КОРОЛЕВА ОПЕРНОЇ СЦЕНИ
(до 145-річчя від дня народження Соломії Крушельницької)
Соломія Крушельницька – співачка світової слави, краса і гордість української музичної культури. Її незрівнянне лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави було унікальним явищем в історії світового вокального мистецтва. Вона стала символом української оперної сцени. Її голос полонив шанувальників країн Європи, Південної Америки… З нею залюбки співали уславлені світові співаки: Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін… Її образ став уособленням справжньої жіночої вроди, великого таланту і рідкісної природи голосу. Голосу, що вражав, полонив, бентежив… Один раз почувши, його вже годі було забути. Такою вона була, Соломія Крушельницька. Жінка-муза, жінка-легенда, що залишалася вірною своєму мистецтву.
Дошкільну освіту – кожній дитині
Обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку сьогодні є необхідністю, тому що саме в дитячому навчальному закладі малюків практично готують не лише до навчання у школі, а й до майбутнього «дорослого» життя.
Одним з основних завдань педагогічного колективу дошкільного навчального закладу є створення сприятливого простору для розгортання дітьми активної творчої поведінки у специфічних для віку дитини видах діяльності – ігровій, пізнавальній, продуктивній, самостійній, художній та творчій.
«Муза мужності й боротьби»
(110 років від дня народження Олега Ольжича – українського поета, вченого, громадського діяча)
Захочеш - і будеш.
В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
Олег Ольжич
Олег Ольжич (О.Кандиба), син поета Олександра Олеся, народився 1907 р. в Житомирі. Дитинство провів у Пущі-Водиці біля Києва. В 1923 р. разом із матір’ю від’їхав до Берліна, де тоді проживав його батько. Університетські студії закінчив у Карловому університеті в Празі доктором філософії. Якийсь час був асистентом Українського Вільного університету в Празі. Як археолог працював у чеському Національному музеї, брав участь в археологічних розкопках в Чехословаччині та інших країнах. 1938 р. читав лекції (слов’янська археологія) в Гарвардському університеті та був ініціатором організації Українського наукового інституту в США.
«У творчому пошуку джерело успіху»
(до 50-річчя від дня народження
кандидата біологічних наук,
доцента кафедри ботаніки та зоології –
Конончука Олександра Борисовича)
19-20 травня 2017 року в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбулася Міжнародна наукова конференція “Європа – Україна – Тернопільщина: міжнародні відносини, співпраця, безпека” (до Дня Європи в Україні), яку організувала кафедра нової і новітньої історії та методики викладання історії історичного факультету ТНПУ.
Працівники читального залу суспільно-політичної літератури наукової бібліотеки ТНПУ долучилися до конференції підготувавши розгорнуту книжкову виставку під назвою ”За нову Україну в оновленій Європі”. Учасники конференції, гості та усі присутні мали змогу не тільки переглянути літературу за тематикою конференції, а також ознайомитися з працями викладачів історичного факультету.
Музейні пам’ятки Тернопілля
(до міжнародного Дня музеїв)
Пам’ятайте: настане час, коли багато установ ліквідується, а музеї – ніколи. Музеї існуватимуть вічно, бо вони показуватимуть майбутнім поколінням чим людство у своїй творчості було і чим воно стало.
Д. Яворницький
Тернопільщина славиться багатою історико-культурною спадщиною, що й зумовило наявність великої кількості музеїв.
Нині в Тернопільській області функціонують 26 державних музеїв і 140 громадських: 38 – історичних, 14 – краєзнавчих, 49 – етнографічних, 16 – меморіальних, 13 – літературних, 10 – мистецьких, з яких 15 громадських музейних закладів мають звання "народний".
27 квітня 2017 року у читальній залі Наукової бібліотеки проводився круглий стіл «Екологічні та соціально-економічні наслідки зарегулювання річкового стоку» - чи варто будувати ГЕС на Дністрі?Бібліотека представила розгорнуту книжкову виставку:
«Людство прагне Всесвіт осягнути.
І себе у ньому зрозуміть,
А тривожне «бути чи не бути ?» -
Грізно над планетою висить»,
(Микола Луків)
яку підготували працівники читальної зали природничих та прикладних наук.