Сучасна література досить щедро приділяє увагу постаті барона М. О. Корфа (1834–1883 рр.) – педагога і просвітителя, земського діяча, почесного члена Женевської Академії наук, почесного члена Петербурзького педагогічного товариства, а також Московського комітету письменності та Московського університету. Відомий педагог, методист, діяч у галузі народної освіти Микола Олександрович Корф був прихильником реформаторського шляху вдосконалення народної освіти 60-80 років ХІХ століття. Його педагогічна діяльність припадає на часи після скасування кріпацтва, коли більше 40 мільйонів селян отримали громадянські права, а питання про народну освіту стало першочерговим.
   Народну школу почали розглядати як інституцію, що повинна мати соціальне й державне значення, і водночас велися дискусії щодо зміни характеру, змісту і методів навчання, збільшення кількості шкіл та контингенту учнів. М. Корф саме в поширенні знань серед народу вбачав свій патріотичний обов’язок. Він створив новий тип сільської школи (“корфівська тризимка”) – початкову школу з трирічним навчанням, розробив методику навчання, навчальні посібники “Малютка”, “Русская начальная школа”, “Наш друг”, “Наше школьное дело”.

«Діяльність М. О. Корфа очима послідовників та сучасників»
(до 180-річчя від дня народження педагога)

