Зазначена монографія завершує розгляд проблеми слов'янського етногенезу, зокрема походження давньоукраїнського етносу та його мови, витоки яких знаходяться в індоєвропейському суспільному та мовному середовищі. Останні розглянуті в попередніх двох працях (2004, 2009 рр.), результати трилогії в цілому дозволяють стверджувати існування конвергснційного розвитку народів, згідно з яким праслов'яни, витворившись із спільноти аріїв, представляли собою первісно гетерогенну етномовну сукупність, яка на базі територіальної та язичницької близькості сформувалась у відносно єдиний етнос та прамову, що постали у вигляді слов'янських. Часова локалізація засвідчує перебування давніх слов'ян у дельті Дону та Причорномор'ї в VIII ст. до н. е., на території Прибалтики в І ст. н. с. та активні міграційні процеси в ці давні часи у межах зазначених регіонів.

  Для філологів, істориків, соціологів, етнологів, державних службовців і всіх, хто цікавиться походженням праслов'ян, а також давньоукраїнського етносу та його мови.