Повідомлення про помилку

  • Notice: Trying to access array offset on value of type int in element_children() (line 6594 of /home/academia-in/sayt/academia.in.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int in element_children() (line 6594 of /home/academia-in/sayt/academia.in.ua/includes/common.inc).
  • Deprecated function: The each() function is deprecated. This message will be suppressed on further calls in _menu_load_objects() (line 579 of /home/academia-in/sayt/academia.in.ua/includes/menu.inc).
  • Deprecated function: implode(): Passing glue string after array is deprecated. Swap the parameters in drupal_get_feeds() (line 394 of /home/academia-in/sayt/academia.in.ua/includes/common.inc).

Конспект уроку на тему: «Міжнародне, внутрішньополітичне та економічне становище України в перші повоєнні роки»

Тип матеріалу: 
Навчальний рівень: 

Мета: охарактеризувати зміни геополітичного становища України, що відбулися після Другої світової війни; з'ясувати адміністративно-територіальні зміни у повоєнний час; розкрити зміст процесу відбудови та його складності; показати героїзм українців у відбудові народного господарства; прищеплювати навички порівнювати й зіставляти однотипні історичні події, процеси, виділяючи на цій основі головні ознаки певного історичного періоду; виховувати в учнів інтерес та повагу до своєї історії та рідного краю.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність головних подій відбудовчого періоду; пояснювати на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої та відбудовчі процеси у промисловості; на основі різних джерел інформації характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР; зіставляти різні точки зору щодо цього питання та давати їм свою оцінку; визначати умови та особливості відбудовчих процесів в Україні порівняно із загальноєвропейськими варіантами післявоєнної конверсії та відбудови; описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов'язані з відбудовчими процесами.

Тип уроку: засвоєння нових знань, урок-дослідження.

Обладнання: підручник, карта України, ноутбук, електронний підручник, презентація, роздавальний матеріал, стікери.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми уроку

Учитель підносить учням тарілку крихтами чорного хліба, запалює свічку і запитує: «Які асоціації виникають у вас?». Після відповідей учнів учитель оголошує тему уроку і просить учнів на аркушах паперу коротко написати, про що вони хотіли б довідатися, чого очікують від сьогоднішнього уроку.

Усі аркуші вчитель стікерами кріпить на дошці.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Проблемне завдання

Учитель. Зважаючи на величезні втрати України в роки війни (воюючих — 3,5 млн українців, демографічні втрати — 13,5 млн осіб, було зруйновано і знищено 714 міст і понад 28 тис. сіл, втрачено 40% економічного потенціалу країни. Прямі матеріальні збитки становили 285 млрд карбованців за цінами 1941 р.), західні експерти підрахували, що для відновлення господарства СРСР знадобиться не менше 25-30 років. Але відбудова народного господарства була здійснена в рекордно короткі строки — до початку 50-х років.

— Що стало запорукою таких швидких темпів відбудови?

Це питання ми повинні вирішити наприкінці уроку.

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Адміністративно-територіальні зміни

Учитель. Отже, звільнення території республіки від німецько-фашистських загарбників поставило на порядок денний головне питання про кордони України, зокрема міжнародне визнання, уведення західних областей України до складу УРСР. Ситуація ускладнювалася:

- небажанням західних країн зміцнювати позиції СРСР;

- тиском з боку Польщі щодо відновлення кордонів держави в межах 1939 р.;

- намаганням Й. Сталіна підтримати радянські сили в Польщі;

- несамостійністю української дипломатії, що перебувала під контролем СРСР.

Питання про повоєнні кордони України постало ще на Тегеранській (1943) та Ялтинській (1945) конференціях глав урядів держав антигітлерівської коаліції — СРСР, США, Великобританії. Радянське керівництво наполегливо домагалося закріплення кордону за так званою «лінією Керзона». (Пригадайте, що таке «лінія Кєрзона».) Але це не влаштовувало Великобританію та СІІІА.

— У який же спосіб вдалося розв’язати питання про кордони?          

Робота з підручником

1.                    Опрацювати відповідний матеріал:

•                      врегулювання відносин з Польщею;

•                      врегулювання відносин з Чехословаччиною;

•                      врегулювання відносин з Румунією.

2.                    Заповнити узагальнювальну таблицю.

Країна

Дата

Подія

Польща

 

 

Чехословаччина

 

 

Румунія

 

 

 

Робота з картою

1. Покажіть па карті території, які увійшли до складу УРСР після підписання договорів з Польщею, Чехоеловаччиною, Румунією.

