконаний у тому, що винний установлений і доказів його вини достатньо, він складає обвинувальний висновок і направляє його прокуророві для затвердження.

Після затвердження прокурором цей висновок надходить до суду. Настає час судового розгляду.

Обвинувачений під час суду має статус. підсудного.

У процесі беруть участь захисник підсудного, потерпілий, іноді його представник.

Від імені держави звинувачення висуває, обґрунтовує та підтримує прокурор – державний обвинувач.

Між державним; обвинувачем і захистом іде своєрідне «змагання» – чиї докази, аргументи будуть визнані судом більш переконливими.

Суддя керує засіданням, надає слово учасникам. Суддя має спеціальний знак і форму одягу – мантію, його місце в залі засідань – під гербом України.

Усе, що відбувається під час засідання, фіксує секретар судового засідання.

Усі присутні зобов’язані поважати суд.

До суду всі учасники процесу звертаються стоячи, так само стоячи усі присутні зустрічають суддю, а також вислуховують вирок.

Суд починається з підготовчої частини, під час якої перевіряють явку учасників процесу, роз’яснюють їхні права, оголошують склад суду.

Під час судового слідства суд досліджує наявні у справі докази. Підсудний (якщо він бажає), потерпілий, свідки розповідають усе, що їм відомо по справі, їм ставлять запитання інші учасники процесу та суддя, розглядаються інші наявні в справі докази.

Під час судових дебатів із промовами виступають державний обвинувач і захисник, потім надається останнє слово підсудному. Обмежувати час виступів у дебатах, а також останнє слово підсудного не дозволено.

Суд іде до дорадчої кімнати, де виносить вирок. Суд (або суддя) повертається до залу засідання та оголошує вирок. Вирок може бути обвинувальним (якщо, на думку суду, подані докази повністю доводять скоєння злочину підсудним) або виправдальним.

Сторони процесу, якщо вони не погоджуються з вироком, мають право подати апеляцію. Апеляцію подають до того суду, де розглядалася справа, а уже цей суд передає апеляцію до вищестоячого суду.

Якщо на вирок суду подано апеляцію, вирок не набирає чинності до її розгляду.

Є також право на касаційне оскарження, однак подання касації не   призупиняє виконання вироку.

Закон обмежує строк для подання апеляції та касації.

Розставте поняття в логічній послідовності

а) Судове слідство;

б) попереднє (досудове) розслідування;

в) заява;

г) передавання справи до суду;

д) порушення кримінальної справи;

е) перевірка судом матеріалів справи;

ж) винесення й публічне оголошення вироку;

з) передання справи до суду

4. Права та обов'язки учасників кримінального процесу

Права

1. Потерпілий має право давати свідчення, якщо дає свідчення – зобов’язаний говорити правду.

2. Підозрюваний чи обвинувачений мають право давати свідчення.

3. Потерпілий, підозрюваний чи обвинувачений мають право давати свідчення, але не зобов’язані це робити.

4. Свідок зобов’язаний давати свідчення і зобов’язаний говорити правду, за відмову від дачі показань або дачі неправдивих показань він навіть може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

5. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснювати щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. (Ст. 63 Конституції України)

6. Підозрюваний чи обвинувачений мають право  знати, у чому вони підозрюються або обвинувачуються, захищати себе, користуватися допомогою захисника,.

7. Підозрюваному або обвинуваченому надано право на побачення з адвокатом до першого допиту, надалі кількість і тривалість , зустрічей з адвокатом (один на один) не обмежується.

8. Під час допиту затриманого, заарештованого, підозрюваного, обвинуваченого неповнолітнього обов’язково повинен бути присутнім адвокат.

9. Інтереси потерпілого також може захищати представник (для неповнолітнього законним представником є батьки).

10. І потерпілий, і підозрюваний (обвинувачений) можуть подавати певні клопотання (щодо проведення експертиз, допиту певних осіб, запиту певних документів чи відомостей).

11. Після закінчення досудового слідства вони можуть ознайомитися з матеріалами справи, що має забезпечити їм можливість захисту своїх прав під час судового слухання.

Обов'язки

1. З’являтися за викликом слідчого або до суду.

2. Якщо учасник процесу ухиляється від явки за викликом, він може бути підданий приводу, тобто органи внутрішніх справ доставлять учасника процесу у разі необхідності із застосуванням сили.

Конституція України

В Статті. 62 Конституції України міститься термін – Презумпція невинуватості. Згідно нього особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувачувальним вироком суду.

Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинність у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дійові особи під час розгляду кримінальної справи

1. Потерпілий

2. Підозрюваний

3. Обвинувачений

4.  Підсудний

5. Захисник

6. Свідок.

Запитання

Які їх права і роль у ході розгляду кримінальної справи?

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Поясніть, за яких умов підозрюваний може стати обвинувачуваним, обвинувачуваний - підсудним, підсудний – засудженим або виправданим.

Література

1. Наровлянський О. Д. Правознавство. Практичний курс. – К., 2009.

2. Расулова В. І. Практичне право. Дидактичні матеріали до курсу Історія та правознавство. – 2005. – № 10.

3. Усі уроки «Правознавство. Практичний курс*.

Горбенко І. В., ЗОШ с. Велика Рача, Радомишльський р-н, Житомирська область

Горбенко І. В. Розробка уроків за темою «Твої орієнтири в адміністративному та кримінальному праві» / І. В. Горбенко // Історія та правознавство. – 2012. – № 16-18. – С. 38-52.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка

Буяк Богдан БогдановичРектор університету
доктор філософських наук,
професор Буяк Богдан Богданович