Uncategorised

Інтерв’ю Богдана Буяка
для газети "Сільський господар плюс"
Богдан Буяк: «Господь не залишить нашу намолену землю».
До Тернопільського національного педагогічного університету на інтерв’ю з ректором, доктором філософських наук, професором, членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України Богданом Буяком я прошкував вулицею Миру. У кращі часи ця обставина спонукала б до зовсім інакших роздумів, але завивання сирени повертало у жорстоку реальність – війну…
– Богдане Богдановичу, поки я заходив у приміщення адмінкорпусу, хтось приніс окопні свічки для  фронту. У приймальні одні просили передати пораненому колезі вологі серветки, інші  зустрітися з волонтерами, які повезуть на схід автомобіль, придбаний за кошти ТНПУ… Тобто, і в стінах вашого закладу відчувається війна?
– Від початку повномасштабного вторгнення університет включився у боротьбу та розбудував свій фронт – освітянський, волонтерський, громадський, мистецький… При університеті функціонує дуже потужний Волонтерський центр, причому – різновекторний. Тут готували їжу, діяв великий логістичний склад товарів. Наші колишні випускники надсилали допомогу з-за кордону 20-тонними фурами. Найпотрібніші речі їхали з Польщі, Німеччини, Швейцарії, Франції, приходили посилки з Америки… Наш актовий зал перетворився у великий склад розфасованого одягу та взуття. Ми мали щодня 300-400 потребуючих людей, які висловлювали захоплення організацією роботи волонтерів. Тут постійно працювали волонтери – студенти, викладачі, які сортували речі, перебирали, розкладали, допомагали людям. Ми першими в західній Україні організували центр мовної підготовки, курси вивчення української мови для переселенців.
– Пам’ятаю, наша газета писала про ці курси. На початку війни було багато бажаючих їх відвідувати.
– За два дні ми отримали 700 заявок і до сьогоднішні ці курси продовжують працювати. Маємо зараз запит від Фонду, який піклується ВПО з Луганщини. Його координаторами є народні депутати Максим Ткаченко з Луганська і наш земляк, випускник університету Іван Калаур. Саме через цей фонд переселенці зі сходу України зініціювали потребу вивчення української мови. Педуніверситет має зараз запит від 1500 людей на відвідування курсів і  кількість бажаючих не зменшується. 
Та повертаючись до волонтерського центру, хочу наголосити, що ми не лише передавали та сортували допомогу від зарубіжних друзів, а дуже багато речей робили на власних потужностях. Адже ТНПУ – строката структура. І мені приємно, що в перші дні весни десятки пічок-буржуйок було передано для потреб тероборони Києва. У наших швейних майстернях шили балаклави, заготовки на розгрузки, наколінники, налокітники… І це все робилося екстремально оперативно.
– А який автомобіль має невдовзі поїхати на фронт?
– Це не перший автомобіль. Коли постала така потреба, ми знову звернулися до колишніх випускників і вони шукали ті машини в Польщі, Англії, США, Німеччині, країнах Скандинавії. На останню машину, яка вже на передовій, ми потратили 180 тис. грн. Машина поїхала до бійців батальйону «Правого сектору». Там воює наш випускник, син однієї з викладачок вишу. А що стосується коштів, то на початку війни дуже гарно спрацювало самоврядування викладачів, профспілкова організація працівників, студентів. Адміністрація лише виконувала роль рядових волонтерів. За кілька днів зібрали півмільйона гривень, зробили аудит потреби і військові частини попросили тепловізори та рації. За сприяння правоохоронців вдалося дістати з Америки 6 рацій і 2 тепловізори. А загалом фонд поповнюється постійно, бо час від часу виникають інші потреби, клопоти, тривоги. В університеті з сумом зустріли звістку про подвиг нашої випускниці Інни Дерусової – медика, соціального педагога, першої жінки «Героя України» в історії, яка загинула на Сумщині. Студент 4 курсу історичного факультету Сергій Коновалов віддав життя за Батьківщину на Херсонщині, а студент інженерно-педагогічного факультету Тарас Григорович загинув під Бахмутом. Зараз маємо наших поранених студентів і ними опікуємося. Більше 10 осіб з ТНПУ перебувають на службі в ЗСУ. Час від часу вони приїжджають у відпустки, ми їх споряджаємо, стараємося знайти авто для їхніх військових частин. Ось і цей автомобіль, про який ви згадали, вантажимо потрібними речами і відправляємо на фронт.
