Наукова бібліотека ТНПУ - Нації незгасний смолоскип (до 115-річниці від дня народження Степана Андрійовича Бандери) (2024)

Нації незгасний смолоскип
(до 115-річниці від дня народження
Степана Андрійовича Бандери)

«Розправляючись із ворогом у себе в хаті, треба тямити, що він остаточно лише тоді буде переможений, коли скапітулює на своїй землі»
(Степан Бандера)

Степан Бандера – ім’я, яке оповито легендами, брехнею, пропагандою та міцним шаром стереотипів, як у колі його противників, так і прихильників. Звір, кат, убивця і терорист у пропаганді окупаційних режимів, які діяли на території України. І водночас – визволитель, ідеал для наслідування, патріот, чуйний, релігійний і справжній українець для мільйонів його прихильників і послідовників.
Але ким, насправді, був Степан Бандера? Про що мріяв, чим і як жив, чого прагнув і чим жертвував для досягнення своїх цілей?

Степан Бандера народився в сім’ї греко-католицького священика 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, що на Галичині. Зараз це Івано-Франківська область. Прізвище «Бандера» – іспанського походження й означає «прапор», «стяг».
Степан готував себе до боротьби за Україну змалечку: багато молився, обливався крижаною водою на морозі, таємно від батьків бив себе ланцюгом і проколював шкіру голками – це «вправи», що мали його підготувати до поліцейських тортур.
Степан Бандера є однією з найбільш відомих (якщо не найвідомішою) українських історичних постатей у світі. Його знають не лише в Україні, він присутній в історичній пам’яті відразу декількох країн. У путінській Росії він займає приблизно те саме місце, яке на початку ХХ ст. у Російської імперії займав гетьман Іван Мазепа – символ українського націоналізму, який з допомогою Заходу мав на меті знищити Росію. Цей образ використовується як виправдання війни проти України.
У Польщі Бандеру вважають відповідальним за «Волинську різанину» – масові вбивства поляків під час Другої світової війни. Ставлення до нього серед поляків коливається між негативним і дуже негативним. В Ізраїлі та Німеччині, де Голокост є центральною подією в історичній пам’яті, Бандера є символом українського антисемітизму. У самій же Україні донедавна (до російсько-української війни) Бандера був постаттю, яка найбільш роз’єднувала українців. Для одних він був національним героєм, для інших – зрадником та нацистським колаборантом.
Попри відмінності у різних національних пам’ятях, їх об’єднує одне: історичний образ Бандери має дуже мало спільного з реальною постаттю. Бандері приписують подвиги, до яких він не мав стосунку та злочини, до яких він особисто не був причетний. Вистачить зазначити, що другу половину свого життя, від моменту першого ув’язнення у 1934 р. (за організацію вдалого замаху на польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького) до вбивства радянським аґентом Богданом Сташинським у 1959 р., Бандера перебував поза українськими землями та не міг брати прямої участі у місцевих подіях.
Можна назвати принаймні дві причини, чому історичний образ Бандери так мало відповідає історичній реальності. Першою є відсутність якісної біографії. Написані досі біографії Бандери не відповідають вимогам наукового дослідження. Вони мають на меті не так встановити факти його життя, як відібрати свідчення, що відповідають його популярним образам (героїчному або «фашистському»). У цих біографіях історична пам’ять домінує над історичною наукою.
Другою причиною є особливість політичної діяльності Бандери. Більшість тогочасних політичних лідерів вважали обов’язком формувати політичну лінію своєї течії чи партії у публічних виступах та текстах. Бандера був мовчазним вождем. Він почав багато писати лише після війни, коли опинився у Західній Німеччині. Майже все, що ми знаємо про його погляди до того часу, знаємо зі свідчень інших людей.
В історичній пам’яті як українців, так і неукраїнців вся історія ОУН звелася до історії бандерівського руху, а сам рух – до образу Бандери. Однак саме так функціонує історична пам’ять: вона базується на бажанні не стільки згадувати, скільки забувати історичні факти чи події, особливо якщо вони надто складні чи незручні для сприйняття. Це, звісно, не означає, що «незручні» сторінки історії бандерівського руху не повинні бути предметом відкритої дискусії, до якої українці, ймовірно, знову повернуться після закінчення нинішньої війни. Проте в будь-якому разі ці дискусії будуть більш предметними, коли з’явиться якісна біографія Степана Бандери, на яку він, безсумнівно, заслуговує.