  Народився Микола Олександрович Корф 2(14) червня 1834 року в Харкові. Мати його була малоросійська поміщиця, а батько – остзейський барон. Батько чудово володів німецькою та французькою мовами і на той час вважався досить освіченою людиною.
  З раннього дитинства Микола відчув всі притиски долі: мати померла, коли йому було лише рік, а батька він втратив в 13 років. Овдовівши, батько одружився вдруге, та мачуха виявилася не дуже доброзичливою. Можливо тому, батько забирає малого (йому було 6 років) з власного дому і відправляє до тітки. Ще під час перебування у домі батька Миколка багато часу проводив з прислугою, співчуття та добре ставлення яких він відчував вже тоді. До того ж, прикладом у ставленні до простого люду для нього завжди був батько Олександр, котрий гуманно ставився до кріпаків і того ж вимагав від сина. Він наголошував на тому, що свої бажання молодий барон мусить висловлювати у формі прохань, і аж ніяк не у формі вимог, а також до кожного прохання додавати «будь-ласка».
Коли Миколі Олександровичу було 9 років, батько відвіз сина у Новгород, де його вихованням займався гувернер-німець. Через рік Микола потрапляє в місто Верро у Ліфляндію у відомий навчальний заклад Креммера, де він пробув 2 роки. Щоб підготуватися до вступу у ліцей, Микола розпочав навчання в Петербурзькому пансіоні Олександра Яковича Філіппова. Саме в цій людині Корф розгледів ідеал вчителя.
Після закінчення ліцею Корф вступає на державну службу до Департаменту Міністерства юстиції, та ця справа виявилася не до душі молодому барону і він покидає все та переїздить до свого родинного помістя в селі Нескучному Катеринославської губернії.
  М. О. Корф був не тільки талановитим публіцистом і письменником з педагогічної тематики, а й активним земським діячем та плідним практиком на тогочасній ниві народної просвіти. Входячи до складу земської училищної ради Олександрівського (тепер м. Запоріжжя) повіту (1866–1872 рр.), він наполегливо займався створенням початкових шкіл і відкрив їх більше сорока у селах Катеринославщини. Це був новий тип сільської школи для народу, як її називали – «корфовська тризимка». У цих школах з трирічним терміном навчання уроки викладалися одним вчителем відразу у трьох класах. М. Корф розглядав земську школу як загальноосвітню із 3-річним терміном навчання лише як однокомплектну, де один учитель проводить заняття з усіма трьома класами – 1-го, 2-го, 3-го років навчання. Такі школи, як відомо, прижилися в Олександрівському повіті й почали поширюватися по всій території України та Росії.
  Земська школа імпонувала Костянтину Дмитровичу Ушинському. Протестуючи проти релігійно-схоластичного навчання у церковнопарафіяльних школах, видатний педагог вважав, що діти повинні вивчати навколишню природу та народне життя, а основою навчання мають стати реальні знання, рідна мова та народна творчість. Педагог справедливо вважав, що земська школа може бути основою народної освіти, і підкреслював, що “земська школа і народна школа – синоніми”.
  М. Корф, який усе життя боровся за реалізацію ідеї загального обов’язкового навчання, земську школу вважав лише першою сходинкою в освіті. Тому мету такої школи він визначив у її сенсі – готувати до життя в соціумі, в реальному середовищі, в конкретному суспільстві. На сторінках журналу “Русская мысль” М. Корф писав: “Школа повинна допомогти дитині стати на шлях самостійної, чесної, творчої праці, знайти своє місце в житті”. У своїх теоретичних працях та практичних рекомендаціях М. Корф крок за кроком розглядав прийоми, методи, засоби, форми побудови навчально-виховного процесу, який би відповідав цій меті.
Аналіз дидактичних праць М. Корфа “Керівництво до навчання грамоти” та “Російська початкова школа” дозволяє стверджувати, що на основі вивчення закономірностей процесу навчання педагог сформулював розвивальний принцип навчання.
  Звертаючись до відомих психологічних ідей своїх попередників, а особливо до праць К. Ушинського, він експериментально не тільки розширив принцип практичності, свідомості, природності, швидкості, легкості, самодіяльності, наочності, врахування індивідуальних особливостей дітей, але саме в земській педагогіці обґрунтував принципи стислості, простоти, раптовості, впевненості в успіху і, що особливо цінно, на наш погляд, подав конкретні практичні поради вчителю щодо їх застосування. Саме з ініціативи М. Корфа у земських школах втілювалися основні дидактичні принципи розвивального навчання, а саме: не вимагати від дітей заучувати матеріал без розуміння, забезпечувати доступність у навчанні, не звільняти дітей від самостійного обдумування, не залишати дітей без допомоги, у навчанні йти вперед, спираючись на вивчений матеріал.
  Особливу увагу педагог приділяв методам розвивального навчання. Він сформулював мету застосування методу навчання як правильний розподіл навчального матеріалу, системне його розташування, що полегшує як передачу, так і засвоєння. Справедливо вважаючи, що вчитель повинен бути не тільки педагогом, а й дослідником, він рекомендував сміливіше запроваджувати самостійні письмові роботи, забезпечувати тісний зв’язок школи з громадським життям рідного села, краю, залучати учнів до краєзнавчої діяльності. Самостійні роботи були надзвичайно важливими в роботі земських шкіл, оскільки активізували розумовий розвиток дітей, формували спостережливість, навчали послідовно викладати свої думки, допомагали закріпленню тих знань, якими наділило їх життя й бесіди з учителем.
  Така наполеглива демократична і безкорислива діяльність М. О. Корфа викликала вороже ставлення до нього з боку реакціонерів серед місцевих землевласників і серед владного чиновництва. У 1872 р. його було забалотовано на земських виборах і він мусив виїхати з улюбленого села в еміграцію до Швейцарії. Живучи там, він не втрачав зв'язок з Батьківщиною і продовжував свою педагогічну діяльність.
Після повернення М. О. Корфа з родиною у 1880 р. до своєї садиби він продовжив педагогічну працю і активно пропагував відкриття недільних повторювальних шкіл. У ці, останні роки його життя М. О. Корфу довелося пережити ще одне переслідування, що було збуджене проти нього реакційними колами у пресі. Це було пов'язано з тим, що московська міська управа запросила його балотуватися на вакантну посаду завідувача місцевих народних училищ.
  Пережиті нервові потрясіння дуже підірвали здоров'я М. О. Корфа.
  13 листопада 1883 року він помер у Харкові «від остаточного життєвого знесилення», як встановили лікарі причину його смерті.

