Двоє представників Тернопільських "вишів" стануть учасниками чемпіонату світу

изначився склад збірної команди України для участі у чемпіонату світу з біатлону, яких буде проходити норвезькому Холменколлені з 3 по 13 березня.

Дванадцять спортсменів (6 чоловіків та 6 жінок) вирушать здобувати найвищі нагороди світової першості. В складі збірної є і тернополяни. Так, аспірант Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка Дмитро Підручний налаштований показати свій кращих результат. Дмитро вже не раз показував хороші результати під час міжнародних стартів, маємо надію, що і цього разу він не підведе своїх вболівальників. Для студентки Тернопільського національного економічного університету Анастасії Меркушини цей старт є не менш важливими і показати гідні результати являється головною її ціллю.

Бажаємо нашим спортсменам успіху та повернення додому з особистими рекордами!

Опубліковано на сайті "Спортивна Галичина"

24 лютого 2016

Джерело: galsports.com

Опубліковано на сайті "Галичина спортивна"

3 березня 2016

Джерело: galsports.com

До педагогічного університету Тернополя “прилетіли” журавлі

До педагогічного університету Тернополя прилетіли журавлі. Здавна вважалося, що прихід весни несуть на своїх крилах лелеки. Справжніх вісників весни викладачі та студенти вузу ще не зустріли, а от звеселити око собі та перехожим вирішили паперовими птахами. Над проектом трудилися студенти відділення дизайну близько тижня. Наразі понад сто паперових журавликів оселилися на віттях дерев на подвір’ї університету.

У рамках громадської ініціативи “Розмалюєм світ кольором надій” студенти та викладачі педагогічного університету Тернополя кафедри дизайну створили понад сто паперових журавлів. Таким чином молоді люди вітають усіх з приходом весни і закликають справжніх лелек прилетіти до Тернополя.

– Ми взяли це з японської культури. В них це називається паперові журавлики і вважається, якщо ти склав тисячу журавликів, то ти відносно щаслива людина. Ми починаємо складати журавлики. Передаємо ініціативу, складайте всі. І реально піднімаємо настрій один одному, – розповідає доцент кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх викладання Марія Маркович.

– Це досить простий спосіб виготовлення – звичайний симетричний спосіб вирізання лелеки. Потім скріплюється степлером і навішується на ниточку, – додає кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх викладання Світлана Вольська.

Роксолана Гульман, студентка групи Д – 25, показує:

– Це лелека. Ми робили його з відхідних матеріалів. Основа- плівка від аракалу – матеріал цупкий , він не змокає. Простоїть відносно довго. Вирізали від трафарету.

Оформлення дерев паперовими жураликами – не єдиний проект громадської ініціативи “Розмалюєм світ кольором надій”. На їхньому рахунку – немало мистецьких акцій. Уже кілька років поспіль активісти прикрашають наше місто писанками до Великодніх свят. Цьогоріч у планах – майстер-класи з писанкарства, які розпочнуться на початку квітня.

Опубліковано на сайті "TV4"

22 березня 2016

Джерел: tv4.te.ua

YouTube

Конрад Тернер: «Для того, щоб з користю навчатися, важливо вміти вчитися»

    В рамках впровадження проекту академічної доброчесності в українських ВНЗ Конрад Тернер поділився з тернопільськими студентами спогадами про свої студентські роки. Розпитував про навчання у вузах України і ділився своїм життєвим досвідом.
«Коли я був студентом, то у моєму коледжі навчалося 800 чоловік, зараз – близько 1200. Уявляєте собі, у нашому маленькому коледжі, ще в 19 ст. студенти написали кодекс честі, де вказали, що не будуть списувати та брехати. Відтоді самі студенти збирають комітет кожного року, засідають і оновлюють кодекс. Змінюють дещо, іноді вносять поправки. Якщо коледж втратить кодекс честі – імідж зникне, -розповів Тернер. - Чи можливо в університетах вашої країни запровадити такі кодекси?»
Конрад Тернер заохочував студентів до написання та впровадження подібного кодексу, і ставив у приклад систему навчання за кордоном, зокрема у коледжах: «А ще я здавав іспити за межами свого класу, у себе в кімнаті. Ніхто не наглядав та не намагався ставити часових обмежень. Якщо і був відсоток тих, хто схитрить, то дуже малий».

Гість розповів, що кожних три-чотири роки він вивчає нову мову, їздить в інші країни та знайомиться з їхніми звичаями, культурою. Звичайно, це обумовлено тим, що у нього така робота, і крім подорожей та саморозвитку доводиться знайомитися з послами. Але і на цьому не варто зупинятися, оскільки для того, щоб з користю навчатися, важливо вміти вчитися.
Анна Кравець

Опубліковано на сайті "Терен"

22 березня 2016

Джерело: teren.in.ua

До тернопільських студентів завітав Конрад Тернер

  21 березня, в ТНПУ ім. Володимира Гнатюка відбулася зустріч із представниками Посольства США в Україні. Радник з питань преси, освіти і культури Конрад Тернер та фахівець з академічних питань відділу інформації та культури Посольства США в Україні Віра Тернавська завітали до Тернополя, з метою впровадження Проекту академічної доброчесності в Україні. Педагогічний університет представники відвідали першим. Наступними будуть ТДМУ ім. І. Горбачевського та ТНТУ ім. І. Пулюя. 