Інформаційно-бібліографічний відділ
Бібліографічний огляд літератури

	Бандера С. Третя світова війна і визвольна боротьба / Степан Бандера. – Київ : Крила, 2022. – 160 с. На публікацію даних праць Степана Бандери, підштовхнуло усвідомлення загрози повторення історії. Українські націоналісти усвідомлюють гнилизну й угодовство західного істеблішменту (передовсім в США) які врятували московську імперію СРСР після другої світової і зберегли її в нинішньому вигляді на початку 90-х. Ми це маємо доносити до заходу, але для цього самі повинні у тому розібратися. Вивчення праць Бандери додасть нашому погляду більшої широти. Світ повинен усвідомити, що розв'язана московитами війна в Україні є трагедією для цілого людства і вона може не просто повторитися, а й розширюватися, якщо не знищити імперію повністю з подальшим формуванням на її території національних держав сьогодні поневолених народів.
	Бандера С. Перспективи Української Революції / Степан Бандера. – Мюнхен : Вид. ОУН, 1978. – 640 с. До книги увійшли твори, написані Степаном Бандерою у сорокових і п’ятдесятих роках. Автор розглядає питання, як українському народу вибороти свою державу, і якою вона повинна бути. Також книга описує, як саме українцям позбутися економічної та ідеологічної опіки Росії. А одна з головних фраз – "Геть від Москви". Ця фраза сьогодні є дуже актуальною. Багато уваги Степан Бандера у цій книзі відводить питанням взаємин всередині українського визвольного руху, націоналістичного табору. Він підкреслює, що тільки єдність всіх українців, їхня свідома боротьба за незалежність приведе до загального кінцевого успіху.
	Вбивство Степана Бандери. – Львів : Червона калина, 1993. – 355 с. – (Сини України). Основною частиною книги є вперше оприлюднена повна стенограма судового процесу в Карлсруе з 1959 по 1963 рр. над вбивцею Провідника ОУН Степана Бандери, судові документи та багато іншого про цей московсько-більшовицький злочин.
	Життя і діяльність Степана Бандери : документи і матеріали / ред. і упоряд. М. Посівнич. – Тернопіль : Астон, 2008. – 448 с. Пропоноване видання присвячене життю та діяльності Провідника українського визвольного руху Степана Бандери в 1920-х – 1950-х роках. На основі спогадів та документів у книзі висвітлено боротьбу Організації Українських Націоналістів, показано роль ОУН та її лідера у тогочасних суспільно-політичних процесах в Україні. Крім того, тут читач зможе довідатися про родинне, шкільне, студентське оточення, в якому формувався майбутній Голова проводу ОУН. Опубліковано ряд важливих матеріалів і документів про життя і діяльність Степана Бандери на еміграції та на чолі Проводу ОУН. Видання доповнюють біографічні відомості про діячів визвольного руху, а також вибрана бібліографія про Степана Бандеру. Для науковців та широкого кола читачів.
	Світ ідей Степана Бандери та виклики ХХІ століття : ІХ Бандерівські читання : збірник матеріалів / упоряд.: Ю. Сиротюк, Т. Бойко, Ю. Олійник ; Недержавний аналітичний центр "Українські студії стратегічних досліджень". – Київ : Крила, 2022. – 276 c. Тематикою обговорення читань стали такі проблеми: усвідомлення, чим є і чим не є український націоналізм у XXI столітті; завдання і форми діяльності націоналістичного руху: виклики і відповіді; ліволіберальний зашморг на шиї освіти: як здолати нав'язувані трансформації; націоналістична візія освітнього і виховного процесу.
	Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939–1959) : у 3 т. – Київ : Сергійчук М. І., 2009. Це тритомник, в якому вміщено 230 документів. Останній том містить матеріали з 1950-х років, про які загалові майже нічого не відомо. У пропонованій збірці документів з колишніх таємних архівів розповідається про життя і діяльність Голови Революційного Проводу Організації Українських Націоналістів Степана Бандери, сто років від дня народження якого виповнилося 1 січня 2009 року. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться постаттю Степана Бандери та історією українського національно-визвольного руху в XX столітті.
	Степан Бандера: 1909–1959–2009 : збірник статей / упоряд. Б. Гордасевич, М. Посівнич. – Львів : Тріада плюс, 2010. – 220 с. Пропонований читачам збірник статей містить думки різних авторів з України, Росії та Польщі щодо постаті одного з керівників українського визвольного руху – Степана Бандери. Хто він – Герой? Зрадник? Символ? Колаборант? Нацист? На всі ці та інші запитання допитливий читач знайде відповіді в текстах, які мають діаметрально протилежний зміст, та відповідно до них зможе сформувати власне бачення чи думку. Дискусії навколо визнання Президентом Віктором Ющенком Героєм України Степана Бандери та вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті й надалі не вщухатимуть, тому видавці переконані, що даний збірник статей стане одним із кроків у подоланні тих стереотипів, які утвердилися в суспільній свідомості.
	Страсті за Бандерою : статті та есеї / [упоряд.: Т. С. Амар, І. Балинський, Я. Грицак]. – Київ : Грані-Т, 2010. – 400 с. У виданні подано матеріали трьох фахових дискусій про феномен Бандери, які в останні роки провадили українські та іноземні історики й есеїсти. Важливо те, що упорядники не надавали тут переваги жодному з численних поглядів на місце й роль провідника ОУН в українській та європейській історії, а всі матеріали дискусій подали максимально повно.