2. Покажіть па карті територію УРСР у повоєнний період. Порівняйте з територією сучасної України. Зробіть висновки.

3. Визначте наслідки підписання договорів з Польщею, Чехословаччиною, Румунією для України.

Учитель. Таким чином, після закінчення війни уперше за багато століть фактично всі українські землі увійшли до складу Української РСР. Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія визнали нові політичні реалії, підтвердили в міжнародних актах згоду змінити свої кордони на користь Радянського Союзу.

Але в УРСР відбулися не тільки територіальні зміни, а й внутрішньополітичні.

(Учні записують у зошит інформацію про внутрішньополітичні зміни.)

На посаді Першого секретаря УРСР М. Хрущова замінив 1917 р. Лазар Каганович. 1949 р. було змінено герб і прапор. Український прапор тепер був двокольоровий: додали стрічку блакитного кольору.

(Учитель демонструє на малюнку державні символи післявоєнної України.)

Україна в ООН та міжнародних організаціях

Учитель. Щоб надати територіальним надбанням СРСР характеру добровільного «возз’єднання», сталінське керівництво вирішило за краще мати реальних суверенних суб’єктів — Білоруську та Українську РСР, чиї етнічні території певний час перебували у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії. До того ж розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин мало, па думку Сталіна, посилити вплив СРСР па світову політику.

У серпні 1944 р. на конференції в Думбартоп- Оксі (США), де обговорювали проекти майбутньої ООН, радянський представник А. Громико вніс пропозицію вважати всі республіки членами-засновницями цієї організації. Цю пропозицію було дипломатично відхилено і лише після наполегливого тиску і певних поступок Сталіна щодо прийняття Української РСР та Білорусії у члени ООН прийнято. Отже, боротьба за голоси (а значить, і вплив) в ООН — одна з головних причин відновлення прав зовнішнього представництва України.

Робота з Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у 2 групи і дає завдання кожній.

1-                  ша група. Утворення народного комісаріату закордонних справ УРСР. (Див. додаток)

                     Поміркуйте, якою була справжня мста утворення Наркомату закордонних справ УРСР.

Див. додаток)

2-                  га група. Україна — одна із держав-засновниць ООН.

                     Охарактеризуйте значення вступу УРСР до складу ООН       

Робота з візуальними джерелами

Перегляд відеосюжету електронного підручника з історії України для 11 класу з теми: «Повернення з міжнародної конференції з Сан-Франциско наркома закордонних справ Мануїльського».

Завдання

Західні історики стверджують, що функції українського наркомату закордонних справ були суто «церемоніальними, декоративними та символічними». Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? Свою відповідь аргументуйте.

Підсумкове слово вчителя.

Відбудовчі процеси в господарстві республіки

Учитель. У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон «Про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства». Це був 4-й п’ятирічний план (1946-1950 рр.).

(Учні записують подію в зошит.)

У серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР прийняла аналогічний закон, що передбачав:

•                      відбудову виробничих потужностей України;

•                      доведення валової продукції промисловості у 1950 р. до 113% довоєнного рівня;

•                      першочергове відновлення важкої промисловості, транспорту, енергетики, будівництво нових заводів;

•                      відбудову легкої промисловості і сільського господарства;

•                      відродження культурно-освітньої сфери.

Цей закон передбачав виконання всіх поставлених завдань тільки за рахунок власних коштів і ресурсів.

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у 2 групи і дає завдання кожній.

1-                  ша група — опрацювати матеріал підручника «Відбудова важкої промисловості» і заповнити ліву колонку таблиці.

2-                  га група — опрацювати відповідний матеріал підручника «Відбудова сільського господарства» і заповнити праву колонку таблиці.

Відбудова народного господарства

Особливості відбудови важкої промисловості

Особливості відбудови сільського господарства

 

 

Завдання

1.                  Визначте характерні ознаки відбудовчих процесів в Україні.

2.                  Укажіть їхні наслідки.

Робота з візуальними джерелами

Перегляд відеосюжету електронного підручника для 11 класу з історії України за темою: «Сівба в Донбасі».

Завдання

 Охарактеризуйте за сюжетом життя повоєнного життя українців    

Учитель. Разом з тим в економіці УРСР, як і всій економіці СРСР, не проводилася необхідна модернізація, що здійснювалася в західних країнах. Зростання виробництва сільськогосподарської продукції було досягнуто у результаті безжальної експлуатації сільських жителів, яка призвела до нової людської катастрофи.