– Війна, як би ми того не хотіли, впливає і на переосмислення тих професій, спеціалістів з яких ви готуєте. Скажімо, професія психолога після війни буде чи не найзатребуванішою. Яким чином ТНПУ реагує на реальні потреби життя?
– Дуже гарне запитання. В університеті діє 130 освітніх програм і ми постійно розвиваємося в плані розробки освітніх продуктів, затребуваних часом. Оскільки ваша газета називається «Сільський господар», то можу розповісти про освітню програму, яку ми від початку орієнтували на сільську місцевість – це магістерська програма «Природничі науки». Після її закінчення можна викладати математику, фізику, хімію, біологію, географію і економіку. Шість в одному! Вперше на всю Україну ми її акредитували на 5 років. На тому ж хіміко-біологічному факультеті відкрито та акредитовано програму «Захист і карантин рослин» і наші фахівці вже працюють в аграрних господарствах тернопільського краю. З «Агропродсервісом» і «Контінентал Фармерз Груп» маємо конструктивні наукові проекти щодо дослідження повітря, грунту, води, у галузі бортництва. Ви згадували про психологію. Ми і тут відійшли від класичного варіанту і цього року, вперше в Україні, відкрили дуже унікальну освітню програму «Психологія конфлікту та практична медіація». Тобто, почали готувати так званих медіаторів (перемовників), адже за відповідною державною реформою до 2024 року в нашій країні має бути створений новий інститут медіаторів. Вони працюватимуть у правоохоронних органах, будуть задіяні в судовому процесі для вирішення різних конфліктів, спорів тощо. 
– А традиційні спеціальності не підуть у занепад?
– Ми розуміємо, що навіть методом дотування мусимо втримати такі спеціальності як фізика, хімія, біологія, математика, інформатика. На таких вчителів є запити з багатьох громад. Не візьметься нізвідки фахівець з комп’ютерних наук, інженер, програміст, якщо ми в школі не будемо мати нормального вчителя фізики, математики, інформатики. І якщо у Львівському університеті закрили програму підготовки фізиків, то ми відкрили три нових: «Фізика-робототехніка», «Фізика і англійська мова», «Фізика-інформатика». І на цих три програми набрали студентів. Ми розуміємо, що класична математика, інформатика вже теж себе вичерпують. А тому почали відкривати нові актуальні освітні програми. Вперше в Україні відкрито програму «Game Study» (інший варіант назви – «Інженерія та менеджмент ігрових проєктів»). Тобто, готуємо професійних геймерів. Зараз ігри заполонили все і всіх. І якщо цей процес не можна побороти, то його потрібно очолити. Фахівці вчать студентів розробити ідею, створити гру, провести кіберзмагання тощо. До того ж, молоді люди, які навчаються за цією програмою, отримують частку психолого-педагогічної підготовки, яка сприятиме унезалежненню дітей, підлітків від ігор. 
Під час пандемії ми побачили великий запит на універсальних фахівців, які можуть знайти інформацію, опрацювати її, вести сайт, організувати Zoom-конференцію і ми відкрили нову освітню програму, яка називається «Діджитал-аналітика». Маємо і цікаві програми з екології, науки про землю, гідробіології, нутриціології (про їжу та здорове харчування), «Лабораторний аналіз». 
– Богдане Богдановичу, програма «Наука про землю»… Можна детальніше, чого ви у ній навчаєте студентів?
– Це ґрунтовна освітня програма для підготовки фахівців, які зможуть працювати на землі і з землею, тобто: земельні кадастри, аналіз землі та аналіз виснаження землі, планування певних видів робіт на тій чи іншій території, методи покращення якості землі тощо. Є аспіранти, які займаються розробкою органічних добрив на натуральній основі. 
– ТНПУ розташований у центрі аграрного краю, тому цікаво, який у вас відсоток сільських дітей? Чи мають вони пільги при вступі та навчанні?