	Гордасевич Г. Л. Степан Бандера: людина і міф : до 100-річчя від часу народження і 50-річчя загибелі Степана Бандери / Г. Л. Гордасевич. – 4-те вид., ювіл. – Львів : Апріорі, 2008. – 208 с. Пропонована читачам документальна розвідка знайомить з біографією видатного провідника українського націоналістичного руху Степана Бандери на підставі зібраних і опрацьованих автором українських і закордонних джерел. Доповнена низкою документів і публіцистичних статей, присвячених цій довго замовчуваній постаті в історії українського державотворення. Для широкого кола читачів.
	Загребельний І. Степан Бандера: міфологія української свободи / Ігор Загребельний. – Тернопіль : Крила, 2021. – 96 с. Бандеру називають не просто Провідником ОУН, але й Провідником української нації. Наскільки це правомірно? Чи дійсно Степан Бандера був Провідником усієї української нації у роки свого життя і чи варто називати його так сьогодні? Не поспішаймо з відповіддю...
	Мірчук П. Степан Бандера – символ революційної безкомпромісовости / Петро Мірчук. – Нью Йорк ; Торонто ; Лондон : Друкарня Української видавничої Спілки, 1961. – 160 с. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/14863/file.pdf Історія визвольної боротьби українського народу нерозривно зв’язана з іменем С. Бандери, який повністю заслужив, щоб зайняти місце в українському пантеоні як один із кращих борців українського народу за волю. Містить документальні світлини С. Бандери. Ілюстроване емігрантське видання.
	Нагірняк В. Во славу золотого тризуба / В. Нагірняк ; літ. ред. О. Слоньовcька. – Івано-Франківськ : ЛІК, 2008. – 152 с. Книга розповідає про життя і діяльність видатного політичного і громадського діяча Степана Бандеру, його боротьбу за незалежну самостійну Українську державу.
	Посівнич М. Степан Бандера. Провідник української ідеї / Микола Посівнич. – Київ : Наш формат, 2023. – 256 с. Що робить Степана Бандеру Символом українського визвольного руху? Чому його, в’язня гітлерівських концтаборів, з деяких трибун називають ворогом, а ми – Провідником і героєм? Щоб зрозуміти це, варто подолати стереотипи, які утвердилися в суспільстві завдяки потужній багаторічній радянській пропаганді. Базуючись на достовірних фактах, цікавих і невідомих широкому загалу матеріалах, автор розповідає про життя лідера ОУН без штучно створених міфів: які погляди він мав, якими ідеалами керувався і, зрештою, якою був людиною.
	Посівнич М. Степан Бандера – життя, присвячене свободі / Микола Посівнич ; відп. ред. П. Й. Потічний. – Торонто ; Львів : Літопис УПА, 2008. – 112 с. – (Літопис УПА : Події і люди ; Кн. 3). Пропоноване дослідження присвячене життю та діяльності Провідника ОУН та ЗЧ ОУН Степана Бандери в 1920–1959 рр. На основі спогадів та документів у книзі висвітлено боротьбу і роль ОУН і ЗЧ ОУН та її лідера у тогочасних суспільно-політичних процесах. Крім того, тут читач зможе довідатися про родинне, шкільне, студентське оточення, в якому формувалaся особистість майбутнього Голови проводу ОУН та ЗЧ ОУН.
	Сватко Я. Місія Бандери / Ярослав Сватко. – 2-ге вид., допов. і випр. – Тернопіль : Астон, 2007. – 96 с. У книзі описано життя і діяльність Степана Бандери – лідера та ідейного натхненника революційної ОУН, ім'я якого стало символом боротьби за незалежність України в середині XX століття. Наведені непубліковані в інших виданнях спогади про Степана Бандеру керівника розвідки ОУН Степана Мудрика–«Мечника». У книзі використані матеріяли польських, німецьких та радянських архівів, спогади учасників підпілля ОУН та працівників радянських спецслужб. Передмова Головного Командира Української Повстанської Армії 1950–54 рр., члена Проводу ОУН 1940–1954 рр. Василя Кука («Юрка Леміша»).
	Уніят В. Б. Нації незгасний смолоскип : постать Степана Бандери на тлі національно-визвольних змагань у Західній Україні в 20–50-х рр. ХХ ст. / В. Б. Уніят, М. В. Лазарович. – Вид. 2-ге, допов. – Тернопіль : Терно-граф, 2011. – 96 с. У книзі висвітлено історію національно-визвольних змагань у Західній Україні, зокрема на Тернопіллі від заснування Української військової ор-ганізації (УВО) до проголошення незалежності нашої держави. На основі архівних документів, спогадів показано життєвий шлях і революційну ді-яльність Головного Провідника ОУН Степана Бандери, вперше подані ма-теріали, що стосуються того періоду його життя, який був пов'язаний із нашим краєм. Щедро ілюстроване документальними світлинами видання буде ко-рисним учителям історії, викладачам, студентам, учням, краєзнавцям, усім, хто не байдужий до історії України та Тернопільщини.
	Чайковський Д. Московські вбивці Бандери перед судом / Данило Чайковський ; відп. за вип. П. Пупін. – Дрогобич : Бескид, 1992. – 719 с. – (50-річчю УПА присвячується). Основною частиною книги є вперше оприлюднена повна стенограма судового процесу в Карлсруе з 1959 по 1963 рр. над вбивцею Провідника ОУН Степана Бандери, судові документи і багато іншого про цей московсько-більшовицький злочин.