Конспект уроку на тему: « Внутрішня будова листка»

Тип матеріалу: 
Предмет: 
Навчальний рівень: 

 

Костюк Інна Володимирівна,

учитель біології

Іллінецького НВК

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія №2»

(м. Іллінці, Вінницька область)

 

Мета: поглибити знання учнів про клітинну будову рослин на основі знайомства з особливостями мікроскопічної будови листка у зв’язку з його функціями; познайомити учнів з основними тканинами листка, особливостями їх будови і функціями; формувати вміння встановлювати взаємозв'язок між будовою листка та його функціями; розкрити значення фотосинтезу в природі і житті людини; формувати практичні вміння роботи з гербарієм; виховувати бережливе ставлення до зелених рослин.

Обладнання: таблиця «Внутрішня будова листка», гербарні зразки листків різних рослин; картки із завданнями до уроку.

Хід уроку

Хліб – уламок Сонця

І. Організаційний момент

Учитель. Доброго дня, діти. На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху. Сьогоднішній урок не виключення. Тож для початку посміхніться один одному і побажайте успіху. До речі, про успіх. Це важливо в житті людини? Ви хотіли б бути людьми успішними? А що потрібно щоб досягти успіху в житті? А де все це можна здобути?

Отже, кожен день, проведений в школі, кожен урок наближає вас до великого успіху. І сьогоднішній урок біології - це ще один крок до нього

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності

На минулому уроці ми познайомилися із вегетативним органом рослин – листком.

Бесіда:

  • що таке листок?
  • що спільного між листками вишні, клену, тополі?
  • які складові листка?
  • що таке жилки? Які їх функції?
  • які є типи жилкування листків?
  • чим відрізняється листок черешні від листка пшениці?

Практичні завдання (робота в парах):

  • визначте тип жилкування листків;
  •  визначте тип листкорозміщення

Гра «Листопад» (пари учнів отримують листки із назвами рослин, їх слід прикріпити на дошку до певних «пагонів» - «прості листки» , «складні листки»)

Гра «Термінатор»:

  • листки, що мають декілька листових пластинок, називаються …
  • частина листка, якою він прикріплюється до стебла …
  • зелена, добре помітна частина листка, - це…
  • ділянка черешка, місце прикріплення листка…
  • листок без черешка називається…
  • тип жилкування листка тополі, вишні…
  • тип жилкування листків конвалії…
  • тип листкорозміщення, при якому у вузлі знаходяться два листка…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, формулювання проблемного запитання

Листок – це прикраса чи важливий орган? Які функції листка? (відповіді учнів у вигляді схеми записуються на дошці)

Дійсно, листок – дуже важливий орган рослини.

Проблема: Які ж особливості будови листка дозволяють йому виконувати ці функції? Як пояснити вислів, що записаний на дошці? Шукаймо відповіді! (запис теми уроку, формулювання мети)

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Дослід Я. ван Гельмонта (іл. на ст.61 в підручнику В.І.Соболь «Біологія. 7 клас»)

  • на скільки збільшилась в масі рослина?
  • на скільки зменшилась маса ґрунту?
  • який висновок, як ви гадаєте, зробив вчений?

2. Фотосинтез (складання схеми, обговорення з учнями)

Вирішуємо проблему: яка ж будова має бути в листка, щоб здійснювався фотосинтез? (пригадуємо умови процесу, передбачаємо будову)

– Світло (передбачення учнів, в процесі обговорення припущення записуються на дошку)

  • через що проникає світло у листок?
  • якою має бути шкірка?
  • де здійснюється фотосинтез?
  • де мають бути розташовані хлоропласти, щоб отримати більше світла?

- Вуглекислий газ (кисень)

  • чи суцільна шкірка?
  • де доцільніше розташування «отворів»?

- Вода

  • звідки листок бере воду?
  • як вона туди потрапляє?
  • куди прямують синтезовані листком речовини?

А тепер з допомогою підручника підтвердимо чи спростуємо ваші припущення (робота з підручником, обговорення припущень)

3. Будова продиху (робота з роздатковим матеріалом, бесіда)

V. Узагальнення матеріалу

 1. Робота з картками («німий малюнок» Будова продиху – Що забув зобразити художник на малюнку?)

 2. Цікаві запитання

  • «Дайте найкращому кухареві скільки завгодно свіжого повітря, скільки завгодно сонячного світла й цілу ріку чистої води, та попросіть його, аби з усього цього приготував вам цукор, крохмаль, жири та зерно, він вирішить, що ви з нього глузуєте», - писав Тімірязєв.

     Але те, що здається неймовірно фантастичним людині, може здійснити інший «кухар». Який? Як він це зробить?

  • Ще колись К. Тімірязєв сказав: «Колись, десь на Землю упав промінець світла, але він впав не на безплідний ґрунт, він упав на зелену билинку пшеничного проростка, або, краще сказати, на хлорофілове зерно. Вдаряючись об нього, він потух, перестав бути світлом, але не щез...»

      Продовжіть думку великого вченого. Куди помандрував далі сонячний промінець, що впав на пшеничний проросток?

  • Зелені рослини утворюють органічні речовини під час фотосинтезу. Деякі з них витрачаються рослинами на утворення нових клітин, деякі служать джерелом енергії, необхідної для життя рослин. Що відбувається в рослині, якщо органічних речовин утворюється більше, ніж потрібно рослині для названих процесів?
  • За 300 років рослини суходолу і Світового океану можуть використати для фотосинтезу весь вуглекислий газ, що є в атмосфері. Чому це не відбувається?

VІ. Домашнє завдання

 - опрацювати матеріал підручника;

 - підготувати інформацію про те, як реагують рослини на подразнення (ростові рухи рослин, рух пелюстків квіток, рослини – хижаки).

 Підсумок уроку

І, нарешті, повернемося до того, з чого почали урок. Ми бажали один одному успіху. Ви його досягли на уроці? Отже, ви зробили ще один крок до великого життєвого успіху. Я впевнена, ви його досягнете. Успіхів вам.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Ректор університету 
Губерський
Леонід Васильович -