– За понад 80 років нашого становлення ми завжди були зорієнтовані в основному на сільську місцевість. І завжди сільський коефіцієнт був пріоритетним у приймальній комісії та в державних екзаменаційних комісіях. Раніше була державна система так званих цільових направлень. Зараз такої вже немає, але ми намагаємося її відновити, вдосконаливши. Тобто, йдемо шляхом укладання тристоронніх угод між університетом, об’єднаною територіальною громадою та абітурієнтом. Виш дає дитині державне місце, ви, громадо, будьте добрі, проплатіть йому стипендію, а випускник повертається на роботу в громаду. 
– Ви таку систему пропонуєте… А як реагують громади?
– Дуже позитивно. Ми маємо гарний досвіт співпраці насамперед з Тернопільською громадою і реалізуємо вже упродовж трьох років програму підготовки фахівців за програмою «Дошкільна освіта». Так само маємо гарну співпрацю зі Збаразькою громадою, Великогаївською, із Байковецькою громадою реалізуємо проєкт створення археологічного музею під відкритим небом, співпрацюємо з ними за точковими проєктами – дошкілля, інклюзія тощо. 
– Ми з вами розмовляємо вдень, а тому відсутність електроенергії не принципова, але… На сайті ТНПУ я прочитав, що студентів не лякає відключення світла в гуртожитках. А чи не впливає ця проблема на освітній і науковий процеси?
– Скажу так, за час пандемії та війни ми навчилися виживати в будь-яких умовах і ніколи не здамося, не зупинимося ні перед якими випробуваннями. У нас народилося стільки креативних класних проєктів! Ми презентували на Міжнародному форумі освіти концепцію «SMART-TNPU (Розумного університету)». Якщо про систему Moodle тепер всі знають (це платформа дистанційної освіти), то у нас вона функціонувала з 2006 року. І коли почалася пандемія, ми собі спокійно перейшли на онлайн-навчання в дистанційному форматі. Бо вже мали всі ресурси, а сьогодні лише удосконалюємося. Так, зараз бракує електроенергії і це створює великі проблеми для серверів, розробок наших викладачів. Але… коли почалося планове відключення електроенергії, ми зробили в університеті так званий пункт незламності для адміністрування всіх процесів. У нас в одній аудиторії, до якої підключені генератори, чіткий розподіл: один робочий стіл – це один підрозділ ТНПУ. Приходять викладачі, заповняють відомості, вносять оцінки, роблять звіти. Бухгалтерія нараховує зарплату. Тобто, університет працює! І ще підставляє дружнє плече іншим, зокрема нашій Тернопільській громаді. Ми – один із 12 пунктів, де будуть створені так звані центри незламності на 5 тис. осіб на випадок ще гірших ситуацій. Зараз акумулюємо необхідні речі для його функціонування. Хай не знадобиться, але ми готові надати допомогу мешканцям мікрорайону «Дружба» і навіть навколишніх сіл.
 Як історик, професор кафедри філософії та суспільних наук, що ви можете сказати про війну росії проти України? 
– Історичні перипетії між двома народами, починаючи від Київської Русі – це ті періоди, які загартовували українців, аби вистояти зараз, у ХХІ столітті. Мені видається, що це наша історична місія показати цивілізованому світові немічність російського пропагандизму та її репресивної машини. Зараз наша перемога – лише питання часу, але, на жаль, і питання людських життів, жертв, величезних ресурсів, які витрачаються на війну, а могли б бути спрямованими на благо людей. Раніше чи пізніше ця війна мала відбутися… мабуть. Бо якби цього не сталося, то ми би не були такими, якими є сьогодні. А ми є спраглі перемоги і України, як держави! Я впевнений, що Господь дає випробування сильним, щоб утвердити їх у цій міці, в їхній правді. Тому людство за період свого існування пережило тисячі війн. Минеться і ця. Але головне – що буде після неї? Я впевнений у тому, що Господь не залишить нашу намолену землю і все буде Україна, запанує мир та спокій, а ТНПУ й надалі буде примножувати славу нашої держави на освітянській ниві!
 Богдане Богдановичу, дякую вам за позицію та інтерв’ю.
 