Анна Кравець

Опубліковано на сайті "Терен"

21 березня 2016

Джерело : teren.in.ua

 «Гендерні стереотипи – непохитні скелі у нашій голові» - Оксана Кікінежді

 В Україні все частіше йде мова про вступ до ЄС, європейські цінності та гендер. І, як би це дивно чи дико не звучало, але українці переконані, що європейські цінності нам нав’язують.

Часто, коли звучить поняття «гендер», люди, замість того, щоб розібратися у значенні, ототожнюють його з пропагандою ЛГБТ.

Декілька років тому, у стінах одного з тернопільських ВНЗ зчинився галас довкола викладацького складу. Студенти виступали проти педагогів, котрі викладають «Гендер». Згодом галас притих, студентам почав подобатися цей предмет.

Не зрозуміло, чому так категорично і однобоко ставляться до розуміння гендеру – це всього лише соціально-біологічна характеристика, через яку вивчають поняття «чоловіка» та «жінки», і не тільки. Поняття «гендер» використовується для визначення соціально обумовлених ролей, моделей поведінки, діяльності, тощо.

На сьогоднішній день в Україні існує безліч гендерних студій, основним завданням яких є дослідження гендерних відносин, розмежування понять та надання рівних прав чоловікам і жінкам.

Оксана Михайлівна Кікінежді з 2008 року працює на посаді директора Науково-дослідного центру з проблем гендерної освіти і виховання учнівської молоді НАПН України - ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Основна діяльність центру – розробка та експериментальне обґрунтування ґендерної ідеології освітньо-виховних практик в соціогуманітарному просторі.

«Життя – це суцільний стереотип, а гендерні стереотипи є непохитними скелями у нашій голові, - зазначає доктор психологічних наук Оксана Кікінежді. – Наш центр займається розробкою засобів гендерного підходу у всі ланки освіти. А головне те, що ми намагаємося проводити лекції, пізнавальні бесіди з нашими студентами. Доносимо до них усталені стереотипи і робимо спроби їх обходити, формувати нові, адже світ не стоїть на місці, і ми повинні іти в ногу з часом».

Як бачимо, мова йде не про впровадження нових цінностей, а навпаки, про збереження старих, проте в дещо інший спосіб.

Здавалось би чоловік та жінка відрізняються як біологічно так і психологічно, проте існують види зайнятості, де та чи інша стать не можуть бути задіяними. Наприклад, жінка не може працювати в полі на тракторі - їй не дозволяє репродуктивна система, адже це може призвести до незворотніх процесів у її організмі, навіть до безпліддя. З іншої сторони, є такі професії, де чоловіки та жінки працюють нарівні, а заробітна плата різниться. Або ж зверніть увагу на той фактор, що жінка може брати лікарняний на себе чи на дитину, а чоловік не може повноцінно поєднувати роботу і виховання дитини. Хоч брати участь у цьому повинні як батько, так і матір. Останні роки усталені стереотипи дещо змінюються. Чоловіки оформляють декретну відпустку, частіше помічаємо їх в парках з колясками – це прогрес, адже не можна всю домашню роботу і виховання дітей перекладати на жінку.

«Якщо чоловік хоче, щоб дружина йшла на роботу і заробляла, то чому він не може виділяти час на те, щоб дружина відпочивала, доглядала за собою, і натомість приділяти більше уваги вихованню дитини», - переконана у цьому пані Оксана.

Якщо розвиток суспільства не стоїть на місці, то чому повинна відставати наука?

Професор Володимир Кравець, ректор Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка з 2003 року є основоположником гендерної педагогіки в Україні. Його методи викладання мають значний вплив на студентів, адже більшість вважає лекції професора Кравця одними з кращих.

«Психологія сімейного життя – це один з найдоступніших варіантів пізнати теорію, вивчити і обговорити різноманітні випадки, з якими доводиться стикатися в житті», - вважає студентка четвертого курсу факультету філології, Олена.

Гендерні центри формують програми і намагаються позитивно вплинути на виховання учнівської та студентської молоді. Завдяки таким семінарам, тренінгам і лекціям підлітки мають можливість розібратися в окремих поняттях, отримати базові знання з дисциплін гендерної педагогіки, психології, вчаться застосовувати набуті знання у педагогічній практиці, що є доволі важливо. Тому стверджувати, що гендерні студії пропагують ЛГБТ і фемінізм – доволі груба помилка. Науковці неодноразово виступають з проханням знайти розуміння, і поставитися лояльно до нововведень у освіті, науці та практиці виховання молоді.

Анна Кравець

Опубліковано на сайті "Терен"

21 березня 2016

Джерело: teren.in.ua