Бібліографічний огляд літератури

	Бондар, Л. С.  Корф Микола Олександрович / Л. С. Бондар // Українська педагогіка в персоналіях : навчальний посібник для студ. вузів : у 2 кн. / О. В. Сухомлинська, Н. Б. Антонець, Л. Д. Березівська, Л. С. Бондар ; за ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1 : Х–ХІХ століття. – С. 346–353.   У першій книзі навчального посібника подано творчі біографії українських педагогів, які жили і працювали у X–XIX с. Серед них є досить знані особистості – Ярослав Мудрий, Герасим Смотрицький, М. О. Духнович, К. Д. Ушинський, М. О. Корф, Х. Д. Алчевська та ін. Творчі біографії подано як єдиний історико-педагогічний процес.   Видання буде корисним студентам вищих педагогічних навчальних закладів I–IV рівнів акредитації, педагогам, науковцям.
	Капранова, В. А.  Корф Николай Александрович (1834–1883) : [русский педагог, методист, деятель народного образования] / В. А. Капранова // История педагогики в лицах : учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений, обуч. по направлению "Образование и педагогика" / В. А. Капранова. – Минск ; М. : Новое знание : ИНФРА-М, 2013. – С. 119–120. – (Высшее образование. Бакалавриат).   У книзі читач зможе віднайти інформацію про життєпис відомих зарубіжних та   вітчизняних просвітителів і педагогів, які зробили значний внесок у розвиток освіти. Зокрема поповнити свої знання про біографічні дані, педагогічні погляди і діяльність Миколи Олександровича Корфа – педагога, методиста, діяча народної освіти.   Видання буде корисним для студентів, магістрантів, аспірантів педагогічних спеціальностей вузів, а також слухачів системи підвищення кваліфікації, що вивчають педагогічні дисципліни.
	Латышина, Д. И.  Н. А. Корф – организатор земских училищ / Д. И. Латышина // История педагогики. История образования и педагогической мысли : учеб. пособ. для студ. высш. учебн. заведений / Д. И. Латышина. – М. : Гардарики, 2003. – С. 431–438.   Викладено зміст та особливості виховання та освіти в зарубіжних країнах. Висвітлено просвітницьку діяльність видатних зарубіжних та вітчизняних педагогів. Вперше у вітчизняній навчальній літературі показано вплив побуту і звичаїв народу на виховання дітей.   Порівняльний аналіз педагогічних теорій і практики навчальних закладів різних типів дає можливість працюючим і майбутнім вчителям виявити те цінне, що може бути використано і в даний час.   Для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за напрямом і спеціальностями "Педагогіка", "Педагогіка і психологія", "Соціальна педагогіка".
	Левківський, М. В.  Організаційна й педагогічна діяльність М. Корфа : [видатний педагог і методист] / М. В. Левківський // Історія педагогіки : навч. посіб. для студ. вузів / М. В. Левківський. – К. : ЦУЛ, 2008. – С. 123.   У навчальному посібнику подано набутки з історії освіти й виховання з позицій соціокультурного підходу відповідно до програми “Історія педагогіки” для вузів. Враховуючи специфіку пізнавальної діяльності студентів у напрямі особистісно-орієнтованого навчання, розроблена система практичних, проблемних і творчих завдань та тестів для самоконтролю.   Рекомендовано студентам педагогічних вузів, педколеджів, а також учням педагогічних училищ та викладачам педагогічних освітніх установ.
	Мосіяшенко, В. А.  Микола Олександрович Корф (1834–1883) : [представник педагогічної думки XIX ст.] / В. А. Мосіяшенко, О. І. Курок, Л. В. Задорожна // Історія педагогіки України в особах : навч. посіб. для вищ. пед. навч. закладів / В. А. Мосіяшенко, О. І. Курок, Л. В. Задорожна. – Суми : Університетська книга, 2005. – C. 96–100.   У посібнику подано матеріал про діяльність і творчу спадщину визначних представників педагогічної думки від часів Київської Русі-України до кінця ХХ століття відповідно до історичних періодів, передбачених структурою та тематикою програми з історії педагогіки для гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів.   Навчальний посібник розрахований на студентів вищих педагогічних навчальних закладів, учителів, усіх, хто цікавиться історією української педагогічної думки.
	Організація й педагогічна діяльність М. Корфа (1834–1883) / С. В. Білецька, В. М. Білик, Н. О. Борисенко [та ін.] // Історія педагогіки : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. В. Білецька, В. М. Білик, Н. О. Борисенко, А. Г. Відченко ; за заг. ред. Г. В. Троцко. – Х. : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2008. – С. 310–311.   У навчальному посібнику для студентів, магістрантів, аспірантів розкриті основні розділи з курсу «Історія педагогіки». У систематизованому порядку представлені питання, пов’язані з розвитком світової педагогічної думки від первісного суспільства до сьогодення; педагогічні погляди й діяльність провідних та зарубіжних педагогів і діячів освіти, основні напрями реформаторської педагогіки початку XX століття; зміст діяльності вітчизняних інноваційних шкіл другої половини XX століття.
	Развитие профессионального образования в педагогической деятельности Николая Александровича Корфа : [русский педагог и методист] // Из истории развития профессионального образования : учебное пособие / редкол. и сост. Э. Д. Новожилов [и др.]. – М. : МГОУ, 2006. – С. 19–23.   У книзі висвітлено значення розвитку професійної освіти в педагогічної діяльності Миколи Олександровича Корфа.   Посібник адресовано студентам вищих педагогічних навчальних закладів, працівникам освітньої галузі та всім, хто цікавиться історією розвитку професійної освіти.
	Сисоєва, С. О.  Микола Корф : [видатний педагог і методист] / С. О. Сисоєва, І. В. Соколова // Нариси з історії розвитку педагогічної думки : навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / С. О. Сисоєва, І. В. Соколова. – К. : ЦУЛ, 2003. – С. 124–127.   У навчальному посібнику висвітлено культурно-історичні та національні витоки розвитку педагогічної думки. Матеріал систематизовано в інформаційні блоки: «Розвиток світової педагогічної думки: на теренах історії», «На шляху до створення національної системи освіти: витоки й основні тенденції», «XX століття в історії світової і вітчизняної педагогіки». Подано бібліографію імен та педагогічних праць видатних філософів, вчених-педагогів та письменників, які сприяли становленню та розвитку особистісно-орієнтованої педагогіки.   Навчальний посібник адресовано студентам вищих педагогічних навчальних закладів, педучилищ і коледжів, а також тим, хто вивчає курс «Основи педагогіки і психології».