Василь ТОМИН
Опубліковано в газеті "Сільський господар плюс" за 28.12.2022 р.
Зміни у релігійному середовищі України: розмова з професором ТНПУ

ЗМІ про нас. Зміни у релігійному середовищі України: розмова з професором ТНПУ (ВІДЕО)
Обшуки церков УПЦ та їхні заяви про політичний тиск, святкування Різдва 25 грудня та чому московський патріахат здобув такий вплив на заході України? Про це поспілкувались із завідувачем кафедри всесвітньої історії та релігієзнавства історичного факультету ТНПУ, доктором історичних наук, професором, релігієзнавицею Еллою Бистрицькою.
 
Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
26 грудня 2022 р.

Студенти факультету мистецтв ТНПУ подарували справжню казку до Дня Святого Миколая

19 грудня в актовiй залi ТНПУ вiдбулось справжнє мистецьке дiйство – кафедра театрального мистецтва Тернопiльського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка  пiдготувала для всiх, хто вiрить в казку, подарунок-виставу “Всi мишi люблять сир”.  

Актори – студенти групи СМ (АМ-33), режисер – художнiй керiвник курсу, Народний артист України, професор В’ячеслав Хiм’як.

У ТНПУ було мистецьке свято! I дiти , i дорослi захопливо поринули в iсторiю про щирiсть, дружбу i любов, i звiсно ж, аромат запашного сиру. Вiтаємо всю унiверситетську родину з Днем Святого Миколая! Миру, перемоги та здiйснення мрiй! – сказав ректор ТНПУ Богдан Буяк.

 

Паралімпієць з Тернополя Тарас Радь здобув «бронзу» на Кубку світу з лижних перегонів та біатлону

 
Вівторок, 13 грудня 2022 13:00
 
Паралімпієць з Тернополя Тарас Радь здобув «бронзу» на Кубку світу з лижних перегонів та біатлону
У Фінляндії в місті Вуокатті триває Кубок світу з лижних перегонів та біатлону.

За титул найкращих змагаються спортсмени з різних куточків світу.

У складі Національної паралімпійської збірної команди України – National Sports Committee for the Disabled of Ukraine, Paralympic Committee серед спортсменів з ураженням опорно – рухового апарату та порушеннями зору – двоє спортсменів з Тернопільщини. Тарас Радь і Володимир Черниш боряться за перемогу у класі LW 10 - 12 (сидячі).

Бронзову нагороду з лижних перегонів 11 грудня здобув тернополянин Тарас Радь – чемпіон зимових Паралімпійських ігор 2018, майстер спорту України міжнародного класу з лижних перегонів та заслужений майстер спорту України з біатлону, вихованець ДЮСШІ «Інваспорт», а також студент Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.

Володимир Черниш посів 18-те місце у спринті.

Про це повідомив керівник Тернопільського регіонального центру «Інваспорт» Віктор Юзчишин.

Тренує спортсменів заслужений працівник фізичної культури і спорту України, заслужений тренер України Віктор Федорчак.

Опубліковано на сайті ТЕРНОПОЛЯНИ

У Кьольні відбувся міжнародний музичний проєкт «Європейські музи не мовчать»

У Кьольні за участі музикантів Львівської національної філармонії відбувся міжнародний музичний проєкт «Європейські музи не мовчать». Про це повідомили в Департаменті з питань культури, національностей та релігій.

Українські та німецькі музиканти провели воркшоп у Кьольні, де записали чотири музичні сети.

Проєкт організували Центр старовинної музики «ZAMUS» та Львівська національна філармонія за підтримки Гете-інституту в Україні, німецької асоціації міжкультурних проєктів «Culture Connects» та музичного фонду Ернста фон Сіменса (Ernst von Siemens Musikstiftung).

У межах проєкту, повна назва якого, «Європейські музи не мовчать: симпозіум, майстерня, музична резиденція», у Львівській національній філармонії відбувся цикл концертів за участі іноземних музикантів. Відеозаписи концертів публікували на ютуб-каналі філармонії. У філармонії зазначають, що під час повномасштабної війни через повітряні тривоги не всі концерти відбувалися за планом, тож українські музиканти з перших тижнів війни почали шукати можливість самореалізації. У подальшому, музиканти представлять свої напрацювання на концертах у Німеччині.

1 грудня українські та німецькі музиканти провели воркшоп у Кьольні, де записали чотири музичні сети. Переглянути воркшоп можна тут - прослухати повну музичну програму зі студії в Кьольні можна за посиланням. Програма складається із сольних творів, дуетів та тріо (українського та європейського ренесансу та бароко) та спільних імпровізацій із синтезатором у чотирьох музичних сетах.

До складу ансамблю музикантів з України, учасників проєкту, увійшли клавесиністка Анна Іванюшенко (Львівська національна філармонія), контрабасист Назарій Стець (Національний ансамбль солістів «Київська камерата»), бандурист Дмитро Губ’як (ТНПУ імені Володимира Гнатюка), вокаліст Роман Меліш (Національний будинок музики) та композитор, менеджер багатьох проєктів Львівської національної філармонії Богдан Сегін. До українських музикантів доєднаються флейтист Норберт Роденкірхен з Кьольну (Німеччина) та українська скрипалька Наталія Нешмоніна з Ессена (Німеччина).

