Галилей Г. Избранные труды = Opere Scelte : в 2 т. Т. 1. Звездный вестник. Послание к Инголи. Диалог о двух системах мира /

Г. Галилей ; сост. У. И. Франкфурт. – Москва : Наука, 1964. – 640 с.

   У виданні використані переклади головних творів Галілея «Звездный вестник», «Послание к Инголи», «Диалог о двух системах мира», виконані за участю і під редакцією А. Ю. Ішлінського. Їх літературна гідність безсумнівна.
   Це зібрання праць Галілея російською мовою дасть можливість читачам познайомитися з творчістю великого італійця, яке багатьма нитками пов'язане із сучасною наукою і відображене у зразково написаних творах.

   Галилей Г. Избранные труды = Opere Scelte : в 2 т. Т. 2. Механика. О телах, пребывающих в воде. Беседы и математические доказательства / Г. Галилей ; сост. У. И. Франкфурт. – Москва : Наука, 1964. – 571 с.

   У другий том ввійшли переклади основних творів Галілея: «Механика», «О телах, пребывающих в воде», «Беседы и математические доказательства».
   Червонною ниткою наукових праць вченого проходить твердження про те, що необхідно у всіх точних науках дотримуватися того, що у всіх запропонованих визначеннях відповідних термінів потрібно робити початкові припущення, з яких як з плодоносності насіння, візьмуть свій початок і послідовно розгорнуться причини і точні докази властивостей всіх тверджень і винаходів.

   Галилей Г. Диалог о двух главнейших системах мира птоломеевой и коперниковой / Г. Галилей ; пер. А. И. Долгова. – Москва ; Ленинград : Гостехтеоретиздат, 1948. – 379 с.

   Ця книга найбільш відома і визначна із астрономічних праць Галілея, вона є підсумком  30-річної наукової творчості і роздумів великого вченого, однією із ключових віх в коперниківскій революції. Саме цей твір став формалдьним приводом для переслідувань автора зі сторони інквізиції.
   Зміст в основному є представленням різних аргументів як на користь геоцентричної, так і геліоцентричної систем, а також критики положень Арістотелевої фізики – саме цьому автор вибрав форму дискусії між прихильниками обох теорій.

   Галилей Г. Пробирных дел мастер / Г. Галилей ; пер. Ю. А. Данилова ; отв. ред. Я. А Смородинский. – Москва : Наука, 1987. – 271 с.

   Книга Галілея «Пробирных дел мастер» датується 1623 роком, в той час, коли суд над Галілеєм відбувся 10 років потому. Більше того, висловлювання на користь атомізму зустрічаються ще у книєі Галілея «Рассуждение о телах, погружённых в воду» (1612). Ніякого інтересу в інквізиції вони не викликали і жодна з цих книг не була заборонена. Вже після суду, під наглядом інквізиції, Галілей у своїй останній книзі знову розмірковує про атоми – і інквизиція, яка обіцяла вернути його в тюрму за найменше порушення режиму, не звертає на це уваги.

   Азархін В. А. Коперник. Бруно. Галілей /

В. А. Азархін, В. С. Горський. – Київ : Наук. думка, 1974. – 199 с. – (Науково-популярна література).

   Історія вчення про гелоцентричну систему світу і його великих творців – Миколая Коперника, Джордано Бруно та Галілео Галілея містить чудовий матеріал для роздумів про суспільне значення науки, про відповідальність вченого за соціальні наслідки своєї наукової діяльності. Ця тема є особливо актуальною, коли значний злет науки владно висунув проблему громадськості вченого, його готовність відстоювати істину, що служить суспільному поступу.
   Цю книгу про життя і діяльність трьох мислителів епохи Відродження з цікавістю прочитають люди різних фахів і уподобань. Автори використали недостатньо відомі широкому читачеві документи інквізиційних процесів, історичні матеріали і художню літературу.

   Анцелиович Е. С. Галилео Галилей : элементы физики / Е. С. Анцелиович. – Москва : Учпедгиз, 1955. – 100 с. – (Классики физики).

   У багатьох людей згадка імені Галілео Галілея викликає уявлення про розвиток астрономії. Галілей для них – це борець за нові, прогресивні ідеї в астрономії.
   У книзі широкому колу читачів представлено відомості про те, що разом з працями вченого по астрономії можна поставити його праці в галузі фізики, особливо механіки, якими він сприяв розвіюванню середньовічних, псевдонаукових тверджень схоластиків і розчистив шлях для творців сучасної науки.

   Колчинський І. Г. Від телескопа Галілея до орбітальних обсерваторій / І. Г. Колчинський. – Київ : Наук. думка, 1966. – 100 с.

   У книзі розповідається про перші телескопічні спостереження Галілея і їх значення для людства. Представлено короткий нарис дальшого розвитку телескопа, розкахано про будіввництво великих рефракторів і рефлекторів, про застосування фотографії і спектрального аналізу для вивчення небесних світил. Значне місце відведено методам спостережень – застосуванню фотоелементів і електронно-оптичних перетворювачів, а також радіоастрономічним методам.
   Заключна частина присвячена сучаснішим засобам заатмосферних астрономічних спостережень – телескопам в космосі, орбітальним обсерваторіям та ін.
   Видання розраховане на масового читача.

   Кузнецов Б. Г. Галилей / Б. Г. Кузнецов. – Москва : Наука, [1964]. – 326 с. – (Научно-биографическая серия).

   У книзі выдтворена наукова біографія вченого, великого природодослідника, розглядаються деякі сторорни світогляду, способу життя Галілея, оцінюються змість і стиль фізичних ідей, вклад у світову науку. Своїми екеспериментами він переконливо спростував умоглядну метафізику Арістотеля і заклав фундамент класичної механіки.
   Ілюстрації відтворено на мелованих вклейках.

   Фантоли А. Галилей: в защиту учения Коперника и достоинства святой церкви / Аннибале Фантоли ; пер. с ит. А. Брагина. – Москва : МИК, 1999. – 424 с.

   У своїй праці, заснованій на глибокому вивченні всіх опублікованих до цього часу джеренл, автор подав глибоку і достовірну картину того, що трапилось з Галілеєм. Із допомогою критичного аналізу як історичних джерел так і новітніх праць про вченого, автор прагне реконструювати історію ідей, які вирішальним способом обумовили справу Галілея.
   Ця книга – підсумок більш як 25-річної роботи по вивченню життя і творчості Галілея. Галілей вів дивну битву на двох фронтах: він боровся за істинність системи Коперника і в захист Святого Письма. Після тимчасової поразки історія нагородила вченого перемогами на обох фронтах, хоча між цими перемогами і пройшло кілька століть.