Список додаткової рекомендованої літератури

1. Бондар, Л. С.  Внесок М. О. Корфа у вітчизняну педагогіку (до 175-річчя з дня народження) / Л. С. Бондар // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. – 2009. – № 2. – С. 5–12. – Видатні постаті в педагогіці.

2. Григоренко, О.  Діяльність М. О. Корфа очима сучасників та послідовників / О. Григоренко //Шлях освіти. – 2005. – № 2. – С. 52–55.

3. Коваленко, О.  Педагогічний барон : [Микола Корф] / О. Коваленко // Освіта України. – 2012. – 12 листоп. (№ 46). – С. 15.

4. Корф, Н. А.  Малютка : в сокращении / Н. А. Корф // Антология педагогической мысли Украинской ССР  / сост. Н. П. Калениченко. – М. : Педагогика, 1988. – С. 200–201.

5. Корф, Н. А.  Наш друг : в сокращении / Н. А. Корф // Антология педагогической мысли Украинской ССР / сост. Н. П. Калениченко. – М. : Педагогика, 1988. – С. 192–197.

6. Корф, Н. А.  Об испекции народных училищ / Н. А. Корф // Антология педагогической мысли России второй половины ХІХ – начала ХХ в. / сост. П. А. Лебедев. – М. : Педагогика, 1990. – С. 198–202.

7. Корф, Н. А.  Руководство к обучению грамоте по звуковому способу : в сокращении / Н. А. Корф // Антология педагогической мысли Украинской ССР / сост. Н. П. Калениченко. – М. : Педагогика, 1988. – С. 197–200.

8. Корф, Н. А.  Русская начальная школа : в сокращении / Н. А. Корф // Антология педагогической мысли Украинской ССР / сост. Н. П. Калениченко. – М. : Педагогика, 1988. – С. 189–192.

9. Корф, Н. А.  Теория Дарвина и вопросы педагогики : отрывки / Н. А. Корф // Антология педагогической мысли России второй половины ХІХ – начала ХХ в. / сост. П. А. Лебедев. – М. : Педагогика, 1990. – С. 196–198.

10. Микола Корф : [видатний педагог і методист] // Завучу. Усе для роботи. – 2011. – № 5/6. – С. 1.

11. Николай Александрович Корф (1834–1883) : [видный педагог и методист] // Антология педагогической мысли Украинской ССР / сост. Н. П. Калениченко. – М. : Педагогика, 1988. – С. 186–189.

12. Николай Александрович Корф (1834–1883) : [педагог, методист, деятель народного образования] // Антология педагогической мысли России второй половины ХІХ – начала ХХ в. / сост. П. А. Лебедев. – М. : Педагогика, 1990. – С. 194–196.

13. Николай Александрович Корф (1834–1883) : [педагог, методист, деятель народного образования] // Антология педагогической мысли России второй половины ХІХ – начала ХХ в. / сост. П. А. Лебедев. – М. : Педагогика, 1990. – С. 194–196.

14. Помелов, В. Б.  Н. А. Корф – создатель земской школы : к 150-летию земского движения и 180-летию со дня рождения педагога / В. Б. Помелов // Педагогика. – 2013. – №  10. – С. 91–99. – Библиогр. в конце ст.

15. Шумілова, І.  М. О. Корф про професійну підготовку вчителя / І. Шумілова // Рідна школа. – 2006. – № 6. – С. 75–77.

Підготувала Загородна С. Ю.