Голод 1946-1947 років. Зміни в житті та побуті населення

Повідомлення учня

Виступ учня з повідомленням за темою «Трагедія українців 1946-1947 років».

Виступ-розповідь очевидця голоду 1946-1947 рр.

Учні ставлять запитання гостю.

Бесіда

1.                                                     Голод 1946-1947 рр. Що спільного було в цій трагедії з попередніми (голод 1921—1923 рр., 1932-1933 рр.)?

2.                                                     Чи можна було уникнути голоду в 1946- 1947 рр.?

IV.          УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учні надають відповіді на проблемне запитання, що прозвучало на початку уроку:

♦                                                        Що стало запорукою швидких темпів відбудови народпого господарства?

V.                      ПІДСУМКИ УРОКУ

1.                                                     Чи справдилися ваші очікування, сподівання?

2.                                                     Як би ви охарактеризували цей період в історії України? Що негативне? Що позитивне?

VI.          ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Заповнити таблицю «Голод 1946-1947 рр.».

3. Дослідити вплив цього періоду на життя вашої родини.

ДОДАТОК

Матеріал для 1-ї групи

Утворення Народного комісаріату закордонних справ УРСР

Дата

Подія

27 січня 1944 р.

Перший за воєнні роки пленум ЦК ВКП(б) у Москві, який ухвалив пропозицію Ради народних комісарів СРСР щодо розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин

28 січня —

1 лютого 1944 р.

X сесія Верховної ради СРСР прийняла закон про перетворення наркомату закордонних справ із загальносоюзного на союзно-республіканський

4 березня 1944 р.

Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення народного комісаріату закордонних

справ республіки на чолі з Д. Мануїльським.

Значення:

•   після тривалої перерви Україна виходить на міжнародну арену;

•    стає одним із засновників і перших членів Організації Об’єднаних націй.

Це було зумовлено:

•       зростанням міжнародного впливу та авторитету України, яка витримала основний тягар ворожої окупації й зробила вагомий внесок у боротьбі проти фашизму;

•        необхідністю переконати усіх в СРСР і за кордоном у реальності існування української держави та її суверенітету, щоб заспокоїти громадську думку і мобілізувати сили українського народу на завершення війни та відбудову;

•        необхідністю нейтралізувати підтримку з боку національно-визвольних сил, які боролися за відродження незалежної української держави

Матеріал для 2-ї групи

Україна — одна із держав-засновниць ООН

Дата

Подія

6 травня 1945 р.

Участь української делегації в роботі установчої конференції ООН у Сан-Франциско

1945 р.

Участь України в розроблянні та прийнятті Статуту ООН. Зокрема, Д. Мануїльський очолив комітет конференції, що мав підготувати текст преамбули (вступу) і першого розділу Статуту — «Цілі та принципи* ООН. Членами комісій ООН з питань освіти, науки і культури стають І. Сенін, 0. Палладій, В. Бопдарчук, М. Петровський, П. Погребняк

29 липня – 15 жовтня 1946 р.

Участь делегації України у Паризькій мирній конференції. Уведення України до складу Економічпої і Соціальної Рад

Лютий 1947 р.

Укладання мирних договорів з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією

1948 р.

Участь у роботі Дунайської конференції, що розглядала питання про права судноплавства на Дунаї. Українська делегація виступає проти збереження конвенції 1921 р., яка забезпечувала привілейоване становище в цьому регіоні недунайських держав — СІПА, Англії та Франції

1948-1949 рр.

Україна — непостійний член Ради Безпеки ООН

1951 р.

Перша Українська республіканська конференція прихильників миру в Києві. Україна підтримала прохання про вступ до ООН Цейлону та Лаосу

Протягом 1950-х років

Українські дипломати працюють у 16 міжнародних організаціях, підписано 60 мирних угод і конвенцій

Чічкань О. В., Китайгородська ЗОШ, Томаківський р-н, Дніпропетровська обл.

Чічкань О. В. МІЖНАРОДНЕ, ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНЕ ТА ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ.[Текст] : Історія України.  11 клас / Чічкань О. В. // Історія та правознавство. – 2013. –№11. – С. 12 - 15.

До публікації на сайті Освітнього порталу "Академія" приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі.

Популярний ВНЗ