У проєкті, що тривав з 29 листопада по 2 грудня, музиканти мали на меті презентувати зокрема давнє українське бароко та сучасну музичну сцену.

Особливу вдячність музиканти висловили Норберту Роденкірхену, німецькому флейтисту та композитору, завдяки якому процес співпраці між німецькою та українською інституцією став можливий та був ретельно організований.

Передісторія проєкту сягає у березень 2022, коли розпочалась масштабна серія концертів Львівської національної філармонії онлайн та офлайн «Україна-2022. Музи не мовчать».

 

Опубліковано на сайті galinfo

8 грудня 2022 р.

Молодіжний хор ТНПУ став найкращим   на Міжнародному конкурсі   "Лондонські зірки" (ФОТО)Молодіжний хор ТНПУ став найкращим на Міжнародному конкурсі "Лондонські зірки"


Студентський хор був створений на факультеті мистецтв в лютому 2016 року з ініціативи завідуючого кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Б.О.Водяного як «творча лабораторія» практикуму роботи з хором, де кожен студент мав можливість удосконалювати вокально-хорові навички. Очолила колектив викладач кафедри Галина Місько (кафедра музикознавства і музичного мистецтва).
 
 
 
 
Хористи з керівником
Хористи з керівником

Роботу колективу було спрямовано на популяризацію хорової творчості сучасних композиторів. У скарбничці мистецьких здобутків Молодіжного хору ТНПУ чисельні перемоги на міжнароднних, всеукраїнських, обласних фестивалях і конкурсах.
Щиро вітаємо Молодіжний хор факультету мистецтв ТНПУ та його керівника Галину Місько та концертмейстера Ірину Кучму з черговою перемогою, бажаємо натхнення, творчих успіхів та нових цікавих програм!
Диплом
Диплом переможця
 
Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
7 грудня 2022 р.
ЗМІ про нас. Нa Кубку світу виступить 19-річний студент ТНПУЗaмість Дмитрa Підручного нa Кубку світу виступить 19-річний дебютaнт з Тернополя. 

До склaду чоловічої збірної, що предстaвлятиме Укрaїну нa другому етaпі Кубкa світу з біaтлону в Гохфільцені не потрaпив тернопільський спортсмен, кaпітaн збірної Укрaїни Дмитро Підручний (випускник факультету фізичного виховання ТНПУ), який мaє серйозні проблеми з коліном. Тa йому вже знaйшли зaміну.
“Його стaрт, думaю, нереaльний”, – повідомив головний тренер Юрaй Сaнітрa. Зa його словaми, Підручний відпрaвився з комaндою до Гохфільценa, aле перебувaє нa обстеженні у місцевій клініці. 
Позaяк, aби гідно предстaвити крaїну нa Кубку світу, збірнa провелa зміну в склaді чоловічої збірної з біaтлону. До склaду нa другий етaп увійшов 19-річний біaтлоніст Вітaлій Мaндзин з Тернополя, який дебютує нa рівні Кубкa світу з біaтлону. До слова, в лютому Віталій став чемпіоном України з біатлону серед юніорів.
Юрaй Сaнітрa aнонсувaв появу Вітaлія Мaндзинa ще перед стaртом сезону. Тa потрaпити до склaду нa етaп у Контіолaгті молодому спортсмену зaвaдилa “відсутність очок”.
Уся спільнота ТНПУ бажає Дмитрові Підручному найшвидшого одужання, а юному, але вже успішному Віталію Мандзину - вдалого старту і нових перемог!
 
Опубліковано Газета Місто

Дочірні категорії

school3ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ

 

Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

 

 

Видання працівників 2019 р.

Видання працівників 2020 р.

Видання працівників 2021 р.

Видання працівників 2022 р.

Видання працівників 2023 р.

Видання працівників 2024 р.

Видання працівників 2025 р.

 

варіант 2

 

logo1 1

Ресурси ТНПУ

Всеукраїнські ресурси

Світові бази даних

Наукометрія

Бібліотеки України

  Copyright Right 2015 ---. 

All Rights Reserved.

beylikdüzü escort beylikdüzü escort beylikdüzü escort beylikdüzü escort escort seks hikayesi beylikdüzü escort beylikdüzü escort beylikdüzü escort izmit escort gaziantep escort escort bayan istanbul escort esenyurt escort esenyurt escort porno izle beylikdüzü escort beylikdüzü escort beylikdüzü escort alanya escort